четвер, 15 травня 2014 р.

Віденське Колесо Огляду (Wiener Riesenrad)

Віденське Колесо Огляду (Wiener Riesenrad) є одним із символів столиці Австрії Відня. Знаходиться воно в парку Пратер (1022 Wien Riesenradplatz 1). Ціна вхідного квитка з правом зробити одне коло - 9 €. З Niederösterreich-CARD - безкоштовно.

За білого дня на віденському колесі огляду я вже була. Детальніше тут. А от вночі - ні, але затемна потрапити туди хотіла вже давно, щоби з висоти пташиного польоту (чи яка там висота польоту у птахів? хм..) дивитись на місто, що освічуватиметься тисячами вогників.. І я це зробила :)


Колесо огляду (Riesenrad) було побудоване в 1896 - 1897 роках англійським інженером Вальтером Бассетом під час приготувань до святкування в честь правління імператора Франца Йосифа І. І з того часу воно працює і досі! З 60-ти метрової висоти відкривається чудова панорама Відня. 


Здавалось би, нічого особливого, але мені сподобалось :) Вночі ж все зовсім не таке, як вдень ;)


На носі 1 квітня. Термін дії  Niederösterreich-CARD добігає свого логічного завершення. Звіт та підсумки можна подивитись ось тут.

Нижній Бельведер (Unteres Belvedere)

..З ненависного циклу "фотографувати заборонено.."

Бельведер (італ. Belvedere) - розкішний бароковий палацовий комплекс, один з найбільших і найбагатших мистецьких музеїв Європи. В цьому палаці з початку XVII століття проживав великий полководець і принц Євгеній Савойський. Саме за його бажанням і був побудований весь палацовий комплекс Бельведер, до складу якого входить Нижній та Верхній Бельведер, палацовий парк, оранжерея та палацові стайні. Niederösterreich-CARD дозволяє безкоштовно оглянути Нижній Бельведер, ціна якого становить 11 €.


Всередині Нижнього Бельведеру знаходиться Мармуровий зал з настінним розписом та бронзовими скульптурами, Золота кімната - вся в узорах та дзеркалах, Гротескний зал та Мармурова галерея. В приміщенні Нижнього Бельведеру часто проходять художні виставки...
Чесно кажучи, я очікувала більшого. Але як виявилося, "більше" потрібно шукати у Верхньому Бельведері. 

Монастир Клостернойбург (Stift Klosterneuburg)

Клостернойбург (нім. Klosterneuburg, Kloster - "монастир" та Neuburg - "нове місто") - австрійське місто у Нижній Австрії, що безпосередньо межує з Віднем, від якого він відокремлений горами Каленсберг та Леопольдсберг.

Головною пам'яткою міста, що принесла йому всесвітню славу, є монастир августинців, заснований на початку ХІІ століття Леопольдом ІІІ. 

Так як сам монастир є дуже великим та зараз оглянути його було б досить складно, то можна вибрати для оглядин певний тур. З Niederösterreich-CARD безкоштовно можна оглянути "імперський тур", ціна якого становить 10 €.


Заснування міста пов'язане з Леопольдом ІІІ. У 1113 році він наказав звести замок і переніс туди свою резиденцію. В той же час було засновано монастир августинців. Навколо замку та монастиря поволі виросло місто, що отримало назву Нойбург (з нім. нове місто). Згодом після повені Дунай змінив своє русло і розділив місто на дві частини. Та частина, що знаходилась біля монастиря отримала назву Клостернойбург (нім. монастир + нове місто).


Після канонізації Леопольда ІІІ, монастир став національною австрійською святинею.


А далі будуть фотографії













середа, 14 травня 2014 р.

Музей сучасного мистецтва "Дім 21-го" (21er Haus)

..З ненависного циклу "фотографувати заборонено.."

21er Haus - віденський музей сучасного мистецтва, заснований у 2011 році у Відні (1030 Wien Arsenalstraße 1)Свою назву музей отримав у зв'язку з основним напрямком своєї діяльності: 21 - означає сучасність, тобто ХХІ століття. Вхід в музей становить 7 €, з Niederösterreich-CARD - безкоштовно.


Пригадую, я вже писала про те, що я далеко не є знавцем і поціновувачем сучасного мистецтва. Але як справедливо зауважив один мій добрий знайомий щодо таких музеїв: "подобатися то вони тобі не подобаються, але відвідувати їх ти не перестаєш. Значить, щось в цьому таки є?". І справді, щось в цьому таки є :) Такі однаково дивні і одночасно такі різні. Часом абсурдні і дивакуваті. Гмм.. часом? Але не будемо переливати з пустого в порожнє, переходимо до суті справи. Як ви вже, мабуть, здогадалися - фотографувати було заборонено. Ну як заборонено? Підходжу до дядька в костюмі з навушником у вусі і рацією в руці і чемно питаю:

- Можна мені фотографувати? 

- Так, можна. 

- Вау! Класно!

І тільки-но я почала прицілюватися, як той же дивний дядько (раз музей дивний, то і працівники мають бути відповідними, нє?) мотнувши головою, ніби відганяючи надокучливу муху, або збираючи до купи думки, згадав собі, що фотографувати таки заборонено, і урочисто мені це повідомив. Мої брови здивовано поповзли вверх і я непевно сказала "окєй.."

