субота, 25 травня 2019 р.

Печиво "Їжачки"

Смачні, розсипчасті, ароматні та дуууже симпатичні печеньки-їжачки! Люблю, коли їжа не лише смачна, але й красива і приносить естетичне задоволення :)  Це печиво можна готувати разом з дітьми, їм точно сподобається розфарбовувати "їжачків" шоколадом та прикрашати кокосовою стружкою :)

  • 250 г пшеничного борошна
  • 50 г кукурудзяного крохмалю
  • 125 г вершкового масла
  • 125 г цукрової пудри
  • 1 яйце
  • 5 г порошку для випічки
  • 10 г ванільного цукру
  • 50 г кокосової стружки
  • 70 г шоколаду

Приготування: 
  • У глибокій посудині з'єднати борошно, крохмаль та порошок для випічки, добре перемішати
  • За допомогою міксера з'єднати яйце з цукровою пудрою та ванільним цукром. Додати м'яке вершкове масло та міксером збити до утворення пишної однорідної маси
  • До яєчно-масляної суміші додати борошно з крохмалем та порошком для випічки та замісити м'яке ніжне тісто
  • Від тіста відщипнути маленький шматок, сформувати з нього кулю, трошки приплюснути згори, сформувати "носик" майбутнього їжачка. З даної кількості інгредієнтів у мене вийшло близько 50 маленьких їжачків
  • На водяній бані розтопити шоколад
  • За допомогою маленької ложечки нанести шоколад на "спинку" їжачка та відразу посипати кокосовою стружкою
  • За допомогою зубочистки намалювати шоколадом очі та носик
  • Їжачки готові!

Смачного! :)

середа, 22 травня 2019 р.

Хліб Піта

Піта (грец. πίτα; італ. pitta) - традиційний хліб країн Близького Сходу та Середземномор'я. Правильна піта повинна бути круглою, плоскою та порожньою всередині. Це, власне, і відрізняє її від інших різновидів хліба.

Для приготування "правильної" піти, тісто кладуть на гаряче деко та випікають при дуже високій температурі. Тоді воно не встигає підніматися рівномірно і починає розшаровуватися, а пара, що накопичується всередині, піднімає та утворює "шапку", а всередині піти утворюється порожнина, в яку, власне, потім і кладуть різноманітне наповнення з овочів або м'яса

  • 500 г пшеничного борошна
  • 300 г теплої води
  • 6 г сухих дріжджів
  • 1 ч. л цукру
  • 1 ч. л солі
  • 2 ст. л оливкової олії

Приготування: 
  • У теплій воді розчинити цукор та дріжджі, перемішати та залишити на 5 хв, щоб дріжджі активізувалися
  • У глибоку посудину просіяти борошно, додати сіль, теплу воду з дріжджами та олію
  • Замісити м'яке, ніжне та еластичне тісто. Накрити кухонним рушничком та залишити при кімнатній температурі на годину, допоки тісто не збільшиться вдвічі
  • Опісля обімнути тісто, накрити рушничком та залишити ще на 15-20 хв
  • Розділити тісто на 6-7 рівних частин
  • З кожної частинки сформвати кулю та розтачати у тоненький круг товщиною трохи менше одного сантиметра 
  • В духовку покласти деко та ввімкнути температуру 230° С
  • Коли духовка нагріється до потрібної температури, на гаряче деко викласти розтачані шматки тіста та випікати 5-6 хвилин. Завдяки високій температурі тісто дуже швидко почне підніматися та заокруглюватися. Важливо слідкувати, щоб тісто не пересохло 
Смачного! :)

вівторок, 21 травня 2019 р.

Сирні пончики або ж сирні донатси

Сирні, ароматні, пористі, з ніжними нотками троянди та ванілі, в цукрово-лимонній глазурі.. Ммм.. Люблю їх! 



