вівторок, 30 квітня 2013 р.

Замки Ліхтенштейн та Вільдег, Австрія

Гарна штука навігатор - і в потрібну точку заведе, і прокладе до неї найкоротший шлях  і навіть підкаже цікаві і корисні місця поблизу, наприклад парковки чи заправки, або ж палаци, замки, храми чи інші визначні місця. І це дуже зручно. Отак, скориставшись можливістю навігатора, ми і знайшли замок Ліхтенштейн, який по відстані знаходився найближче до нас. А приїхавши до замку, ще раз скористалися навігатором, який направив нас до наступного найближчого замку Вільдег (Wildegg). Детальні координати тут. Це було цікаво, оскільки ми не знали наперед куди приїдемо і що саме там побачимо, в нас був лише маршрут, відстань і кінцева точка. Так ми і започаткували для себе новий спосіб подорожей під кодовою назвою "від найближчої точки до найближчої" :)


Замок Ліхтенштейн (Burg Liechtenstein)

Замок Ліхтенштейн (Burg Liechtenstein) знаходиться біля Марія Енцерсдорф в Нижній Австрії (Maria Enzersdorf in Niederösterreich). Координати на карті ось тут. Це близько 22 км. від Відня. Отож сіли і поїхали. Замок помітили ще здалеку. Ось, власне, і він


Машину залишили на парковці. Хоч від неї до самого замку ще і був добрячий відрізок дороги, вирішили ближче не під'їжджати, бо погода була просто чудова, навколо все зеленіло, цвіло і пахло, сприяючи тим самим пішохідній прогулянці :)


Важко передати словами всю оту радість і задоволення, коли вириваєшся з шумного міста на природу, де дихається легко і вільно на повні груди, де цвітуть квіти і співають птахи.. 


Підходимо ближче. На галявині поблизу замку багато людей. Деякі валяються на килимках, інші грають в якісь ігри, діти катаються на велосипедах, бігають і радісно щось викрикують. Пізніше, з причепленого на дереві оголошення, ми дізналися, що це був організований такий собі масовий пікнік, на який міг прийти кожен бажаючий, попередньо зареєструвавшись.



Сам замок насправді є дуже цікавим і з кожної своєї сторони виглядає зовсім по різному!




Крім птахів тут водяться ще і білки, за якими буває досить цікаво поспостерігати).


А тут ми. Всередину замку ми не потрапили, хоча це і не було нашою ціллю.


Ще трохи прогулялися і повернулися назад до машини. Включили навігатор і знайшли наступну найближчу до нас нову точку, а саме - замок Вільдег.

Замок Вільдег (Burg Wildegg)

До кінцевої точки залишався кілометр-два, але нічого не вказувало на те, що десь тут має бути замок. А коли ми заїхали на парковку школи з верхової їзди, ми засумнівалися, чи не помилився часом цього разу наш навігатор? Ні, не помилився таки. Вийшовши з машини і пройшовши трохи вперед, з-за дерев, які до того заступали собою все, на горі ми побачили верхівку споруди. Це був він, наш замок. Дорога до нього пролягала через приватну територію школи. В конюшнях перегукувалися між собою коні :)


Молодий руденький коник зацікавлено проводжав нас поглядом своїх великих розумних очей. Симпатяга :)


Піднімалися вгору крутою дорогою. І ось ми на місці. Замок був побудований на скелі між 1136 - 1188 роками. Зараз він явно не належить до основних туристичних точок, там немає туристів, сувенірних магазинчиків і будок з ковбасками і пивом, зате там можна спокійно прогулятися і подихати свіжим повітрям :)




Коли ми спустилися з гори, сонце почало вже активно хилитись до заходу. Часу на нову "точку" вже не залишалось, то ж ми сіли в машину, з'їли по яблуку і поїхали додому. Гарний був день!

середа, 17 квітня 2013 р.

"Сови" з полімерної глини

Якось випадково у магазині наткнулася на іграшкові очі з рухомими зіницями. В мене відразу з'явилося бажання використати їх при ліпленні з полімерної глини. А в кого очі великі і круглі? Правильно, в сови :) Ось так і з'явилися на світ дві симпатичні сови з рухомими зіницями та хвостами :)


Матеріали: полімерна глина, лак, "рухомі" очі, фурнітура.

Кульчики та кулон "Біле Ікло" з полімерної глини

Вчора прийшло натхнення і я знову сіла за полімерну глину. В результаті в мене вийшли ось такі кульчики і кулончик "Біле Ікло"

Кулончик "Біле Ікло" з полімерної глини

Кульчики "Біле Ікло" з полімерної глини

Кульчики та кулон "Біле Ікло"

Матеріали: полімерна глина, акрилові фарби, лак, вощений шнур, фурнітура.

середа, 10 квітня 2013 р.

Кульчики з бісеру "Метелики"

Вирішила спробувати зробити якісь прикраси з бісеру, якого в мене назбиралося вже багатенько. Ось що з того вийшло: мої перші сплетені з бісеру кульчики "Метелики"


Кульчики та кулончик "Зелені метелики"


Кульчики "Блакитні метелики"


середа, 3 квітня 2013 р.

