понеділок, 26 січня 2015 р.

№ 42. "Аліса в країні чудес" (Льюїс Керрол)

Книга № 42. "Аліса в Країні Чудес" 

                      "Alice's Adventures in Wonderland"

Автор: Льюїс Керрол       
             Lewis Carroll 

Країна: Англія  

Жанр: новела, казка для дітей

Публікація:  1865р.

Загальна оцінка (від 1 до 5): 4

Варто, чи ні: варто

Настрій книги: філософський, пригодницький

Як потрапила в список: з "200 кращих книг за версією ВВС"



Хто ж бо не чув про Алісу в Країні Чудес? Отож бо! А хто читав? Екранізацій бачила декілька, а от прочитати оригінал умудрилася аж тільки тепер. Гарна і повчальна дитяча казочка. Хоча ні, чому власне, дитяча? Казочка-фентезі без вікових обмежень, яка подолала століття, але і надалі залишається актуальною і цікавою для сучасності. Хоча це той випадок, коли екранізації красномовніші та ефектніші за книжку. Але прочитати оригінал, звісно, варто.

<<Попередня                                     50 книг у 2014 році                                      Наступна>>

Улюблені цитати:

  • Коли англійці тепер кажуть на щось чи на когось "вікторіанський", це те саме, що сказати - незворушний і застебнутий на всі ґудзики.
  • А всяк же знає: поки тобі цікаво - гра триває! (Навіть якщо це гра завдовжки в життя...)
  • "Чи їдять коти кротів?.. Чи їдять коти кротів?.."
Часом виходило щось таке: "Чи їдять кроти котів?..", бо коли не знаєш відповіді на питання, то байдуже, з якого боку його ставити. 
  • Кому потрібна голова без плечей. Якби ж то я могла складатись, як підзорна труба! Я напевно склалася б, аби лиш знаття, з якого кінця почати».
  •  - Я вже знаю, - подумала вона, - досить мені щось випити чи з'їсти - так і вродиться якесь диво! Подивимося, що буде цього разу? 
  • - Якби ніхто не пхав свого носа до чужого проса, - хрипким басом сказала Герцогиня, - земля крутилася б куди шпаркіше. 
  • - З нього виросла б страх яка бридка дитина, - подумала Аліса. - А як порося, по-моєму, воно досить симпатичне. 
  • - Чи не були б ви такі ласкаві сказати, як мені звідси вибратися?
- Залежить, куди йти, - відказав Кіт.- Власне, мені однаково, куди йти... - почала Аліса.- Тоді й однаково, яким шляхом, - зауважив Кіт.-... аби лиш кудись дійти, - докінчила Аліса.- О, кудись та дійдеш, - сказав Кіт. - Треба тільки достатньо пройти.Цьому годі було заперечити..
  • - І чи могли б ви надалі з'являтися й зникати не так швидко: від цього йде обертом голова.
- Гаразд, - сказав Кіт, і став зникати шматками: спочатку пропав кінчик його хвоста, а насамкінець - усміх, що ще якийсь час висів у повітрі.
  • - Гай-гай! - подумала Аліса. - Котів без усмішки я, звичайно, зустрічала, але усмішку без кота!.. Це найбільша дивовижа в моєму житті!
  • - Тут так люблять зносити голови, - аж дивно, що взагалі ще хтось уцілів!" 
  • - Що ти, що ти, дитино! - сказала Герцогиня. - Мораль є у всьому, треба тільки вміти й знайти. - Ага, вже знаю! - вигукнула Аліса. 
  • - Гірчиця - овоч. Щоправда, на овоч не схожа, але овоч.
  • - Цілком згодна! - сказала Герцогиня. - Звідси мораль: кожному овочу - нрав і права. Або простіше: ніколи не думай про себе інакше, ніж це може здатися іншим, щоб те, чим ти був або міг бути, не було чимось іншим, ніж те, чим ти здавався або міг здаватися іншим, коли був іншим.

Прихильники