Для пончиків:
  • 300 г домашнього сиру
  • 2 яйця
  • 100 г цукру
  • 1 ст л трояндової води
  • 1 ч л ванільного екстракту
  • 1 ч л соди
  • 350 г пшеничного борошна
  • Олія для смаження

Для глазурі:
  • Цукрова пудра
  • Сік з половинки лимона
  • Посипка для декору

Приготування:
  • Якщо домашній сир не однорідний, з крупинками, то пропустити його через м'ясорубку з дрібним ситечком, або ж перетерти до однорідного стану будь-яким зручним способом
  • У глибоку посудину насипати цукор, додати яйця, ваніль, трояндову водою. Збити все міксером до утворення пишної піни. Додати сир та соду, перемішати міксером до однорідності
  • Додати борошно та замісити м'яке та ніжне тісто. Якщо тісто липне до рук, додати ще трохи борошна
  • Тісто розтачати у пласт товщиною близько 1 см та за допомогою формочок (або ж склянок) різного діаметру  вирізати кружечки. Всередині кожного кружечка вирізати ще один кружечок
  • Добре розігріти олію. Обсмажувати пончики на середньому вогні до апетитного рум'яного кольору
  • Для глазурі змішати цукрову пудру з лимонним соком. Змастити або ж полити пончики глазур'ю та залишити на деякий час, щоб вона підсохла


Смачного! :)

Запіканка із сиру та маку "Нестерка"

Ароматна, ніжна, в міру солодка сирно-макова запіканка. Добре охолоджена, вона ідеально смакуватиме до гарячої ранкової кави або ж вечірнього чаю :) Рецепт цієї чудо-запіканки взяла звідси.


Для пісочного тіста:
  • 250 г пшеничного борошна
  • 125 г вершкового масла
  • 80 г цукру
  • 1 яйце
  • дрібка солі

Для сирної начинки:
  • 600 г домашнього сиру
  • 120 г цукру
  • 2 яйця
  • 100 г вершкового масла
  • 2-3 ст. ложки лимонного соку
  • 1 ст. л ванільної есенції

Для макової начинки:
  • 200 г маку
  • 150 мл молока
  • 50 г вершкового масла
  • 50 г цукру
  • 1 ч.л цедри лимону

Приготування пісочного тіста:
  • Просіяти пшеничне борошно у глибоку посудину, додати цукор та дрібку солі, добре перемішати
  • Охолоджене масло (прямо з холодильника) натерти на грубій тертці до борошна
  • Швидко перетерти борошно з маслом руками до утворення крихт
  • Додати одне яйце та швидко вмішати його в тісто
  • Зібрати тісто в кулю. Якщо це ніяк не вдається, то додати 1 ст. ложку крижаної води 
  • Бортик та дно форми для випікання (діаметр - 18 см) застелити папером для випічки
  • Викласти тісто у форму та  рівномірним шаром сформувати з нього дно та бортик
  • Форму з тістом відправити до холодильника
  • Розігріти духовку до 180° С

Приготування макової начинки:
  • Промити мак та дати воді стекти
  • Залити мак молоком та довести до кипіння
  • На повільному вогні варити мак (без кришки, близько 15 хв), допоки практично вся рідина не випарується
  • Додати цукор та варити мак ще трохи, не забуваючи помішувати, доки цукор повністю не розчиниться
  • Зняти мак з вогню та додати до нього вершкове масло та цедру. Перемішати, щоб масло повністю розтопилося
  • Подрібнити мак будь-яким доступним способом (блендером або ж кухонним комбайном)

Приготування сирної начинки:
  • Перетерти сир будь-яким доступним способом (за допомогою блендера чи кухонного комбайна) до однорідного кремоподібного стану
  • До перетертого сиру додати яйця, цукор, ваніль, лимонний сік та за допомогою блендера чи комбайна з'єднати все до утворення абсолютно однорідної маси