Запечене м'ясо з картоплею

Часом готуєш просто картоплю, а коли приходить натхнення і хочеться трохи покреативити, то звичайна картопля перетворюється на боровики, редиска - на сироїжки, а тарілка - на лісову поляну :)

Інгредієнти:

- Шматок м'яса
- Кефір
- Часник
- Сіль
- Перець
- Паприка

- Картопля
- Редиска
- Листки салату
- Оливкова олія


Шматок свинини (700г) миємо, обсушуємо, нашпиговуємо двома-трьома великими зубчиками часнику. До кефіру додаємо сіль, перець, паприку (або ж інші улюблені спеції), добре перемішуємо та заливаємо ним м'ясо. Ставимо в холодильник на годину - дві. Після цього загортаємо м'ясо у фольгу і запікаємо в розігрітій до 200 градусів духовці 1-1,5 год. (в залежності від величини шматка м'яса). Наприкінці запікання розрізаємо фольгу і залишаємо м'ясо підрум'янюватися в духовці ще на хвилин 10-15.
 
Поки запікається м'ясо, миємо картоплю середнього розміру, обсушуємо. Ножем зрізаємо частину картоплини таким чином, щоб вона формою нагадувала гриб. Скроплюємо оливковою олією і відправляємо в духовку на 30 хв. 

На листок салату викладаємо порізане на шматки м'ясо, картоплю та редиску, милуємося "грибною поляною" і приступаємо до трапези :)
 Смачного! :)

Замок Кройценштайн та монастир в Мельку

Сезон мандрівок 2013 урочисто оголошується відкритим! :) Та-дам! А то ми щось останнім часом засиділися на місці.. Треба було виправляти ситуацію, то ж, прокинувшись одного суботнього ранку, твердо вирішили кудись поїхати. Але так як дні ще достатньо короткі та й погода не надто сприяє подорожуванню, ми шукали в інтернеті такі місця, щоб там було одночасно і цікаво, і щоб туди було недалеко їхати. Бо й справді, виявляється, цікаві місця є не лише за тридев'ять земель, а й майже перед нашим носом :) Отак ми і нагуглили замок Кройценштайн (Burg Kreuzenstein), що знаходиться в Леобендорфі (Kreuzensteiner Straße, 2100 Leobendorf, Австрія). А їхати туди від нас всього на всього кілометрів 20.

Замок Кройценштайн (Burg Kreuzenstein
)

Ще здалеку, під'їжджаючи до Леобендорфу, помітили на горі замок. Але перш ніж до нього добратися, ми намотали пару лишніх кругів по тунелях, оскільки в них навігатор не годен був ловити сигнал, то ж на роздоріжжях нам доводилося обирати шлях навмання.


І от ми вузькою дорогою їдемо на гору до замку. Мимоволі ловлю себе на думці, що пішки певно треба було б з годину підніматися. На літній період замок ще не відкрили для огляду, то ж стоянка поблизу, трохи нижче самого замку, практично пустувала. Це тішило. Мене завжди тішить можливість прогулятися і оглянути історичні місця без натовпу туристів. З вершини гори відкривається вид на навколишні поселення.


Ми прогулювались по периметру замку, насолоджуючись співом пташок та легким шарудінням крон дерев...


Вичитала в інтернеті, що в цьому замку знімали фільм "Палач" ("Shadow of the Sword", 2005). З цікавості переглянула його. Явно не голлівудський стиль зйомки і сюжет фільму мені дуже сподобались. Такий собі атмосферний похмурий фільм про середньовіччя, лицарів, єретиків та інквізицію..



Оглянувши замок та подивившись на годинник, ми вирішили, що маємо в запасі час ще і на місто Мельк. Це близько 90 км. Найвизначнішою пам'яткою міста є монастир, який, власне, ми і хотіли оглянути.

Монастир в Мельку (Stift Melk)

Довго петляли в пошуках парковки, а вона була під самим нашим носом. Припаркувавшись, пішли в напрямку до монастиря.

Переступивши за ворота монастиря, потрапляємо в зал Бенедикта, образ якого зображено на настінних фресках.

Фрески в залі Бенедикта
Із залу Бенедикта відкривається вид на монастирський дворик, 84 м в довжину і 42 м в ширину, що має трапецієподібну форму. У центрі дворика розташований фонтан Святого Коломана.



Цікаві зображення у дворику





Також в монастирі є музей, велика бібліотека та церква. Правда ми задовольнились лише зовнішньою екскурсією, внутрішню екскурсію монастирем, можливо, здійснимо наступного разу ;)


Трохи інфи з Вікіпедії: монастир вражає своїми масштабами. Зайнята монастирем площа становить 17,5 тис кв.м. Довжина південної стіни монастиря складає 362 м. А от, власне, і сам план монастиря:



Оглянувши архітектуру, піднялися по сходах в парк. Літом, коли все позеленіє і розцвіте, тут, мабуть, надзвичайно красиво..



А потім ми спустилися назад в місто. На вулицях не було ні душі, так дивно..
Готель для корисних комашок. Не знала, що і такі є :)



Пішли шукати стратегічно вигідне місце для фотографування монастиря. Досить швидко знайшли таке місце, перейшовши міст через дунайський канал :)





В каналі плавали качки та лебеді, один з яких вирішив попозувати нам трохи для фото :)



Вечоріє, стає відчутно холодно, пальці, щоки і ніс червоніють і просяться в тепло. То ж пришвидшеним темпом рухаємося в напрямку стоянки, де залишили свою машину. По дорозі ще зайшли в готичну церкву. Всередині гарно і затишно, хоч вона і наповнена людьми - з хвилини на хвилину має початися Богослужіння.



Довго не затримуючись в церкві, пішли далі.



В машині перекусили йогуртом з домашніми профітролями, з'їли по яблуку і поїхали додому. Час пролетів на диво швидко. Гарний був день :)