Спустившись з гори Пікуй, сіли в машину і поїхали в Чинадійово. По трасі проскочили палац Шенборнів, однак назад вирішили вже не вертатись. Отож, ледіс енд джентлменс - Чинадіївський замок, або ж замок "Сент-Міклош"!
Чинадіївський замок - кам'яна споруда з двома кутовими вежами та стінами метрової товщини, зведений в XIV столітті. На перший погляд скидається дуже компактним та строгим.. Обшарпані стіни, вибиті шибки..
Свого часу замок слугував і в'язницею, і сільрадою, і військовою частиною, і складом автобази.. Заходимо всередину..
Обвалена стеля, обвалені стіни, по кутках - уламки цеглин.
Чинадіївський замок від 2001 року зданий у тимчасову експлуатацію закарпатському художнику Йосипу Бартошу, який фактично врятував його від остаточної руйнації
В кутку стоїть старенька радіола. У нас теж колись така була :)
Спускаємося сходами на перший поверх.
І тут починається найцікавіше! Перший поверх цілком відреставрований. Тут розташовані експозиції кельтської та скіфської культур.
Кімната в червоних тонах. Спочатку була наповнена купою малих дітлахів на яких постійно розсіювалася увага.. А коли вони пішли геть, то стало якось так зловіще тихо і моторошно..
Особливу атмосферу створює голова людини з закрученими рогами та трохи підозрілий єдиноріг на стіні. Не знаю що конкретно вони собою уособлюють, але враження таки справляють..
Єдиноріг. мабуть..
Довгий дерев'яний стіл і два крісла з високими спинками на його кінцях
Сонячне світло крізь вітражі
Під час реставраційних робіт в одній із стін був знайдений замурований людський скелет. Згідно однієї з версій, у середньовіччі існував звичай - після побудови фортеці замурувати в її стіну живу людину, мовляв, це значно покращить обороноздатність споруди..
Ну а нам час рухатись далі..
Немає коментарів:
Дописати коментар