Збір та випікання:
  • Витягти форму з тістом із холодильника. Ззовні форму обгорнути фольгою, щоб при нагріванні масло, яке виділятиметься з тіста, не стікало на дно духовки та не димілося
  • На тісто викласти макову начинку та рівномірно розрівняти
  • На шар маку акуратно вилити сирну начинку та акуратно розрівняти
  • Випікати при температурі 180 градусів близько 1 години
  • Сирна начинка не повинна збільшуватися в об'ємі. Якщо таке відбувається, це означає, що температура у духовці надто висока і її потрібно зменшити
  • Дати запіканці повністю охолонути, опісля поставити до холодильника
  • Охолоджена після холодильника сирно-макова запіканка смакує максимально смачно! 
Смачного! :)

Гігантські черепашки Конкільоні (італ. Conchiglioni)

Італійська паста Конкільоні (італ. Conchiglioni) у вигляді гігантських мушель, фарширована курячою грудкою, овочами та сиром, під ароматним ніжним соусом. Дуже смачно, рекомендую! 

  • 16 шт. гігінтських мушель-макарон конкільоні
  • 1 куряча грудка
  • 1 велика морква
  • 1 цибуля
  • 1 стебло селери
  • 2 жмені шпинату
  • 50 г твердого сиру
  • 1 ст.л вершкового масла
  • сіль, перець за смаком

Для соусу:
  • 300 мл молока
  • 30 г вершкового масла
  • 30 г пшеничного борошна
  • 2 ст л пармезану
  • сіль, перець за смаком
  • дрібка мускатного горіха
  • 2 ст. л. подрібненої зелені

Приготування:
  • У підсоленій воді відварити до напівготовності (al dente) макаронні вироби конкільоні, воду злити
  • Відварити куряче філе та дрібно порізати
  • На маслі обсмажити до м'якості дрібно порізані овочі, дрібно натерту моркву, додати порізаний шпинат та курячу грудку, посолити, поперчити та тушкувати ще хвилину-дві до готовності. Зняти з вогню. Додати потертий твердий сир та добре перемішати
  • Для соусу обсмажити борошно на маслі, опісля тонкою цівкою влити молоко, постійно розмішуючи вінчиком та довести до кипіння. Додати сіль, перець, дрібку мускатного горіха та прокип'ятити соус ще трохи. Опісля додати пармезан та добре перемішати
  • Кожну мушлю наповнити овочево-м'ясною начинкою та викласти у форму для запікання
  • Зверху полити соусом та відправити у розігріту до 180 градусів духовку
  • Випікати до легкого зарум'янення близько 15-20 хв
  • Посипати зеленню та насолоджуватися смаком та ароматом ;)
Смачного! :)

субота, 27 квітня 2019 р.

Аргентинське Печиво Альфахорес (Alfajores)

Альфахорес - традиційне печиво деяких регіонів Іспанії та країн Латинської Америки. Неймовірно ніжне, розсипчасте, що прямо тане в роті. Приготувавши їх один раз, ви захочете готувати їх знову і знову :)


Для тіста:
  • 250 г пшеничного борошна
  • 200 г кукурудзяного крохмалю
  • 200 г вершкового масла
  • 150 г цукру
  • 3 яєчні жовтки
  • 2 ст.л рому
  • 1 ч.л порошку для випічки
  • декілька крапель ванільного екстракту
  • декілька крапель мигдального екстракту

Для начинки та посипки:
  • 200 г згущеного молока
  • 30 г кокосової стружки
  • 30 г маку
  • 30 г кунжуту
  • 30 г горіхів

Приготування: 

