середа, 9 листопада 2016 р.

Лісабон, Португалія (Lisboa, República Portuguesa)

От ми і добралися до столиці та одночасно найбільшого міста Португалії Лісабона (порт. Lisboa). "Лішбоа" - звучить воно на португальській. Найперше, що кинулося в очі в столиці, то це те, що для пішоходів тут або якісь особливі правила, або пішоходи просто не знайомі з правилами :) Червоне, не червоне - кожен собі переходить як, коли і де йому заманеться. З авто справи теж не дуже кращі, водії тут теж не страждають особливою уважністю. Отаке у мене склалося перше враження. Зате транспорт у Лісабоні дуже симпатичний - ось такі міні-трамвайчики. Для вузьких вуличок старого Лісабона - саме те, що треба. На цього експоната ми вже не встигли, то ж чекаємо наступного.


А ось і наступний - не змусив себе довго чекати. Місця мало, людей - багато, не надто комфортно, але проїхатися ним треба :). Оплачувати проїзд доволі незручно. Мабуть можна оплатити готівкою прямо на місці, але, думаю, це обійдеться значно дорожче. Отож потрібно спочатку купити карточку, а вже тоді її поповнювати на певну суму і нею розраховуватися. Але поки розберешся, де її купувати, як саме вона діє.. Одним словом, для місцевих мабуть таки зручно, а от за рахунок штрафування туристів, місцева влада, підозрюю, поповнює свій бюджет :) А ось так старенький трамвайчик виглядає зсередини.


Зупиняємося сфотографувати базиліку да Ештрела (порт. Basílica da Estrela). Побудована вона в стилі бароко та неокласицизму. Також відома як базиліка Священного Серця Христового. В одному з приміщень базиліки знаходиться вертеп, що включає в себе близько 500 фігур! Шкода, нам не вдалося його побачити. Поблизу храму знаходиться гарний парк для прогулянок Jardim da Estrela з озером, качками та лебедями. 


Ну а далі ми прямуємо до Торгової площі (порт. Praça do Comércio), яка відома також як Палацова площа. У 1755 році відбувся сильний землетрус, а цунамі і пожежа, що слідували за ним, знищили більшу частину Лісабону, включаючи і саму площу і палац Рібейра на ній. Король Жозе І відбудував площу, а тепер він сам стоїть на ній, увіковічнений у пам'ятнику. На цій же площі застрелили передостаннього короля Португалії - Карлуша І. А за два роки  після цього було скинуто португальську монархію.



На площі відбувалося чи то якесь святкування, чи то якийсь флешмоб: молоді люди, з ніг до голови заляпані різнокольоровою фарбою, розмальовані крейдою та щедро посипані якимось різнобарвним порошком, веселилися собі, розважалися і танцювали.  


Ми так і не зрозуміли, що то було таке. 


Будинок, прикрашений хустинами на Торговій площі.


Елеватор-ді-Санта-Жушта (порт. Elevador de Santa Justa) або ж Елеватор-ду-Карму (порт. Elevador do Carmo) - ліфтовий підйомник, що допомагає пішоходам піднятися на крутий схил. З його оглядового майданчика відкривається панорамний вид на місто. Висота споруди становить 45 метрів. Користується популярністю як серед туристів, так і серед місцевих жителів.


Площа Росіу (порт. Praça Rossio) в історичному центрі Лісабона. На цій площі португальська інквізиція періодично проводила страти.


    Замок Святого Георгія (порт. Castelo de Sao Jorge), що знаходиться на високому пагорбі, видно практично з будь-якої точки міста. До нього ми і йдемо.


    А ведуть до замку вузькі колоритні вулички, на яких можна загубитися, з обшарпаними стінами, вкриті риштуваннями та кольоровими графіті. 


    І от ми нарешті добралися на вершину!


    Замок довгий час був королівською резиденцією, під час землетрусу сильно постраждав. З його мурів відкривається панорамний вид на весь Лісабон! Он там, вдалині, поблизу мосту височіє статуя Христа-Короля (порт. Cristo Rei). Загальна висота монументу становить 110 метрів і є однією з найвищих споруд Португалії. Ідея спорудити статую Христа виникла під час відвідин португальського кардинала статуї Христа-Спасителя в Ріо-де-Жанейро. Окрім того, португальський єпископат дав обіцянку збудувати монумент у тому разі, якщо Португалія не вступить у Другу світову війну. Так і сталося: Португалія зберегла нейтралітет а статуя досі височіє над Лісабоном як знак вдячності за мир..


    Якщо уважно розглядати верхівки будиночків внизу, то.. 


    Можна помітити щось таке, що трохи не вписується в загальну картину :)



    Церква поблизу замку.


    Після насиченої прогулянки настав час щось перекусити. Хоча хотілося не просто перекусити, а добряче таки поїсти :) Нам порадили відвідати Cervejaria Trindade (Rua Nova da Trindade 20C, Lisbon). Це ресторан з морепродуктами. Мм.. сьогодні буде рибка :) Ресторан виявився просто неймовірним! Туди вартує зайти хоча б заради того, щоб подивитися на його внутрішнє оздоблення і неймовірні картини, викладені керамічною плиткою! А ще там затишно і спокійно.


    Окрім рибки тут виявилося величезне різноманіття морських тварюк, яких я так і не ризикнула спробувати. Андрій же не був таким перебірливим і вирішив, що спробувати треба все, навіть незрозумілі дивні субстанції у мушлях :)


    Також нам наполегливо радили спробувати "каракоіш" (порт. Caracóis). Каракоіш - це такі маленькі равлики, яких португальці поїдають мало не кілограмами. Кажуть, ідеально смакує до пива, лузають їх як насіння, просто виколупуючи тільце зубочисткою. А ще тут люблять страви з усіляких копит, вух, п'ятачків.. Буєє.. Однак досить вже про їжу. Рухаємося далі, хоча на повний шлунок це доволі важко і ліниво :)


    Церква Святого Роха (порт. Igreja de São Roque) - одна з найстаріших єзуїтських церков світу.


    Ще один трамвайчик, цього разу жовтий - символ Лісабону. Хоча його маршрут має всього-на-всього декілька десятків метрів, серед туристів він користується  популярністю. 


    Сонце починає потроху схилятися до горизонту.. Тіні все видовжуються і видовжуються, поглинаючи собою місто сантиметр за сантиметром..


    Чергова вуличка..


    А ще ми поповнили свої знання такими словами як "обрігАду!" (порт. Obrigado), що означчає дякую. Але це варіант для чоловіків, жінки мають говорити "обрігАда". Ну і ще "сі" (порт. Sim) - так і "нау" (порт. Não) - ні :)


    Ось такий він, Лісабон, моїми очима. А ще тут дуже смачна випічка :)..

    Прихильники