Продовжуємо розвивати тему "куди поїхати на вихідні в Австрії?". Вчора ми успішно проїхалися по оглядовій дорозі Ґросглокнер Гохальпенштассе (нім. Großglockner Hochalpenstraße), сьогодні ж їдемо на Дахштайн.
Дахштайн (нім. Dachstein) - головна вершина карстового гірського масиву Дахштайн, що являє собою подвійну вершину: Високий Дахштайн (нім. Hohe Dachstein, 2995 м) та Нижній Дахштайн (нім. Niedere Dachstein, 2934 м). Hohe Dachstein є найвищою вершиною австрійських земель Верхня Австрія та Штирія.
Перед контрольним пропуском утворилася невелика черга: до нас підійшла дівчина і спитала, чи зарезервований у нас час на підйом. Резервації у нас не було. Як виявилося, без резервації місць на стоянці вже немає та можливості потрапити на гору немає. Але ми можемо зарезервувати собі місця на завтра, бо сьогодні вже точно нічого не вийде. Стільки планувати, стільки їхати, вибратися нарешті - і така халепа..
Похнюплені, розвернулися і поїхали шукати інших пригод. Але в один прекрасний момент вирішили все ж заглянути на їхній сайт. Є, є ще п'ять вільних місць! Не знаю, звідки вони взялися, але ми нашвидкоруч забронювали їх. За 15 хвилин маємо бути вже на підйомнику! Розвернулися і чимдуж назад. Перед шлагбаумом гордо повідомили, що так, все у нас зарезервовано і нас впустили :)
Тож якщо ви вирішили піднятися на Дахштайн, то краще забронюйте собі місце завчасно. Зробити це можна ось тут. А всю іншу актуальну інформацію можна подивитись на офіційному сайті ось тут.
Купили білети на місці і так спішили, аби встигнути на вказаний час, що не взяли з собою навіть жодних теплих речей. А в черзі на посадку австріяки стали нас лякати, що на вершині хооолодно, але діватися було вже нікуди :) Зовсім трошки чекання і ми вже піднімаємося вгору.
На горі виявилося справді прохолодно, але все ж не так страшно, як це малювала наша розіграна уява :)
І коли дивишся навколо, то від побаченого захоплює дух!
Це справді неймовірно красиво!
А піднімалися ми сюди в більшій мірі заради підвісного моста над прірвою Dachstein Hängebrücke. Ось, власне, і він.
Ширина моста складає близько метра, довжина - 100 м. Троси, що утримують міст витримують пориви вітру до 250 км/год та навантаження до 750 кілограм на квадратний метр. На побудову мосту було витрачено 63 тонни сталі. З цього робимо висновок, що міст є абсолютно безпечним і на вітрі над прірвою не розгойдується якщо що :)
Міст позиціонують як атракцію для любителів гострих відчуттів. Але чесно кажучи, відчуттів я очікувала трохи "гостріших". Так, під ногами решітка і декілька сотень метрів прірви, але особливої гостроти це якось не додає, навіть коли дивишся крізь цю решітку собі під ноги. Однак панорама гір справді вражає!
Льодовик і вкриті снігом скелі плавно переходять у покриті деревами схили..
На іншому кінці підвісного мосту знаходяться так звані "Тreppe ins Nichts" - сходи в нікуди. До них вже вибудувалася довгенька черга.
Чотирнадцять сходинок ведуть до невеличкого оглядового майданчику з прозорим скляним дном та прозорими бортиками, які створюють ілюзію того, що ти просто завис у повітрі поміж небом і землею, від якої тебе відділяють 400 метрів вільного падіння.
А далі міст веде до Льодового палацу. Білет туди оплачується окремо, якщо, звісно, ви не купили білет все в одному. Ми ж попрямували до льодовика.
Ось тут вже відсутність відповідного одягу і взуття дала про себе знати.
Вова і Лєна зробили двох симпатичних сніговичків з кришталево чистого білого снігу, які відразу ж стали популярними - з ними відразу ж стали фотографуватися інші люди :)
Сандалі і плаття - ідеальний одяг для походу по льодовику :) Ноги ковзають і сніг насипається у взуття. Тому далеко ми не зайшли, та і поволі підходив час спуску. Ех, було б трохи більше часу, взяли б відповідний одяг і пройшлися б ген до тієї гори.. Але не цього разу.
Повертаємося до підйомника. Ось цією дорогою ми зовсім скоро спустимося вниз.
Ще декілька слів про сам підйомник. Називається він гондолою, вміщає в себе 40 людей. Та що цікаво, він має другий поверх, без даху, але туди можуть потрапити лише перші 10 щасливчиків, які випадком долі опинилися першими в черзі :)
А ще можна добряче зекономити на гондолі і піднятися самотужки :)
Успішно спустилися з гори. Часу було ще достатньо, а зовсім поруч знаходиться ще одна цікава розважальна зона для дітей та дорослих - гора Ріттісберг (нім. Rittisberg), що знаходиться в Рамзау-ам- Дахштайн (нім. Ramsau am Dachstein). Тут знайдуть чим зайнятися і дорослі, і діти. Водойма для купання, пляж, пляжний волейбол, дитячі майданчики - лише невелика частина всіх розваг.
А ось, власне, і сама гора Ріттісберг і атракціон, заради якого ми сюди і приїхали - зміїста доріжка з самої вершини до низу. По ній можна піднятися та спустися, регулюючи при тому власну швидкість.
Радість як для дітей, так і для дорослих :) Підйом вгору..
І не менш радісний спуск :)
Також тут можна пообідати та поїсти смачного морозива. Детальну інформацію про все інше можна подивитись тут. Це був гарний день і гарні вихідні. Розморені сонцем і втомою, сідаємо в машину і повертаємося до Відня..
Дякую за розгорнутий відгук)
ВідповістиВидалити