четвер, 15 листопада 2018 р.

Гарбузовий тарт

Ніжний, смачний та ароматний, по-справжньому осінній гарбузовий тарт з легкими нотками кориці та ванілі. Чудово смакує з чашкою гарячого чаю холодними осінніми вечорами :)


Для тіста:
  • 200 г пшеничного борошна
  • 100 г вершкового масла
  • 40 г коричневого цукру
  • 1 яйце
  • дрібка солі
  • пару крапель екстракту ванілі
  • пару крапель екстракту мигдалю
  • форма для випічки діаметром 21см

Для начинки:
  • 300 г густого гарбузового пюре
  • 200г сиру рікота
  • 100 г коричневого цукру
  • 1 яйце
  • 1 ч.л кориці
  • дрібка мускатного горіха
  • дрібка кардамону
  • пару крапель екстракту ванілі
  • пару крапель екстракту мигдалю

Приготування: 

  • Приготування гарбузового пюре займає трохи часу, тому його варто зготувати заздалегідь. Для цього гарбуз треба помити, порізати на шматки, накрити фольгою та запекти в духовці до м'якості. Дати охолонути, опісля зняти шкірку. Блендером перетерти  в пюре, відміряти 300 г
  • Готуємо тісто. У глибоку посудину просіяти борошно, додати цукор, сіль та спеції за смаком, добре перемішати
  • Холодне масло натерти на грубій тертці та швидко перетерти разом з мукою руками до утворення дрібних крихт
  • Додати яйце та швидко замісити тісто, щоб від тепла рук масло не почало надто швидко топитись. Розтачати тісто у пласт, покласти на дно форми, руками акуратно сформувати бортики. Наколоти тісто виделкою, щоб уникнути утворення повітряних пазух. Відправити до холодильника
  • Розігріти духовку до 180° С 
  • Тим часом приготувати начинку. До гарбузового пюре додати рікоту (можна замінити домашнім сиром, перетертим у однорідну масу, без грудочок), цукор, яйце та всі інші спеції. З'єднати все за допомогою міксера до однорідності. 
  • Дістати форму з тістом з холодильника, вилити на тісто начинку та відправити у розігріту духовку. Випікати 35-40хв. Опісля дати повністю охолонути
  • За бажанням прикрасити цукровою пудрою


Смачного! :)

вівторок, 13 листопада 2018 р.

Пряний та ароматний хліб-гарбуз

Після Хеловіну у вас залишилася парочка гарбузів і ви не знаєте, що маєте з ними зробити? А спечіть-но з них хліб! Він безсумнівно вдасться неймовірно смачним, пряним та ароматним. До того ж виглядатиме дуже ефектно! А скибочка гарбузового хліба з тоненьким шматочком вершкового масла згори  в поєднанні з ароматним гарячим чаєм ідеально підійде для холодних і дощових осінніх днів


  • 500 г пшеничного борошна
  • 7г швидкодіючих дріжджів
  • 250 г гарбузового пюре
  • 50 г коричневого цукру
  • 35 г олії
  • 10г солі
  • 150 г води
  • 1 ч.л кориці 
  • 1/5 ч.л. мускатного горіха
  • 1/2 ч.л ванільного екстракту
  • цедра з одного лимону
  • сік з 1/2 лимону
  • 1 яєчний жовток + 2 ст.л молока для змазки хліба
  • Товста кухонна нитка + ножиці

Приготування:

  • Насамперед потрібно приготувати гарбузове пюре. Для цього необхідно добре помити гарбуз, порізати на шматки, накрити фольгою та запекти в духовці до м'якості. Дати охолонути, опісля зняти шкірку. За допомогою блендера приготувати з м'якоті гарбуза пюре, відміряти 250 г.
  • Пшеничне борошно просіяти у глибоку посудину, додати дріжджі, цукор, сіль, спеції, цедру лимона та добре перемішати. До слова, мускатний горіх сильна і доволі різка спеція, то ж якщо ви не певні, чи буде вона вам до смаку у такій кількості, то, раджу, додати менше, на свій смак
  • Опісля додати гарбузове пюре, олію, ванільний екстракт та 150 г теплої води. Замісити тісто. Воно повинно бути м'яким, ніжним та еластичним. Однак в залежності від густини пюре та якості борошна, останнього може знадобитися трохи більше або ж менше. Тому, якщо тісто не перестає липнути до рук, та розпливається, то варто підсипати ще трішки борошна
  • Тісто накрити кухонним рушничком, поставити у тепле місце підходити, допоки його об'єм не збільшиться вдвічі (залежно від температури приміщення на це потрібно буде близько 1 год)
  • Після цього тісто обім'яти, накрити рушничком та знову залишити підходити, допоки воно знову не збільшиться приблизно вдвічі (близько 30-40 хв)
  • Коли тісто підійде вдруге, акуратно формуємо з нього кулю. За допомогою товстої кухонної нитки перетягуємо тісто, не надто сильно, але так, щоб були помітні майбутні щілинки "гарбуза"
  • Беремо ще три шматки нитки і перетягуємо ним тісто. В результаті тісто повинно стати схожим на гарбуз з 8-ома дольками
  • Хліб накрити рушничком та залишити в теплі ще на 20-25 хв. Опісля ножицями розрізати нитки та дуже акуратно повисмикувати їх з тіста, щоб максимально зберегти форму
  • Духовку розігріти до 200 ° С. Збовтати молоко з жовтком та змастити ним хліб, опісля відправити у духовку. Коли хліб добре зарум'яниться, зменшити температуру до 180° C, за потреби накрити хліб фольгою та випікати до готовності ще близько 40хв 


Смачного! :)

неділя, 11 листопада 2018 р.