  • За допомогою міксера розтерти м'яке масло кімнатної температури з цукром, ванільним та мигдальним екстрактом до утворення пишної білої маси. Опісля по одному додаємо яєчні жовтки, продовжуючи збивати міксером масу. Наприкінці додаємо ром та продовжуємо збивати до утворення гладкої ніжної кремоподібної маси
  • У глибоку посудину просіяти борошно, кукурудзяний крохмаль та порошок для випічки, добре все перемішати, опісля додати цю суміш до масляної маси, перетерти руками до утворення дрібних м'яких та ніжних крихт
  • Зібрати ці крихти в кулю, стискуючи долонями, та швидко замісити ніжне та достатньо однорідне тісто
  • Поділити тісто на дві частини, кожну злегка приплюснути по всій довжині, загорнути у харчову плівку та поставити у холодильник мінімум на 30хв
  • Коли тісто достатньо охолоне, його можна розтачувати. Це зручно робити між двома шматками паперу для випічки. Розтачати тісто товщиною 5 міліметрів
  • За допомогою круглих формочок (або ж звичайної склянки) вирізати з тіста печеньки діаметром 4-5 см
  • Випікати печиво в розігірітій до 200° С духовці близько 15хв. Печиво повинно лише злегка посвітліти, але не зарум'янитись
  • Після запікання витягти печиво з духовки та дати йому охолонути
  • Підготувати згущене молоко для начинки (зазвичай використовують варене згущене молоко, але я використала звичайне, не варене). У невеличкі посудини насипати кокосову стружку, мак, кунжут та подріблені горіхи
  • Для кожного печенька знайти підходящу пару, змастити низ обох печеньок згущеним молоком та з'єднати їх разом. Боки теж змастити згущеним молоком та обсипати маком, кунжутом, чи кокосовою стружкою
  • Печеньки Альфахорес готові! 


Смачного! :)

пʼятниця, 26 квітня 2019 р.

Італійська пасхальна голубка Коломба (la Colomba)

Напередодні Світлого Христового Воскресіння в Україні випікають традиційний хліб - Паску. Сьогодні ж я хочу поділитися з вами рецептом традиційного італійського пасхального хліба - Коломби (італ. la Colomba). Вона відрізняється від паски як за формою, так і за смаком та текстурою. Коломба настільки смачна та неповторна, що просто неможливо описати словами! М'яка, пухка, ароматна, ніжна.. Рука так і тягнеться відламати ще один шматочок.. і ще, і ще.. Надзвичайна! Спробуйте! Впевнена, що ви не пошкодуєте. Рецепт взяла звідси


Я тричі готувала цей чудо-хліб. Двічі на дріжджах і один раз на заквасці. Так от, буду відвертою: на дріжджах Коломба вийшла дуже смачно, от дуже-дуже, однак не до порівняння з тим, якою вона вийшла на заквасці! Тому якщо ви дбайливо та з любов'ю вирощуєте свою власну закваску, то ви просто зобов'язані спробувати приготувати на ній італійську пасхальну голубку. А якщо ні, то скоро я напишу про власний досвід вирощування закваски, який можливо, надихне та сподвигне і вас на нові подвиги на ниві кулінарії ;)

Хтось резонно може спитати: а для чого це все? Вся ця тяганина з вирощуванням якоїсь закваски, з випіканням хліба, розтягненим на декілька днів? Кому це, власне, потрібно? Це ж марна трата часу і тому подібне. Так, погоджуся - якщо все зводиться до того, щоб смачно поїсти, то так, набагато простіше буде піти до супермаркета та купити там готовий продукт. Однак якщо для вас (так, як і для мене) кулінарія - це ціле мистецтво, у якому окрім кінцевого результату не менш важливим є і сам процес, і естетика, і краса, то ви розумієте, для чого все це і нам з вами - по дорозі ;)


