Сторінки

середу, 14 травня 2014 р.

Музей сучасного мистецтва "Дім 21-го" (21er Haus)

..З ненависного циклу "фотографувати заборонено.."

21er Haus - віденський музей сучасного мистецтва, заснований у 2011 році у Відні (1030 Wien Arsenalstraße 1)Свою назву музей отримав у зв'язку з основним напрямком своєї діяльності: 21 - означає сучасність, тобто ХХІ століття. Вхід в музей становить 7 €, з Niederösterreich-CARD - безкоштовно.


Пригадую, я вже писала про те, що я далеко не є знавцем і поціновувачем сучасного мистецтва. Але як справедливо зауважив один мій добрий знайомий щодо таких музеїв: "подобатися то вони тобі не подобаються, але відвідувати їх ти не перестаєш. Значить, щось в цьому таки є?". І справді, щось в цьому таки є :) Такі однаково дивні і одночасно такі різні. Часом абсурдні і дивакуваті. Гмм.. часом? Але не будемо переливати з пустого в порожнє, переходимо до суті справи. Як ви вже, мабуть, здогадалися - фотографувати було заборонено. Ну як заборонено? Підходжу до дядька в костюмі з навушником у вусі і рацією в руці і чемно питаю:

- Можна мені фотографувати? 

- Так, можна. 

- Вау! Класно!

І тільки-но я почала прицілюватися, як той же дивний дядько (раз музей дивний, то і працівники мають бути відповідними, нє?) мотнувши головою, ніби відганяючи надокучливу муху, або збираючи до купи думки, згадав собі, що фотографувати таки заборонено, і урочисто мені це повідомив. Мої брови здивовано поповзли вверх і я непевно сказала "окєй.."

..А потім ми переплутали експонат з лавочкою і всілися на нього. Але тут же прибіг дядько і, наче трохи соромлячись, повідомив, що це - витвір мистецтва і попросив більше на нього не сідати :) Не знаю як за іншим відвідувачами, але за нами по п'ятах ходили дядьки, пильнуючи, аби ми знову кудись не туди не сіли :) 

Що ще написати? Були б фото - показала б - побачили б самі, а словами описувати модернові композиції - справа невдячна, хіба покурити чогось, може тоді б прийшло натхнення, а головне - розуміння :) 

Значить.. Поверхів у музеї два. Перший я б не вагаючись залила бетоном - жуть і мрак в перемішку з порнографічними картинками. На другому поверсі вже появляється якийсь зачаток думки. Тут можна вже походити, подивитись, подумати, почіхати потилицю.. І звичайно ж, пофілософствувати :) На щастя, більше поверхів нема, тому можна спокійно йти додому :)

Немає коментарів:

Дописати коментар