..А потім ми переплутали експонат з лавочкою і всілися на нього. Але тут же прибіг дядько і, наче трохи соромлячись, повідомив, що це - витвір мистецтва і попросив більше на нього не сідати :) Не знаю як за іншим відвідувачами, але за нами по п'ятах ходили дядьки, пильнуючи, аби ми знову кудись не туди не сіли :) 

Що ще написати? Були б фото - показала б - побачили б самі, а словами описувати модернові композиції - справа невдячна, хіба покурити чогось, може тоді б прийшло натхнення, а головне - розуміння :) 

Значить.. Поверхів у музеї два. Перший я б не вагаючись залила бетоном - жуть і мрак в перемішку з порнографічними картинками. На другому поверсі вже появляється якийсь зачаток думки. Тут можна вже походити, подивитись, подумати, почіхати потилицю.. І звичайно ж, пофілософствувати :) На щастя, більше поверхів нема, тому можна спокійно йти додому :)

Музей порцеляни в Аугартені, Відень (Porzellanmuseum im Augarten)

Віденська порцеляна Аугартен (Porzellanmanufaktur Augarten) - порцелянова мануфактура з Австрії, виникла другою в Європі. 


Порцеляна (від староітал. "porcellana" - назва молюска Concha Veneris, напівпрозора мушля якого схожа на справжню порцеляну) - один із видів тонкої кераміки - білий матеріал. Для виготовлення порцеляни використовують білу глину -  каолін, кварцевий пісок і польовий шпат, суміш яких яку піддають високотемпературній термічній обробці.


Історія Віденської порцеляни починається в 1718 році, коли Клаудіус Інноцентіус Дю Пак'є розгадав секрет її виготовлення. Сталося це через вісім років після того, як німецький алхімік Йоганн Фрідріх Беттгер, зазнавши невдачі у виготовленні золота, зумів віднайти рецепт іншого, "білого золота" - порцеляни, яка зрівнялася в якості з славнозвісною і дорогою порцеляною Китаю.


В павільйоні палацово - паркового комплексу Аугартен (Augarten, 1020 Wien Obere Augartenstraße 1знаходиться порцеляновий завод, відкритий в 1923 році. Він продовжує традиції Віденської порцелянової мануфактури. Окрім заводу, там знаходиться також і музей порцеляни (Porzellanmuseum im Augarten), який, власне, ми і відвідали. 


Музей займає два поверхи. В центрі приміщення знаходиться велика піч для обпалювання порцеляни. Окрім самих експонатів, там можна побачити матеріал, з якого виготовляють порцеляну, а також етапи виготовлення складних фігурок з дрібних деталей. Вхід в музей становить 6 €, з Niederösterreich-CARD - безкоштовно.



















Музей невеличкий, але цікавий, мені сподобався.

вівторок, 13 травня 2014 р.

Канатна дорога Rax-Seilbahn в Reichenau an der Rax, Австрія

По канатній дорозі Rax-Seilbahn в Reichenau an der Rax, що в Австрії (2651 Reichenau/Rax Dr. Ewald Bing-Straße 3), можна піднятися на висоту 1546 метрів всього за 8 хвилин, подолавши різницю у висоті 1017м.


В Reichenau an der Rax ми вже не вперше. Про першу нашу поїздку сюди можна прочитати ось тут. А цього разу ми вирішили не втрачати можливість і з своїми Niederösterreich-CARD піднятися по канатній дорозі Rax-Seilbahn безкоштовно. В іншому ж випадку довелося б заплатити 20,40 €.


Фунікулер працює круглий рік, то ж я боялася, що і цього разу буде багато людей і доведеться довго чекати. Але все виявилося зовсім навпаки - людей було дуже мало. І згодом ми зрозуміли чому. Сезон ще не відкрився. Зайшли в кабінку і поїхали собі повільно вгору.


Вісім хвилин і ми на висоті 1546. Звідси відкривається чудові краєвиди. Десь далеко внизу химерними узорами біліть розсипані поміж деревами будиночки.


Погода була сонячною і теплою. Внизу. Біля підніжжя. А тут все було зовсім не так :) Окрім пронизуючого холодного вітру, навколо все ще було покрито снігом. Перспектива проходження по снігу в легкому весняному взутті з мокрими по коліна ногами в кінцевому результаті нас не особливо влаштовувала. То ж ми вдовольнилися навколишніми краєвидами. А потім порив холодного вітру загнав нас у кафе на смачний штрудель :)


Подихали чистим гірським повітрям, потопталися трохи по снігу (а то ж з віденською зимою я вже почала забувати, як він виглядає) - і додому! :) Серед інших машин на стоянці, нашу я впізнаю ще здалеку по прив'язаній до антени стрічці :)


понеділок, 12 травня 2014 р.

Парк Лаксенбург (Schlosspark Laxenburg)

Замок Лаксенбург з величезним прилеглим парком знаходиться на відстані 15км від Відня. То ж якщо ви хочете провести день на природі, вдихаючи на повні груди свіже повітря, хочете посидіти біля озера, або ж навіть поплавати на човні, але вас дратує надто велика чисельність людей на квадратний метр, дратують лавочки, обліплені людьми, як мухами, вам хочеться спокою, затишку і гарного відпочинку з своєю сім'єю, то вам сюди! Якщо у вас є маленькі дітки, то їм точно сподобається великий дитячий майданчик з різноманітними гойдалками, лазанками та пісочницями.


Колись замок Лаксенбург слугував весняною та літньою резиденцією імператорської сім'ї. Територія парку навколо замку займає 280 гектарів. Вхід в парк становить 1.80 €. З Niederösterreich-CARD - безкоштовно. Можна також відвідати замок та піднятися на вежу, але ми цією можливістю не скористалися. Проте дуже гарно провели час у парку! 


Чудове місце для відпочинку. Раджу всім!