понеділок, 14 грудня 2015 р.

Помпеї. "Сонячна Італія"

Щойно спустилися з Везувію, тепер підемо дивитись на наслідки його діяльності. Близько 11 ранку. Черга до кас тягнеться на десятки метрів. Нарешті ми отримуємо білети та детальну карту, без якої було б досить складно орієнтуватися у лабіринтах древнього міста..

Серце починає пришвидшено калатати в грудях.. Ось-ось і я на власні очі побачу древнє місто Помпеї, пройдуся по його вулицях, пізнаю щось нове і невідоме. Помпеї - моя призабута, прихована за завісою років та буденних справ мрія. А зараз я стою на порозі її здійснення. Хвилюючий момент :).. Не знаю чого очікувати, я просто в передчутті, передчутті чогось :) 

Знайомство з Помпеями розпочинається з амфітеатру. Він не такий великий і помпезний як Колізей, проте зберігся значно краще. 


Всередині під накриттям знаходиться доволі моторошна експозиція, експонатами якої є власне самі жителі древнього міста. Їхня смерть була блискавичною: отруйні гази, попіл, різкий стрибок температури до кількасот градусів за Цельсієм. 


Волога з тіл випаровувалася і змішувалась з попелом, утворюючи так би мовити панцир - досконалу оболонку недавно ще живого тіла. При розкопках вчені виявляли специфічні пустоти в шарах застиглих вулканічних мас. Ці пустоти заповнювали гіпсом і таким чином отримували фігури людей, що навічно застигли в тому положенні, в якому їх застала смерть. 


Коли задумуєшся над тим, що колись це були живі люди, а не просто "музейні експонати", то стає якось не по собі..


У всіх цих людей практично не було шансів на порятунок. Хто не покинув місто напередодні, а шукав рятунку в стінах рідного дому, той прирік себе на загибель.


Виходимо на свіже повітря. Отак виглядають типові вулички міста. А їх тут багато, дуже багато. Хитросплетіння - переплетіння вулиць і провулків часом заводить в глухі кути, та й заблудитися тут простіше простого, тому карта часто стає в нагоді. 



Загалом і цілого дня може виявитися недостатньо, аби детально і прискіпливо оглянути ВСЕ. 



Найбільшою перешкодою для огляду міста є не що інше, як спека. Нам ще пощастило - було хмарно і сонце не добило нас остаточно. Але не зважаючи на це, все одно було дуже жарко. Дерев і зелені практично немає. Кам'яні розпечені руїни, кам'яна бруківка - все аж пашіє жаром. Рятівними пунктами стають колодязі з водою:



Так-так, це не що інше, як древній (правда трохи осучаснений) колодязь-водопровід. І це майже 2 тисячі років тому! Спочатку ми якось не наважувалися пити воду з крана - мало що, у нас ще гора планів на найближчі дні.. Але коли своя вода закінчилась, то стало вже все одно і діватись було нікуди :) Так що пити можна, ми перевіряли).


Помпеї - безцінна знахідка для археологів та істориків. І як часто буває, про існування Помпеїв дізналися цілком випадково. Ще в 16-му столітті архітектор Доменіко Фонтана, прокладаючи канал, натрапив на стіну міста, а ще через два століття вже почалися розкопки. До слова, навіть на сьогоднішній час розкопки не завершені повністю.


І тільки 18 серпня 1763 року був знайдений межовий стовп Помпей, що і дозволив точно визначити, руїни якого саме міста тут знаходяться.


Часто нам зустрічалися прямокутні підвищення з круглими отворами та порожнинами всередині. 


Це термополії - такі собі античні заклади швидкого харчування, давньоримські їдальні або бари, в яких подавали гарячу їжу та вино. Такі заклади відвідували прості люди, що не могли дозволити собі готувати їжу вдома, нижні прошарки населення, раби, злодії.. Аристократи в там не появлялися, це був "не їхній рівень". А власники рекламували свої заклади та заманювали клієнтів красномовними фресками на стінах біля входу.


В Помпеях було розкопано велику кількість термополіїв. Вони були найчастіше маленькими приміщеннями з прилавками, в які були вбудовані великі чани. В цих чанах підігрівалася на вогні їжа. Відвідувачі їли переважно стоячи. 


