День 3 (25 липня 2011р. Австрія: Зальцбург)

З Будапешта (Угорщина) прямуємо до Зальцбурга (Австрія). Близько 550 км.

Зранку зібрали речі, щоби відразу здати ключі. Відкрили двері, а за ними на нас вже чекав наш новий пухнастий знайомий :) І так діловито і по господарськи пішов оглядати наш номер :) Ну, ясна річ, ми з ним побавилися чуть, перекинули на спину, почухали за вухом. Він задоволено муркав. Судячи з такої нахабно-легковажної поведінки - загальний улюбленець :)

Загальний улюбленець власною персоною)

Пішли снідати о 7.20. І це було нашою помилкою - більшу частину їжі вже успішно розібрали голодні турристи :) Від сосисок, яєчні і їм подібних і слід простив). То ж ми поснідали відразу десертом - шоколадними кульками з молоком, рогаликом з джемом та апельсиновим соком. Було дуже смачно. Домовилися в наступні дні оперативніше йти на сніданок :)

Сіли в автобус та поїхали. Хвилин за 40 їзди, спокійно і непомітно перетнули кордон Угорщини і в’їхали в Австрію! Такий перетин кордону мене влаштовує - ніяких там перевірок віз-паспортів-багажу, декількагодинних затримок.. Це класно.

Проїжджали повз поля з безліччю повітряних вітряків, вони собі флегматично крутили лопастями). 

Також зустрівся нам по дорозі завод по переробці нафти. Досить таки вражаючих розмірів, ефектно так і колоритно виглядає. На такому тільки круті бойовики і знімати :)

Ще тішить те, що нарешті тут можна зрозуміти надписи! А то з угорською мовою якось трохи туго було... А ще тут круті дороги! Автобани, модні електронні знаки на дорогах, багато тунельчиків, камер, які фіксують перевищення швидкості та інші порушення правил дорожнього руху. Зараз ми потроху під’їжджаємо до підніжжя Альп.

 

На годиннику 9.29. Об’їзною дорогою минули Відень. В нього поки не заїжджаємо – прямуємо до Зальцбурга. Цікава особливість: в Австрії заборонено екскурсоводам без ліцензії балакати по мікрофону. Пояснюють це тим, що австріяки таким чином захищають свій власний бізнес-туризм... Андрій тут поруч штудіює німецький розмовник). Зальцбург – батьківщина Моцарта, тож зараз дивимося про нього фільм «Амадей». 

І от ми приїхали. В Зальцбурзі нас вже чекала тітонька-екскурсовод Люсі. Приємна така, розказує цікаво і не нудно. Провела нам коротеньку пішохідну екскурсію. 

Пам'ятник велосипедисту на набережній

Ріка Зальцах

 Одна із вуличок Зальцбурга. Мені особливо сподобались вивіски магазинчиків..

Зальцбург відомий в першу чергу як батьківщина Моцарта. І це доволі помітно. Вітрини магазинчиків так і  пістріють вивісками з його зображенням. І на цьому досить вдало заробляють гроші. Ось і тут, посеред вулички посадили Вольфганга за фортепіано..

 На площі Альтер Маркт під номером 109 знаходиться найменший будиночок в Зальцбурзі.

 "Зависання у повітрі" :)

Кафедральний собор. Його висота - 76 метрів, а вміщує він 10 тисяч людей.. Його вважають найбільш досконалою будовою епохи Ренесансу у всіх німецькомовних країнах. І справді, він вражає своєю величчю..

Соборна арка та статуя Діви Марії. Якщо стати у певній точці площі і подивитись на статую, то можна побачити, як два ангелики, що на арці, одягають Марії корону.

Всередині собору надзвичайно гарно! Там така специфічна атмосфера величі і піднесення, що неможливо її передати словами! Боїшся зробити зайвий рух, аби не створити лишнього шуму і не розвіяти ту атмосферу глибини і спокою.. 

 

 

В соборі знаходитьсястаровинний орган та бронзова купіль, в якій хрестили Моцарта.

Ми оглянули ще одну величну споруду Зальцбурга - Собор Святого Петра - католицький символ міста.   

 

 

Кажуть, торкнувшись цього місця, відпускаються всі гріхи :)

 

 Похмура і порожня статуя.. В прямому значенні..

 Замок Гогензальзбург. Нажаль вільного часу було замало, щоби відвідати цей замок. А дуже шкода..

 Прямо на вулиці можна пограти у здоровенні шахи

Фонтан РезиденцБруннен 

Палац Мірабель та сад біля нього з фонтанами, скульптурами та акуратними і доглянутими газонами - чудове місце для прогулянок. 

В супермаркеті купили продуктів на наступний день і поспішили до автобуса, так як вільний час вже закінчувався.. Сіли в автобус і поїхали.. І навколо нас знову попливли гори..

До німецького кордону під'їжджали шаааалено повільно.. Кілометрові корки.. У фільмотеці фільми певно закінчилися, то ж нам запустили якусьмузику-брумкало. Повз нас повільно пропливали автівки. З однієї з них до мене мило посміхався хлопчина років 8-9-ти і махав мені рукою :) Прямуємо в готель. Навколо нас чудові Альпи! 

Рівно о 19.00 ми заїхали в Бундес Републік Дойчлянд!  Їдемо по об'їзній Мюнхена...

Їдемо і їдемо.. і кінця краю тому нема.. через оті шалені корки запізнюємося по плану на більше як годину.. Знову щось наплутали з місцем розташування готелю.. знову петляли, це вже як традиція)

Прибули на місце без 15 хв. 12-та ночі. Це було дууууже важко їхати майже 6 годин! Сходила в душ, лягла спати пів другої ночі..