Для тіста: 
  • 55 г. закваски (зрілої, 100% вологості, освіжити тричі тим же борошном, який буде використовуватися для подальшої випічки)
  • 85 г води
  • 290 г пшеничного борошна вищого ґатунку
  • 1 яйце
  • 4 яєчні жовтки
  • 140 г вершкового масла
  • 110 г цукру
  • 2 г солі
  • 110 г апельсинових цукатів
Для ароматної емульсії:
  • 15 г білого шоколаду
  • 7 г меду
  • Цедра з одного лимону
  • 1 ст.л лікеру ("Амаретто")
  • Екстракт ванілі (декілька крапель)
  • Екстракт мигдалю (декілька крапель)
Для глазурі:
  • 7 грам кукурудзяного крохмалю
  • 30 г яєчного білка
  • 30 г мигдальної муки
  • 55 г цукру
Для прикрашання:
  • 150 г очищеного мигдалю

ПРИГОТУВАННЯ: 

Коломбу можна приготувати і на дріжджах. Для цього потрібно взяти 15 г свіжих, або ж 5 г сухих дріжджів. При цьому потрібно бути максимально уважним, оскільки час для підняття тіста буде суттєво меншим!

ТІСТО №1
  • 65 г закваски
  • 200 г пшеничного борошна
  • 50 г цукру
  • 45 г м'якого масла
  • 1 яйце
  • 2 яєчні жовтки
  • 70 г води

Приготування: 
  • Розчинити у воді закваску, додати яйце, жовтки та цукор, розмішати.
  • В чашу міксера з насадкою гак вилити рідку суміш, додати борошно та ввімкнути замішування
  • Коли всі інгредієнти поєднаються, невеликими порціями ввести масло
  • Вимішувати до гладкості (близько 20 хв)
  • Накрити плівкою та залишити тісто при кімнатній температурі (21-24° С) відпочити на 12 годин
  • Тісто повинно збільшитися в об'ємі у три рази

АРОМАТИЧНА ЕМУЛЬСІЯ:
  • 15 г вершкового масла
  • 7 г меду
  • 15 г білого шоколаду
  • цедра з 1 лимона (або апельсина)
  • Декілька крапель ванільного екстракту
  • 1 ст. л. лікеру "Амаретто"

Приготування: 
  • На паровій бані розтопити вершкове масло з медом та білим шоколадом. Додати цедру та лікер, перемішати та поставити до холодильника

ТІСТО №2
  • Тісто №1
  • 90 г пшеничного борошна
  • 80 г вершкового масла
  • 60 г цукру
  • 2 яєчні жовтки
  • 15 г води
  • 2 г солі
  • 110 г цукатів
  • ароматична емульсія

Приготування: 
  • Викласти перше тісто у чашу міксера, ввімкнути замішування. По серзі додавати жовтки та цукор
  • Коли тісто стане однорідним, додати борошно та сіль
  • Через декілька хвилин в декілька етапів додати до тіста м'яке масло та ароматну емульсію
  • Вимішувати тісто до гладкості та утворення клейковини 
  • Спочатку тісто може видатись доволі рідким, однак в процесі замішування воно повинно зібратися навколо гака. Якщо цього не сталося, то потрібно додати ще трішки борошна
  • Наприкінці замішування додати цукати
  • Консистенція тіста - м'яке, еластичне, витягується в тонку плівку
  • Дати відпочити тісту 1 годину

ГЛАЗУР
  • 30 г мигдальної муки
  • 55 г цукру
  • 30 г білків
  • 7 г кукурудзяного крохмалю
  • декілька краплин мигдального екстракту

Приготування : 
  • Всі інгредієнти змішати вінчиком до однорідності і поставити до холодильника

ФОРМА ДЛЯ ВИПІКАННЯ

Автентичну Коломбу випікають у спеціальній хрестоподібній формі. Можна спекти її і у звичайній круглій формі. На смак це, звісно, не вплине, однак не варто здаватися перед труднощами, варто прагнути до досконалості :) Якщо вже братися до приготування Коломби, то треба йти до кінця! :) Якщо запастись наполегливістю та терпінням, то з фольги можна зробити чудову форму, максимально наблизивши її до автентичної.