В багатьох приміщеннях на стінах збереглись яскраві розписи. 


Проте в переважній більшості це копії з оригіналів. Оригінали ж знаходяться в музеях..


Вид на Помпеї. Як бачимо, вціліли лише "коробки" будинків. Накриття ж не витримало ваги з попелу та каміння та зруйнувалося.








Фавн. Копія. Оригінал знаходиться в музеї Неаполя.


Стародавнє місто Помпеї - унікальне в своєму роді. Законсервоване під шаром попелу, воно збереглося до нашого часу у незмінному своєму вигляді ще з фатального 24-го серпня 79-го року нашої ери.






При розкопках міста було знайдено величезну кількість предметів домашнього вжитку: глечики найрізноманітніших видів та форм, чаші, посудини, знаряддя праці, колони..


Значну частину оригіналів було передано в музеї, проте і тут дещо залишили для туристів


Звісно, все це відгороджене решіткою і прямого доступу до експонатів нема.


Форум - політичний, екнономічний та релігійний центр міста. Руїни храму Юпітера


Здавалось би мертве місто, але на його вулицях яблуку ніде впасти, бо їх окупували сотні спраглих як в прямому так і в переносному сенсі туристів. А на дальньому плані - головний винуватець цього збіговиська - Везувій. 




Фатальне виверження Везувія насправді не було абсолютно непередбаченим та несподіваним. Підземні поштовхи були першими ластівками, які вказували на наближення катастрофи, але люди не надавали їм особливого значення та тим паче не пов'язували їх з Везувієм. Землетруси руйнували будинки, але люди вперто відбудовували їх і життя продовжувалося. Аж поки вулкан не прокинувся.


Але люди не вчаться на своїх помилках і все наполегливіше обживаються біля підніжжя Везувію. 

Після декількагодинної прогулянки сил практично не залишилось. Але мене переповнює і тримає на ногах радість - я тут була і це все бачила! ;)

Попереднє:  Везувій                                                                                 Продовження: Неаполь

вівторок, 8 вересня 2015 р.

Вулкан Везувій. "Сонячна Італія"

Везувій - бомба з запущеним механізмом і ніхто не знає, коли вона здетонує. Але вчені навперебій стверджують, що рано чи пізно це станеться, бо схоже на те, що Везувій і не думає потухати - смертоносна магма кипить в надрах і чекає свого часу. Ніхто і ніщо на Землі не в силах цьому протистояти і це зупинити. Єдине, що теоретично можуть зробити вчені - це своєчасно розпізнати ознаки грядущої катастрофи та евакуювати населення. Історія показує, що люди не вчаться на чужих помилках: під попелом і руїнами загинули Помпеї та Геркуланум, а люди і надалі продовжують обживатися і пускати коріння в безпосередній близькості біля вулкану.


Везувій (італ. Vesuvio) - активний вулкан на півдні Італії біля Неаполя. Висота 1277 метрів, діаметр кратера дорівнює приблизно 750 метрам. Єдиний діючий вулкан материкової Європи. Відомий тим, що під час виверження вщерть знищив римські міста Помпеї і Геркуланум у 79 році н. е. Лише в Помпеях загинуло близько 2 000 чоловік. Везувій вважається одним із найнебезпечніших вулканів світу. Вченим відомо більше 80 значних вивержень цього вулкана, останнє з яких сталося в 1944 році. 

А сьогодні ми на нього піднімемося! Вид на Італію, по дорозі на Везувій.. 


Так як планів на сьогодні у нас було багато, ми вирішили приїхати якнайшвидше. По дорозі нам потрапили на очі занедбаний ресторан та готель - мабуть не пішло у них діло..


