Мода на суші появилася вже достатньо давно. Але мене вона якось завжди обходила стороною. Я чомусь була свято переконана, що поєднання холодного рису, водоростей (бррр..) і сирої риби - в кращому випадку просто не смачно, ну а в гіршому.. Але зовсім недавно, у Відні (а тут можна не переживати про якість продуктів та відповідність санітарних умов - тут з цим все в порядку), мені випала нагода їх спробувати. А практика показує, що в житті варто спробувати якщо не все, то розумну більшість всього, то ж я непевним рухом паличок відправила здобрений соєвим соусом один шматок суші собі в рот. І це перевернуло з ніг на голову моє уявлення про їжу :) Як виявилося, суші - це не тільки своєрідна данина моді і дещо застаріла новинка, але це і дійсно смачно! Мої смакові рецептори мене приємно здивували і в ту хвилину на одного любителя суші в світі стало більше :) І пішло - поїхало. А згодом захотілося приготувати суші вдома. Довго я виношувала цю ідею, аж поки, врешті, не закупила необхідні продукти і діватись стало нікуди.
І ось що з того всього вийшло в кінцевому результаті: мікс із нігірі-суші (грудка рису зі шматочком риби згори, оперезана стрічкою норі), товсті футомаки (рисом всередину), тоненькі хосомаки та урамаки (рисом назовні)
Як на мене, то для першого разу все вийшло мало не ідеально :) А що найголовніше, на смак мої суші практично не відрізнялися від "фірмових". Навіть важко сказати, що принесло мені більше задоволення: сам процес приготування чи фінальне смакування :)
А тепер декілька слів про сам процес. Знаю, знаю, ніякої америки початківець-аматор у моїй скромній персоні вам не відкриє, проте отриманий скромний досвід, можливо, комусь все таки стане у пригоді. Отож приступимо.. В моєму арсеналі були присутні: спец рис для суші, рисовий оцет, норі, соєвий соус, імбир, васабі, кунжут, огірок, риба, авокадо, сир і (не кидайте тапочками) крабові палички.
Кажуть, приготувати рис для суші - справа не легка: купа там всяких нюансів, то те, то се.. Я собі голову з тими нюансами не морочила - добряче промила, залила водою і зварила звичайний рис на середньому вогні без усіляких там викрутасів. Чи то зірки посприяли і мені пощастило, чи то з потаємних закутків вирвалися на волю мої приховані кулінарні таланти - того не знає ніхто, але рис мій не підгорів, воду всю ввібрав, виглядав пристойно і доволі симпатично і, скидалось на те, що став цілком придатний до подальшого використання. Надихнувшись першою серйозною перемогою, стала шукати в інтернеті, скільки ж необхідно влити рисового оцту до рису? Так і не знайшовши конкретної відповіді, вирішила керуватися своїми смаками. Отак ложечка за ложечкою добавляла я оцет, поки не дійшла до кондиції) На щастя, вчасно зупинилася). А далі - найцікавіше - баняки-кастрюлі відходять на задній план і починається творчість :) Льогкім двіженієм рукі ставимо килимок для скручування роллів на стіл, таким самим льогкім двіженієм ставимо харчову плівку на килимок, лист норі на плівку, а рис на лист. При цьому активно змочуємо руки водою, бо рис так і норовить намертво приклеїтись до сухих рук.
А далі кладемо начинку. В моєму випадку це риба, огірок та авокадо. Тут бажано і не бути скупердяєм і не бути надто щедрим - знайти золоту середину. Начинка повинна не глушити всіх і вся собою, а гармонійно поєднуватися з рисом.
А далі льогкім двіженієм рукі килимок з норі, рису і начинки прєвращяється в.. елєґанський ролл! :-Р
Далі, змоченим у воді ножем, розрізаємо наш ролл на порційні шматочки. При цьому бажано не нервуватись, не сіпатись і не робити різких рухів, інакше замість естетичних шматочнів циліндричної форми отримаємо химерні безформні фігури, а це нам зовсім ні до чого. Ще можна трохи повимахуватись і зробити ролл "навиворіт". Нічого складного, просто начинку кладемо не на рис, а безпосередньо на норі і вперед! При цьому рис щедро посипаємо насінням кунжуту.
Акуратно притримуємо начинку руками і за допомогою килимка формуємо ролл
Останній штрих - робимо трояндочку з імбиру і листочки з васабі. Далі давимося слиною, але тримаємо себе в руках, бігаючи навколо столу і шукаючи відповідний ракурс для фотографії на пам'ять :)
Було смачно. При нагоді треба буде повторити ;)