Щоб було більш-менш зрозуміло: візьміть 4 великі склянки та поставте їх так, щоб вони утворювали собою форму хреста. Акуратно обгорніть їх по периметру фольгою у декілька шарів та застеліть фольгою дно. Насправді нічого надскладного у цьому немає, було б лиш бажання ;)

ПІДГОТОВКА ТІСТА 
  • Виймаємо тісто на присипану борошном робочу поверхню, збираємо в шар та розділяємо на дві частини: одна трішки більша, друга - трішки менша
  • Меншу частину акуратно розтягуємо у прямокутник і акуратно згортаємо у рулет. Це будуть крила голубки. Кладемо у форму 
  • Більшу частину тіста теж акуратно розтягуємо у прямокутник, вільно згортаємо у рулет та кладемо у форму - це буде тіло голубки
  • Тісто повинно заповняти форму не більше, ніж на 1/3, оскільки при випічці воно сильно піднімається
  • Накриваємо форму кухонним рушничком і ставимо у тепле місце приблизно на 3 години. Тісто повинно піднятися близько до країв форми
  • Змащуємо тісто глазур'ю і прикрашаємо очищеним мигдалем
  • Випікаємо близько години при температурі 180°С. Готовність перевіряємо за допомогою дерев'яної палички - вона повинна виходити сухою
  • Охолоджують такий м'який хліб як правило догори дном, встромивши дерев'яні шпажки біля основи та підвісивши хліб за них



Смачного! Світлого всім Христового Воскресіння! 

неділя, 3 березня 2019 р.

Чіпси начос з соусом із авокадо

Сьогодні приготуємо начос - традиційні мексиканські кукурудзяні чіпси. А на додачу до них - соус із авокадо. Смачно, пікантно і хрустко. І навіть корисно! Ну, принаймні точно не шкідливо :) 


  • 100 г кукурудзяного борошна
  • 80 г пшеничного борошна
  • 100 г теплого молока
  • 10 г вершкового масла
  • 0,5 ч.л солі
  • 0,5 ч.л цукру
  • 0,5 ч.л паприки
  • 1 стручок гострого перцю 

Для соусу:

  • 1 стиглий авокадо
  • 2 ч.л соку лайма
  • сіль, перець за смаком

Приготування: 

  • В каструлю налити молоко, додати розрізаний повздовж маленький стручок гострого перцю. Довести молоко до кипіння, опісля перець витягти з молока
  • У глибоку миску додати два види борошна, сіль, цукор, паприку, перемішати. Додати тепле молоко, розм'якшене вершкове масло та замісити м'яке тісто
  • Тісто розділити на декілька шматків, кожен з яких розтачати в максимально тоненький пласт, чим він буде тонший - тим краще. Я двічі готувала начоси і першого разу розтачувала як могла вручну, але вони вийшли достатньо товстими і мало нагадували чіпси. Вдруге ж я використала паста-машину і начоси вийшли просто ідеальними - тонюсінькими і хрумкими!
  • Тісто розрізати на трикутники, викласти на папір для випічки та випікати при 200°С 5-8 хв. Постійно слідкувати, щоб  чіпси не підгоріли
  • Для соусу потрібно розімнути виделкою стиглий авокадо, додати сік лайму, сіль та перець та перемішати


Смачного! :)

неділя, 3 лютого 2019 р.

Чурчхела

Чурчхела - традиційна кавказька смакотінь. Спробувавши чурчхелу в Туреччині та Грузії, я загорілася бажанням приготувати її власноруч. І виявилося це не так важко, як здавалося. В кінцевому результаті отримуємо смачний, а щонайголовніше, корисний десерт без усіляких барвників, ароматизаторів та підсилювачів смаку. А сам процес виявився цікавим і новим для мене


  • 400 г. очищених волоських горіхів
  • 1 л. виноградного соку
  • 1/2 скл. пшеничного борошна
  • стальна голка
  • товста міцна нитка

Приготування: 

