середа, 3 квітня 2013 р.

Замок Кройценштайн та монастир в Мельку

Сезон мандрівок 2013 урочисто оголошується відкритим! :) Та-дам! А то ми щось останнім часом засиділися на місці.. Треба було виправляти ситуацію, то ж, прокинувшись одного суботнього ранку, твердо вирішили кудись поїхати. Але так як дні ще достатньо короткі та й погода не надто сприяє подорожуванню, ми шукали в інтернеті такі місця, щоб там було одночасно і цікаво, і щоб туди було недалеко їхати. Бо й справді, виявляється, цікаві місця є не лише за тридев'ять земель, а й майже перед нашим носом :) Отак ми і нагуглили замок Кройценштайн (Burg Kreuzenstein), що знаходиться в Леобендорфі (Kreuzensteiner Straße, 2100 Leobendorf, Австрія). А їхати туди від нас всього на всього кілометрів 20.

Замок Кройценштайн (Burg Kreuzenstein
)

Ще здалеку, під'їжджаючи до Леобендорфу, помітили на горі замок. Але перш ніж до нього добратися, ми намотали пару лишніх кругів по тунелях, оскільки в них навігатор не годен був ловити сигнал, то ж на роздоріжжях нам доводилося обирати шлях навмання.


І от ми вузькою дорогою їдемо на гору до замку. Мимоволі ловлю себе на думці, що пішки певно треба було б з годину підніматися. На літній період замок ще не відкрили для огляду, то ж стоянка поблизу, трохи нижче самого замку, практично пустувала. Це тішило. Мене завжди тішить можливість прогулятися і оглянути історичні місця без натовпу туристів. З вершини гори відкривається вид на навколишні поселення.


Ми прогулювались по периметру замку, насолоджуючись співом пташок та легким шарудінням крон дерев...


Вичитала в інтернеті, що в цьому замку знімали фільм "Палач" ("Shadow of the Sword", 2005). З цікавості переглянула його. Явно не голлівудський стиль зйомки і сюжет фільму мені дуже сподобались. Такий собі атмосферний похмурий фільм про середньовіччя, лицарів, єретиків та інквізицію..



Оглянувши замок та подивившись на годинник, ми вирішили, що маємо в запасі час ще і на місто Мельк. Це близько 90 км. Найвизначнішою пам'яткою міста є монастир, який, власне, ми і хотіли оглянути.

Монастир в Мельку (Stift Melk)

Довго петляли в пошуках парковки, а вона була під самим нашим носом. Припаркувавшись, пішли в напрямку до монастиря.

Переступивши за ворота монастиря, потрапляємо в зал Бенедикта, образ якого зображено на настінних фресках.

Фрески в залі Бенедикта
Із залу Бенедикта відкривається вид на монастирський дворик, 84 м в довжину і 42 м в ширину, що має трапецієподібну форму. У центрі дворика розташований фонтан Святого Коломана.



Цікаві зображення у дворику





Також в монастирі є музей, велика бібліотека та церква. Правда ми задовольнились лише зовнішньою екскурсією, внутрішню екскурсію монастирем, можливо, здійснимо наступного разу ;)


Трохи інфи з Вікіпедії: монастир вражає своїми масштабами. Зайнята монастирем площа становить 17,5 тис кв.м. Довжина південної стіни монастиря складає 362 м. А от, власне, і сам план монастиря:



Оглянувши архітектуру, піднялися по сходах в парк. Літом, коли все позеленіє і розцвіте, тут, мабуть, надзвичайно красиво..



А потім ми спустилися назад в місто. На вулицях не було ні душі, так дивно..
Готель для корисних комашок. Не знала, що і такі є :)



Пішли шукати стратегічно вигідне місце для фотографування монастиря. Досить швидко знайшли таке місце, перейшовши міст через дунайський канал :)





В каналі плавали качки та лебеді, один з яких вирішив попозувати нам трохи для фото :)



Вечоріє, стає відчутно холодно, пальці, щоки і ніс червоніють і просяться в тепло. То ж пришвидшеним темпом рухаємося в напрямку стоянки, де залишили свою машину. По дорозі ще зайшли в готичну церкву. Всередині гарно і затишно, хоч вона і наповнена людьми - з хвилини на хвилину має початися Богослужіння.



Довго не затримуючись в церкві, пішли далі.



В машині перекусили йогуртом з домашніми профітролями, з'їли по яблуку і поїхали додому. Час пролетів на диво швидко. Гарний був день :)

Прихильники