Сторінки

середу, 24 серпня 2011 р.

Фестиваль "ЗАХІД" 2011р.

П'ятниця. День Перший. 19 серпня.

Отже, як все було :) Не буду тут писати про результати гри "хто швидше забронює квиток на поїзд в Одесу". Одним словом білетів купити не вдалося, то ж ми вирішили їхати не на південь, а на "Захід"! Спакували речі, заїхали до Тараса та Олі, закинули в багажник палатку та спальники та поїхали шукати пригод :) Планували приїхати за дня, але вже по дорозі на Родатичі до нас поволі підкралися сутінки. На заправці купили дрова. Якось так незвично їхати на природу відпочивати і купувати для цього дрова :)

Ах, я ще не згадувала про чудову дорогу, на якій наша машинка підстрибувала, чухалась черевом та видавала всякі інші дивні звуки. Але нічого, доїхали! Навіть трохи переїхали. На черговій заправці працівник вже завчено і монотонно пояснював, куди потрібно їхати - мабуть не першим нам :) Поїхали у вказаному керунку, а на повороті ДАІшники активно замахали до нас своїми паличками-світлячками, мовляв, паркуйте машину і далі йдіть пішки. Але це якось не дуже тішило - лишати машину тут, а самим йти невідомо куди.. Але.. Витягли палатку і пішли в темряву :) А ще якраз почався дощ. Це було досить цікаво: згори паде дощ, в босоніжки насипається пісок, навколо себе нічого не видно :) 

На вході дали нам по жовтому браслетику.. Зі сцени вже активно лунала музика, але нас вона якось мало цікавила - ми спішили розкласти палатку. Знайшли собі непогане місце біля сосни, стратегічно вигідне, бо близько до туалету, до якого завжди такі нехилі черги). Палатку розклали швидко, підсвічували собі ліхтариком. Андрій тестував вибране місце на наявність горбів :) Впоралися! А тут і дощ перестав. Пішли ближче до сцени. Але якось воно не ковбасило.. Пішли морочити голову ДАІшникам, щоби пропустили нашу машину поближче. Як виявилося, не одні ми вирішили морочити їм голову :) Воїни в формі вже були досить тим знервовані.. Але все ж вони виявилися гарними хлопцями. Бо, дочекавшись поки з "забороненої зони" виїхали дві автівки, ми логічно зауважили, що місце там якраз для нашої машини звільнилося :) Побалакали ще трохи про музику і про Львів, і вони таки впустили нас на стоянку, за що їм і дякуємо!

Тепер вже спокійно взяли собі хто пива, хто квасу і пішли насолоджуватися музикою.. А біля сцени всіх вже добряче ковбасило під "Димну Суміш". Потішили також "Юркеш". А от "Ділі та На Відміну Від" хотілося кричати "Фууууу"). Якось надто вульгарно і не до теми. А от "Оркестр Че" з Харкова потішили українською мовою та дуже енергійними драйвовими піснями, під які можна було і пострибати, і потанцювати, і подуріти, і все що хочеш :) Закінчення першого дня фесту було достойним! А на самому кінці було ще феєричне вогняне шоу під Рамштайн :)

Запам'ятались, як завжди, панки з горнятком, які клянчили довільне спиртне :) А один взагалі хотів поділитися з нами своїм нажебраним міксом пива, горілки і ще якоїсь невідомої рідини, але ми вперто відмовлялись :) А ще запам'ятався хлопчина, який по черзі обнімав нас усіх з таким до сліз щирим виразом обличчя і казав: "Я вас люблю! Мир вам!" :)

Трохи втомлені, але задоволені, ми поплентались до палатки і дуже скоро позасипали. А навколо ще довго горланили пісні, шастали люди і щось там говорили про нашу палатку, але з нас 4-ох так ніхто і не зрозумів що саме :) Так закінчився перший день фесту. 

Субота. День Другий. 20 серпня.

Лягли з піснями, з піснями і встали :) Виспалися добре, спина на диво не закостеніла :) Зразу ж кинулися в очі кілометрові черги до єдиного туалету та до машини з водою. Сходили попити чаю та вирішили перемістити палатку поближче до машини та сцени. Тут нам вперше стала в пригоді лопата! :) Тепер поверхня під палатку буде ідеально рівною. Ну майже..


Оператори знімали відео, як ми складаємо палатку :) 


Можливо нас десь на якомусь каналі покажуть і ми станемо зірками))).


Ось вона: я і наша палатка! Трьохмісна, але для нас чотирьох, якраз в сам раз! 

Розпалили вогник. Хе-хе.. Знали б ви, чим саме ми його розпалювали ;)

Ковбаски на вогні були ну дуууже смачні і йшли на ура. Пригріло сонечко і ми конкретно так розлінились.. Так приємно було потягуватися на каріматі, підставляючи боки теплому промінню.. Незчулися, як згоріли.. Але тоді ми ще того не знали.. Постріляли з автомата...


На малій сцені послухали "Запаску". На головній сцені розминались музиканти та настроювали свої робочі інструменти. А ми за той час сходили в "Чарівну Галявину". Залишили стакан пива на обочині, не всилі його випити. На лазанку не попали, там був корпоратив, зато покаталися на катамарані!


Та пограли в міні-гольф! Я вперше взяла ключку в руки. Це було весело :) 



Повертаючись, робили ставки на те, що ж станеться врешті з тим пивом :) А воно так як стояло на обочині, так і продовжувало собі там стояти :) 
Повернулися якраз на "Серцевий Напад". Тут я вперше спробувала куліш.. І якось він мені не дуже сподобася.. А ще на фестивалях дорогий шашлик, такщо краще готувати його самим :) 
Біля сцени можна було спробувати підкорити здоровенну оранжеву штукурію, з чим Андрій успішно справився :) 


Коли добряче стемніло, ми розклали вогника, аби підсмажити останні ковбаски і хоч трохи зігрітися. Це був такий кайф, зігрівшись коньяком, лежати в спальнику і дивитись на обширне небо, всіяне сузір'ями, коли збоку потріскують останні недопалки дрів і на тебе осідає роса :) Якось так містично трохи :)

Програма на годину змістилася.. На сцені дули в трембіту "КораЛЛі". Колоритно, специфічно, але не більше того :) А холод підкрадався все більше і більше.. Не рятувала ні куртка, ні джинси, ні стрибки.. Той холод.. Він так заважав, щоб його.. Але тут вийшли "Ot Vinta"! І це було щоооось! Шалено і драйвово! Уух! Мегакруто! А пісенька про бабину тумбу всерйоз і надовго вчепилася мого язика). Відірвалися на повну. І звичайно, пісенька на біс про цибулю :)

А потім були ще "Люк" з трошки космічною дівчинкою-солісткою. Приємна музика, але не в таку ж холодіну! Вуха згортались у трубочку.. І не дочекавшись "Зе

А зранку ми були хворі і в понеділок не пішли на роботу, але то вже зовсім інша історія ;)
Жалію тільки, що не попала на Мертвого Півня, а так, то все вдалося!