  • Волоські горіхи перебрати, вибрати цілі четвертинки. За допомогою стальної голки обережно нанизати горіхи на міцну нитку довжиною 30 см. На кінці нитки зав'язати вузлик, щоб горіхи не зісковзували з неї, а з іншої сторони зав'язати петлю, за яку підвішуватимемо чурчхелу для висушування. Заздалегідь підготувати місце, де можна буде розвісити готову чурчхелу
  • В склянку соку всипати борошно та ретельно перемішати, щоб не було грудок. Решту соку влити в широку каструлю з товстим дном та поставити на слабкий вогонь. Коли сік закипить, тоненькою цівкою вливати склянку соку з борошном, постійно помішуючи. Уварювати до стану дуже густого кисілю
  • В кисіль по черзі опускати нитки з нанизаними горіхами, підвісити за петлю та дати підсушитися декілька хвилин. Потім знову по черзі опускати нитку з горіхами в кисіль та знову просушувати. Виконувати цю дію або до закінчення кисілю, або ж до утворення бажаної товщини чурчхели
  • Тепер чурчхелу потрібно висушити впродовж декілької днів. Її, звісно, можна з'їсти набагато швидше, але в з кожним днем вона ставатиме все смачнішою, а смак все яскравішим та виразнішим. Воно того вартує!


Смачного! :)

субота, 2 лютого 2019 р.

Очікування та реальність: дивний чудо-фрукт Дуріан

Що то за дивна річ у мене в руках? Це - дуріан. Як тільки його не величають на просторах інтернету, як не піарять та як не розхвалюють! З найбільш пафосного (окрім того, що його називають королем фруктів): "неймовірно корисний і смертельно небезпечний", "смак неба і запах пекла", "смердюча смакота"..

Мабуть жоден інший фрукт не викликає таких суперечливих емоцій: одні гурмани його обожнюють, а у інших він викликає огиду. А також його заборонено приносити в готелі, таксі, брати з собою у літак. 

Інтригуюче, нє? Отож-бо! 


Спробувати дуріан - це було лише питання часу :) І тут він саме з'явився в продажі і позиціонувався як "заморожений фрукт в вакуумній упаковці вагою 150-200г". Замовила я оті 150-200г дуріану онлайн, а на ділі він виявився ось таким колючим півторакілограмовим кабанчиком! Ну не повертати ж таку красу назад? :)


Стали ми розчленовувати той диво-фрукт. Це виявилося справою непростою, але ми впоралися. Завбачливо одягли рукавички, ввімкнули витяжку та відчинили вікна :) Відчували себе мало не нейрохірургами на надскладній операції :)


І тут прийшло якесь вселенське розчарування від усвідомлення того, наскільки мало у тому світі залишилося правдивого і не прикрашеного :) Де? Де той вибух аромату, через який його забороняють приносити у громадські місця?) Де? Де той смак амброзії, насолоди і задоволення? :) До слова, якщо вже мірятися ароматами, то наш дуріан навіть близько не стояв біля підніжжя трону хаукарлю - підтухлого м'яса гренландської акули - традиційної ісландської страви :)

Ну ок, має дуріан трохи дивний неприємний запах прілої підгнилої цибулі. Але доволі вбогий і ще й принюхуватися до нього треба. Ну а смак? Смак такого нудкого заварного солодкавого крему з домінантними нотками тої ж підгнилої цибулі. Ну таке.. ніяке :) На короля фруктів не тягне. Чи то нам якась лайт версія дуріану попалася, чи то просто він вже обріс небилицями і легендами, але я була трохи розчарована гіперболізацією всього того у тому недосконалому світі :)

П.С. А що ж з залишками? А залишки цього дивного фрукту ми завбачливо закинули у віддалений куток морозильної камери. А то хто його зна, може вже завтра наші смаки зміняться і нам знову захочеться відчути, як тане в роті та дивна кремоподібна субстанція з дивним гнилувато-цибульним смаком і ароматом ;)