№36. "Дванадцять обручів" (Юрій Андрухович)

Книга №36. "Дванадцять обручів" 

    

Автор: Юрій Андрухович       

             

Країна: Україна

Жанр: роман

Публікація: 2003р.

Моя оцінка (від 1 до 10): 9 

Варто, чи ні: можна спробувати 

Настрій книги: похмурий, песимістичний, гнітючий

Як потрапила в список: з чогось же треба було починати знайомство з Андруховичем :)

Оскільки я не є ані літературним критиком, ані не досліджую творчості Андруховича, вишуковуючи підтекст і символізм в його творах, а є лише пересічним читачем, доволі далеким від різноманітних філософських штучок, викрутасів та "фішок", тому про "12 обручів" і говорити буду як звичайний читач, для якого правила гарної книги дуже прості: книга повинна бути цікавою, не банальною, нести в собі якусь ідею, розширювати бачення і свідомість, повинна справляти враження, викликати емоції, байдуже які.. Отож, для мене книга виявилася цікавою, містичною, загадковою, не банальною, з непередбачуваним сюжетом, доволі похмурою, місцями не до кінця зрозумілою. В цій книзі є своя родзинка, навіть не так, "12 обручів" і є одною великою родзинкою :) Правда не такою сухою і скоцюбленою, а набухлою від вологості і трішки перебродившою :) Якось так.. Ну а що ви хотіли? Яка книжка - такий і відгук ;)

<<Попередня                                     50 книг у 2014 році                                      Наступна>>

Улюблені цитати:

• "Усе, чого ми собі бажаємо, про що думаємо і чого сподіваємося, обов'язково з нами трапляється. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли це постає перед нами, навіть не впізнаємо його в обличчя. Тому ми переважно боїмося майбутнього, боїмося подорожей, дітей, боїмося змін. Я не вмію чинити цьому опору, але з усієї сили вдаю, що чиню його."

• Прощання з молодістю не таке вже й трагічне, якщо слідом за нею починається зрілість".

• Для того, щоби твір мистецтва був безсмертним, необхідно, аби він вийшов за межі людського.