Книга №32. "Майже ніколи не навпаки"
Країна: Україна
Жанр: сімейна сага
Публікація: 2007 р.
Моя оцінка (від 1 до 10): 7
Варто, чи ні: саме цю - ні
Настрій книги: безвихідь, відчуття приреченості і біди..
Як потрапила в список: читання сучасної української літератури продовжується!
Настрій книги: безвихідь, відчуття приреченості і біди..
Як потрапила в список: читання сучасної української літератури продовжується!
Сімейні драми, трагедії, життєві перипетії, стосунки, відносини, трохи містики, любов, зрада, помста.. Все, на що здатне людське серце..
"У світі завжди одне й те ж: одні люди вбивають інших людей, а якісь інші люди в цей самий час — люблять іще інших. А ще інші — ненавидять тих, хто любить.
І не можуть собі дати ради ні перші, ні другі.Після прочитання саги, в мене залишилось якесь дивне відчуття, якийсь неприємний осад, важко пояснити чому.
Ні з любов'ю.
Ні з ненавистю.
І майже ніколи не є навпаки."
- А він уже з трьома дітьми. Кому чужі діти в голові? Вродиться від іншої жінки байстер — ці троє стануть чужими. Мачуха — не хліб пшеничний.
- У світі завжди одне й те ж: одні люди вбивають інших людей, а якісь інші люди в цей самий час — люблять іще інших. А ще інші — ненавидять тих, хто любить.
І не можуть собі дати ради ні перші, ні другі.
Ні з любов'ю.
Ні з ненавистю.
І майже ніколи не є навпаки.
- Це не гріх. Гріх — не уважити останню волю того, в кого завтра волі вже не буде ніякої.
- Та що казати? Поки судять люди — правди немає. Бог розсудить усіх по совісті й правді.
- Та, зрештою, люди ніколи й нікому не встигають ані подякувати за добро, ані відплатити за свої образи.
Нікому. Навіть собі.
І майже ніколи не є навпаки.
Немає коментарів:
Дописати коментар