День 5 (27 липня 2011р. Швейцарія: Берн, Женева, Монтре)

 З Цюріха вирушаємо в Берн.

Снилися мені знову якісь дивні і не надто приємні сни. Хотіла піти в душ, а він не працює. От халепа.. Прийшлося з самого ранку йти в гості до Марти з Дімою). Виїзд з готелю був запланований на 7.30. Я вже починаю відчувати втому. Занадто мало сну.. Хочеться трошки більше поспати. 
Берн - столиця Швейцарії.

Приїхали в Берн. Місто мені дуже сподобалося в порівнянні з Цюріхом. Воно видалось мені таким дуже затишним і спокійним. Назва походить від слова "ведмідь" німецькою. Відповідно він і є символом міста. І це помітно. Ось, наприклад, одна з ведмежих сімей міста :)

А недалеко від неї, прямо  посеред міста, у вольєрі живуть справжні ведмеді!

На бруківці викарбувані імена тих, хто займався будівництвом цього вольєра. Правда, залишилися ще і вільні місця, на яких можна всього за 5 000 франків вписати і своє ім'я :)

 

Пройшлись тихими вуличками. Особливістю міста є невисокі будиночки, вкриті черепицею, що тісно туляться одне до одного. 

Берн лежить на річці Ааре. Маленькі будиночки, блакитна гладь води, густі крони дерев створюють не тільки гарну картинку, а й відчуття якогось такого приємного затишку.

Подивились також на храми Берна. Особливо сподобався протестантський храм з картиною страшного суду (справа на фото) 

А вздовж вулиць - прапори..

 Будинок Ейнштейна

 Чудовий вид на річку

Годинникова вежа

Годинникова вежа. На ній розташований астрономічний годинник. Крім часу він також показує рух зірок і знаки зодіаку. За чотири хвилини до наступної години фігурки на цьому годиннику розіграють міні виставу. Хех, прийшлося нам трохи чекати на це дійство, бо це хоч і Швейцарія, проте даний годинник швейцарською точністю не відзначився :) Хоча раніше він був еталоном часу..



 Парламент

Встигли також і помокнули у фонтанчику, який б’є прямо на прохідній частині то появляючись, то зникаючи. Роззулися - і вперед! Це було класно і весело :) І взагалі, все, що пов’язане з водою у нашій подорожі – найцікавіше і найкраще! 

У вільний час прогулялися вуличками у пошуках сувенірчиків. Купили швейцарське горнятко. Водії ЗНОВУ показали себе не з найкращої сторони. Це вже стає доброю традицією :)

Женева 
Далі переїзд до Женеви - близько 160км за 1.45год.

По дорозі до Женеви наша екскурсовод розказує досить таки цікаві речі. Виявляється у Швейцарії немає бездомних котів і собак, всі вони зареєстровані. Також землі тут не обприскують всякою гидотною хімією (правда я мало в то вірю). А ще тут всі дуже дбають за своє здоров'я. Активно займаються спортом. Їдемо собі в автобусі, а навколо - поля, сади, виноградники.. Все таке акуратне і доглянуте.. Просто милує око..

А тим часом дощ переслідує нас по п’ятах, але ми все ж таки швидші, що не може не тішити :) Штаб-квартира ООН, а навпроти неї  - величезне крісло на трьох ніжках - пам'ятник інвалідам-жертвам воєн..

І знову ці фонтани, що б'ють прямо з під ніг! Я просто не могла натішитися ними :) Бігати поміж цими струменями води можна хоч цілий день :)

 А тут ми всі для колективного фото :)

 

Натішившись та нафотографувавшись сіли у автобус, і поїхали далі. По дорозі, з вікна автобуса сфотографувала ще ось такий мавзолей..

Собор св. Петра

Всередині просто надзвичайно.. Словами не передаш тої величі..

 

Гуляли по набережній. З-за дерев виднілося "Чортове Колесо". Але нам якось не випало на ньому покататися.

У вільний час мали змогу підійти практично впритул до однієї з візиток Женеви - женевського фонтану!  Його висота - 140 метрів, швидкість потоку - 500 літрів в секунду, вода б'є зі швидкістю 200 км/год.

Кажуть, якщо бризки води з фонтану попадуть на тіло, то це на щастя :) Ми підійшли дуже близько, проте, незважаючи на висоту і потужність фонтану, на нас не впало і краплинки :) Це все через кут нахилу струмені).

І знову вода! Такий приємний морський запах, каміння.. ууу... я вже хочу на море! А такої кількості лебедів на раз я ще не бачила :) Вони сміливо підпливали до бажаючих їх погодувати і гасали за качками, намагаючись відібрати у них шматки хліба :)

 

Все було дуже гарно, я дуже задоволена! Побачили також ще квітковий годинник та пам’ятник імператриці Сісі. Згодом, вже в автобусі, подивились про неї дуже цікавий двосерійний фільм. Мені дуже сподобалась Женева! Обов'язково приїду сюди ще раз :)

Монтре
Далі прямуємо до курортного і дорогого міста Монтре.  92,8 км. за трохи більше як годину.

А там.. Ніби попадаєш в іншу частину світу.. Пальми..

 Чисте повітря, озеро на величину моря і чайки літають над ним.. 

 Хе-хе, знову ті фонтанчики :)

 Пам'ятник Фредді Меркюрі

Сонце поволі котиться до горизонту, забарвлюючи небо в неймовірні кольори.. І знову цей запах моря.. Просто чарівне містечко! 

Вільного часу було, нажаль, дуже мало. Не все вдалося зафотографувати.. Знову сіли в автобус і поїхали в готель. Знову ж у той, в якому ночували ніч тому. Добиралися як завжди, довго і з пригодами.. Душ не працював.. Прийшлося йти до Марти з Дімою. Ми були надто вимучені.. позасипали мертвим сном..