Про парашути, страх і маленькі перемоги

Я належу до тих людей, у яких планка інстинкту самозбереження піднята достатньо високо. То ж всякі небезпечні для життя, здоров'я та психіки розваги обходять мене (а я - їх) стороною. Тому я сама собі дивуюся, що це сталося. Я це зробила! I did it!! Ich habe das gemacht!!! Я стрибнула з парашутом! То ж мене просто розпирає від емоцій. Це було неймовірно!

А знаєте, що виявилося найстрашнішим? Подача заявки на участь. Страшенно хотілося знайти якусь відмазку, відкласти до невизначеного наступного разу. Руки тремтіли, але все ж букви дивакуватими каракулями лягли на папір. Все. Заповнила анкету і поставила підпис - діватись нікуди. 

А потім все закрутилося-завертілося: костюм, спорядження, інструктаж.. Якось навіть не вірилося, що все це відбувається зі мною


Все, йдемо до літачка. В голові рояться думки: лиш би нічого не забути, лиш би нічого не наплутати! 


Я була певна, що десь там над хмарами, серце шалено стрибатиме в класичному панічному танці. І я досі не розумію, як так сталося, що я була на диво спокійною, зібраною і адекватною. Знаєте, це як в тому анекдоті: чого там боятися, ти ж не боїшся google maps? :)

І це чиста правда! З висоти 4 км абсолютно втрачається відчуття реальності і відчуття висоти. Та й часу особливо нема, щоби вдивлятися у відчинений люк та прискіпливо розглядати землю. 


Отож літачок набрав достатню висоту і все почалося.. Ось сиділи попереду мене люди - і вже їх нема, їх наче засмоктало кудись в інший вимір. І от наша черга. Легенький ривок - і ти падаєш..

Я ніколи в житті не думала, що вільне падіння відчувається саме ТАК. Як?  Наче ти зовсім і не падаєш, а просто висиш у повітрі, а в обличчя тобі дме сильний вітер. Настільки сильний, що якщо розтулиш рота, то твоя голова надується, як величезна повітряна кулька :) 


І це продовжується безконечно довго. Це відчуття неможливо описати. Ейфорія в чистому вигляді. Напевне ще ніколи в житті мої очі не були так широко розплющені, як тоді. Але ні, не від страху, а від неймовірного подиву! Хотілося прожити і запам'ятати кожну секунду. Чи думала я про те, що парашут може не відкритися? Ні, абсолютно ні. Такі думки почали мене навідувати багато часу потому :) 


Ти летиш вниз з шаленою швидкістю, але з такої висоти земля ще не встигає помітно наближатись і тобі здається, що ти летиш вже цілу вічність. Дивлюся на свої руки, на пальці, які ворушаться від повітря, яке протікає крізь них. Це заворожує. 

Зараз, коли я переглядаю фото з польоту, то бачу, що на всіх знимках замість переляканої гримаси, на моєму обличчі якась така дивна блаженно-божевільна посмішка. Мабуть, в цілях власної безпеки, мені не варто стрибати самій ;)


А тоді різкий звук і таке відчуття, наче ти пробкою від шампанського вистрілюєш назад в небо :) Відчуття справді таке, наче ти в долю секунди змінюєш свою траєкторію і летиш назад, в небо. А це просто розкрився парашут і швидкість падіння різко зменшилась.. А потім - тиша. Інструктор пропонує виконати деякі трюки, я погоджуюсь і він закручує нас по колу, ефектно так закручує :) Повільно починає наближатися земля..


Я на декілька хвилин відчула себе птахом, відчула і відкрила для себе щось абсолютно нове. І це було чудово! 


А потім було приземлення. А вже потім мене почало плющити від емоцій :) Я щаслива, що я це зробила, хоча це вийшло дуже спонтанно і "за компанію". Дякую за це! ;)

вівторок, 6 листопада 2018 р.

Vallea Lumina in Whistler BC

Хочеться на годинку втекти від реальності і буденності та потрапити у справжню казку? Запросто! Для цього достатньо приїхати до Вістлера (англ. Whistler), дочекатись, коли сонце сховається за горизонт і на землю опуститься темрява, та прогулятись по таємничій стежині у Vallea Lumina


Я більш ніж певна, що Vallea Lumina нікого не залишить байдужим. Лишень уявіть собі, ви гуляєте нічним темним лісом по стежині, освітленій  по обидва боки ліхтариками, а довкола вас відбуваються неймовірні дива!


Vallea Lumina здивує вас переплетінням гри світла і тіней, фантастичних химерних ілюмінацій, дивних звуків та чарівної музики..


І все це посеред живого справжнього лісу, що дихає прохолодою і свіжістю. І відчуття таке, наче ти справді поринув у казку..


Всім романтикам та емоційним чутливим натурам дуже раджу :) Це, власне, той випадок, коли словами не передати, а варто побачити на власні очі. Естетичне задоволення гарантоване! :) А детальну інформацію про Vallea Lumina можна подивитись на офіційному сайті ось тут.


Мотив цієї чарівної пісні ще довго переслідував мене і ще декілька днів по тому я наспівувала собі під ніс її мелодію :)


А це відео, нажаль, не передає в повній мірі тої атмосфери, що там витає, але повірте, враження від перебування там просто шалені! Я на довго "зависла" в цьому місці, ловлячи долонями ілюмінаційні цятки-вогники, які, здавалося, пронизували все повітря, наповнюючи простір довкола магічною красою


Ось і все. Час пролетів непомітно, залишаючи після себе море вражень та емоцій


Це була неймовірна і чудова казка, що трапилася зі мною того дня :)