Ми приїхали першими! Навіть продавці сувенірів не встигли ще розкласти свою продукцію :) Але ми зробили велику помилку, коли довірились вказівникам на дорозі, а не навігатору. Вказівники привели нас до.. ресторану. Довелось намотувати лишні кола і витрачати час. Нарешті приїхали на місце. Вийшли з машини і йдемо такі радісні вперед, як нас хтось окрикує, оббігає і прямо перед нашими носами закриває ворота.. Виявилося, треба купити білети. Ок, не проблема! Але виявилося також, що на місці їх купити не можна. Ок, не проблема.. З десяток людей, яких вже встигло назбиратися до того часу, попленталися в невідомому напрямку за білетами. Вже і білети в руках, а ворота все ще не відкриваються. На зауваження, що вже пора б пропускати людей, нам сказали, що ми "не в себе вдома" і раз треба чекати, значить на то є причини. Правда які саме причини, вже не удостоїлись пояснити. Це трохи дратувало, чесно кажучи.. Нарешті з'явилася якась тітонька і двері як за помахом чарівної палички відчинилися.. І от вона - довга дорога на Везувій!


Ніякого особливого взуття і спорядження тут не потрібно. Підніматися можна хоч в босоніжках, зупиняючись час від часу, аби витрясати з них камінці ;) А тим часом, чим вище піднімаєшся, тим красивішою стає панорама.. 


Я очікувала, що буде важче, але на диво для себе, піднялася на одному диханні :) І от ми вже на вершині!


А тим часом, несподівано посеред каміння..


До слова, ціна за вхід на вулкан становить 10 €. Як на мене, то це абсолютно невиправдана ціна. 10 € лише за те, щоби своїми ногами піднятися і спуститися вниз - жодних додаткових послуг, жодних затрат - банальне згрібання грошей. Туристичний бізнес як він є. До слова, в Ісландії сходження на один вулкан становило всього 4 €, на інший же - взагалі безкоштовно.


Ось і сам кратер, діаметр якого становить близько 750 м. Нажаль, по периметру його обійти не можна - прохід є лише приблизно до половини. А шкода, хотілося б зробити повне коло..

 

Якщо трохи перехилитися за поручні, то можна помітити, що ж знаходиться в самому кратері. А насправді там нічого нема - здоровенне провалля засипане попелом та камінням :) Але що знаходиться там глибоко-глибоко внизу і які процеси відбуваються там саме в цей момент? Ось що цікаво!


А щось там тай відбувається, про що свідчить димок, який то тут, то там просочується крізь каміння..


Вулкан живий.. Від усвідомлення цього по шкірі пробігається табун мурашок :)


В отому маленькому будиночку зліва можна випити чаю-кави (правда я не до кінця розумію, кому хочеться в таку спеку додатково зігрівати себе гарячими напоями) а також купити сувеніри.. 


Мені сподобалося, хоча, чесно кажучи, я очікувала чогось трохи більшого.. Та й після ісландських вулканів і кратерів, сходження на Везувій виглядає звичайною прогулянкою. Єдине, що додає гостроти - усвідомлення того, що вулкан живий і прямо в тебе під ногами, десь там невідомо як глибоко, кипить магма..

Сонце піднімається все вище.. Час спускатися, бо сьогодні нам залишається ще багато чого побачити. Дорога назад..


Бачите цю дорогу? Зараз на ній порожньо, але вже за поворотом починається щось просто неймовірне! Туристи заповнять собою всю дорогу, що і яблуку ніде буде впасти! Люди важко і повільно піднімалися вгору під сонцем, яке вже починало добряче припікати. Всі парковки були заповнені вщент. А на дорозі утворилися величезні черги з автобусів та машин! 

Бо хто рано встає, у того і Везувій персональний - без туристів і безкоштовне місце на паровці є! ;)

Попереднє: Сан-Марино                                                                           Продовження: Помпеї

неділя, 6 вересня 2015 р.

Найсвітліша республіка Сан-Марино (Із циклу "Сонячна Італія")

Колись давно ми вже були в Італії - повільним нічним поїздом їхали до Венеції. Венеція безповоротно закохала мене в себе. Вдруге зустрічатися з нею я не хотіла - надто вже боялася розчаруватися, подивитися на неї іншими очима та зруйнувати ту фантастичну казкову картинку, яка завжди з'являється в мене перед очима, як тільки я згадую про неї ;) Отож Венеція відпадає. Благо, в Італії є і окрім неї на що подивитися. І от нарешті зробили це - сіли в машину і поїхали досліджувати невідому нам Італію. Плани у нас були мало не наполеонівськими. Але все пройшло гармонійно і без особливого поспіху. В результаті ми отримали море вражень і позитиву. 

Як би дивно це не звучало, але знайомство з Італією у нас почалося з.. з країни Сан-Марино. 


