Далі прямуємо до с.Невицьке. Ще з траси помічаємо гору на вершечку якої знаходиться кам'яний замок. Піднімаючись все вище вгору, замок якось так непомітно зникає з горизонту. Намагаємося навмання його знайти. І тут з нами стається досить кумедний трафунок. Побачили дошку з інфою про замок, а недалеко і якусь споруду. Підходимо ближче і починають нас розбирати сумніви.. Не то замок на реставрації, не то якась новобудова.. Ходим навколо нього, фотографуєм з усіх сторін..
Також вводили нас в оману вилиті з чавуну (мабуть) герби недалеко тої будівлі...
Вдосталь пофотографувавши замок, ризикнули пройтися начверть зруйнованим мостом :)
По ту сторону моста в рядочок вишикувалися якісь дивні не то будиночки, не то бункери..
Погуляли, позазирали в оті бункери, порослі зверху мохом, вдало пройшли міст і ще раз трохи розчаровано глянувши на "замок", вирішили йти геть. Але щось мене почали брати сумніви.. З траси він виглядав ж зовсім по іншому, виглядав кам'яним, а тут.. Вирішили все ж пройтися вузькою стежкою, що вела кудись поміж дерев і, зробивши декілька кроків... на обличчі стала з'являтися посмішка, яка моментально переросла зі сміху у регіт :) Думаю всі вже здогалдалися: руїни справжнього замку лежали (чи то стояли) у всій своїй красі :)
І далі, за традицією, підбірка фото :)
А таким замок був у сиву давнину...
Сіли в машину і поїхали далі, до Ужгорода.
Немає коментарів:
Дописати коментар