Країна Сан Марино розташована на схилі гори Титано. Піднятися на гору можна за допомогою канатної дороги, або ж автомобілем, що ми і зробили. 


Сан-Марино, офіційна назва Найсвітліша республіка Сан-Марино (італ. Serenissima Repubblica di San Marino), країна в центрі Італії. ЇЇ площа становить 61 км², кількість населення  - близько 32 тисяч людей. Столиця - Сан-Марино. Мова італійська.


Сан-Марино - третя найменша країна Європи після Ватикану та Монако, має титул найстаршої республіки світу. 


Стародавні джерела свідчать, що Сан-Марино було засноване 301 року християнином Маринусом, який переховувався від гонінь антихристиянського римського імператора Діоклетіана. Маринус заховався на горі Титано і заснував там маленьку християнську общину, що спочатку отримала назву "Земля Сан Марино". Згодом її перейменували в Республіку Сан-Марино.


Країні вдалося зберегти свою незалежність завдяки своєму недоступному розташуванню на високій горі та успадкованій бідності. 


Проте зараз Сан-Марино є державою з одним з найнижчих рівнів безробіття у Європі, з високою стабільністю економіки, з відсутністю зовнішнього національного боргу та однією з найбагатших країн у світі за рівнем ВВП (на душу населення).


Територія Сан-Марино поділяється на дев'ять областей, що називаються "кастеллі" (італ. castelli - "укріплення, вежі"). Громадяни Сан-Марино мають один з найвищих рівнів тривалості життя у світі. Збройні сили країни становлять.. 75-100 осіб, які переважно задіяні лише в різноманітних урочистостях.. 


Казна що.. Схоже на якусь комарину камасутру..


Площа Свободи (італ. Piazza della Libertà). Знаходиться в центрі міста Серревалле і є одним з найбільш популярних місць серед туристів. Тут знаходиться Палаццо Публіко (італ. Palazzo Publico, Народний палац) - резиденція парламенту Сан-Марино. В центрі площі височіє статуя Свободи.


В гарячі серпневі дні оглядати Сан-Марино краще ближче до вечора, коли спека трохи спадає і сонце вже не палить так безбожно. І місця на паркінгаг є достатньо, і туристів відчутно менше. Єдиний недолік - музеї закриваються швидко.. Через це ми і не потрапили в музей тортур.


Сан-Марино відоме своїми Трьома вежами. Три Вежі Сан-Марино (італ. Torri di San Marino) - середньовічні будівлі на трьох вершинах гори Монте-Титано. Вежі-фортеці є символом свободи країни.


Ла Честа, Фратта або Секонда-Торре (італ. La Cesta, Fratta, Seconda Torre) - одна з трьох веж Сан-Марино, розташована на вершині Монте-Титано (755 м). В перекладі з італійської означає Друга вежа.  


"Один за всіх і всі за одного!" на фоні Ла Чести :)


Тому і зберегла держава Сан-Марино свою незалежність - спробуй, доберись до неї у таке важкодоступне місце :)


Ла Честа і захід сонця - це вартує побачити на власні очі!


В центрі прапора Сан-Марино - герб, який має вигляд щита із зображенням трьох веж посередині.


У вежі Ла Честа розташований музей старовинної зброї. 


До закриття музею залишалися лічені хвилини, але добрий дядько махнув рукою, мовляв, йдіть, але рухайтесь швидко і пропустив нас на безплатно. Музей має у своїй колекції близько 700 зразків обладунків, холодної і вогнепальної зброї різного часу.


Гуаїта або Прима-Торре (італ. Guaita, Prima Torre) -  чергова вежа в Сан-Марино, що знаходиться на горі Монте-Титано. У перекладі з італійської означає Перша вежа. З трьох відомих веж вона була побудована першою і деякий час використовувалась як в'язниця. 


Сьогодні вежа - один із найпопулярніших туристичних об'єктів Сан-Марино. З неї можна побачити мальовничі пейзажі, видно також італійські землі. 


Монтале або Терца Торре (італ. Montale, Terza Torre). У перекладі з італійської означає Третя вежа. Слугувала сигнальною вежею для захисту від нападів.


Заходить сонце.. Час спускатися сниз :)..