Сторінки

понеділок, 27 липня 2015 р.

Вільнюс (Литва): Галопом по Балтії і навіть трохи більше..

Польща залишилась вже позаду. Ще дві години їзди та 160 км литовської дороги відділяють нас від нашої цілі. Серед одноманітних картинок за вікном око чіпляється за здоровенний надпис на фоні захмареного неба - Вільнюс! Отак непомітно ми опинилися в столиці. Нарешті! Хоча їхати довелося ще довго, доки мало-помалу почали проявлятися хоч якісь ознаки міста, а то все поля-поля... 


Залишили речі в номері і тільки-но вийшли на вулицю, як став накрапати дощ.. Не страшно - одягли курточки і вперед.

Вільнюський арт. Це наше найперше фото Вільнюса. Задає відповідний тон. Спочатку мені здалося, що тут зображена велика голова не то з капелюшком, не то з бантом, але придивившись ще раз, я бачу вже жіночий силует з тонкою талією та мускулистими руками о_О. Я так і не зрозуміла, що це. А що бачите тут ви? Позаду справа видніється хрест костелу Св. Казимира. Рухаємося до нього.


По дорозі натрапляємо на міську ратушу. Саме вчасно - під нею можна перечекати рясний дощ.. Площа біля ратуші на диво малолюдна..


А за деякий час виглянуло сонце і стало спекотно, але пориви холодного вітру тримали в тонусі і не дозволяли розслаблятися. Погода змінювалася мало не щохвилини.. А ось і він - костел Св. Казимира в стилі бароко. Великий і гарний. Будівництво тривало з 1596 до 1604 року.



Тут немає пафосу і помпезності. Зате є вузькі затишні вулички, якими можна довго петляти, маленькі приземлені будиночки. Все це створює атмосферу домашності та затишку. Здається, що час тут завмер і пливе так повііільно, неспішно.. 


Одна з таких вуличок приводить нас до костелу Пресвятої Матері Утішення - недіючого на сьогодні храму, пам'ятнику церковної архітектури пізнього бароко.


За віросповіданням більшість жителів Вільнюса - католики. Але разів зо три нам траплялися співаючі і танцюючі крішнаїти. Такі радісні, світлі і усміхнені обличчя..


До слова щодо сувенірів.. Якщо ви хочете зекономити на сувенірах, то не купуйте їх в першому ліпшому магазині. Не полінуйтеся, пройдіть два метри і в наступному магазині купіть те саме, але вже дешевше, перевірено ;) Так в одному із магазинів сувенірні литовські карти продавали за 7,5Є, в наступному вже за 6Є і, увага, та-дам! у одній з численних сувенірних будках ці ж самі карти були куплені нами вже за 3,5Є! Тож для чого платити більше? :) А тим часом на одній з вуличок..


Державною мовою в Литві є литовська.


Кафедральний собор Святого Станіслава і Святого Владислава - римо-католицький кафедральний собор, що знаходиться біля підніжжя Замкової гори. Поруч знаходиться 57-ми метрова вежа-дзвіниця. 


Вільнюс - він такий - старенький, строкатий, затишний..


Вежа Гедиміна, Башта Гедимінаса (лит. Gedimino pilies bokštas) -  пам'ятка історії та культури в Вільнюсі. Підноситься на висоту 48 м. 



Пам'ятник князю Гедиміну біля входу до Національного музею. Позаду - вежа Гедиміна, в якій розташовується філія Національного музею Литви з експозицією, присвяченій історії міста. До вежі можна піднятися як на фунікулері, так і пішки. Час у нас був, то ж ми пішли пішки. На диво швидко піднялися - це для очей страшно, а ноги свою справу знають :) Єдиний недолік, це бруківка під ногами, якої не дуже впевнено тримаються ноги, ковзають по відполірованому камінні. Піднятися на саму вежу можна крутими гвинтовими сходами. Місця в проході мало, потік бажаючих потрапити всередину - великий..  


Замкова гора в самому центрі міста відома тим, що саме звідси і починається історія Вільнюса, коли князь Гедимін побудував на горі середньовічний Верхній замок. На сьогоднійшній день від замку мало що залишилось - фундамент південної башти і фрагмент оборонної стіни. Вежа Гедиміна одне з найбільш впізнаваних місць Вільнюса та й Литви в цілому. В гарний сонячний день гора є чудовим місцем для прогулянок та активного відпочинку. 


З оглядового майданчика вгорі відкривається чудова панорама Вільнюса


Як Старого міста, так і Сучасного Вільнюса зі своїми хмарочосами


З Замкової гори видніється також і Пагорб Трьох Хрестів. За легендою на цьому місці ченці-францисканці загинули від рук язичників.


Костел Святої Анни (лит. Šventos Onos bažnyčia) - римо-католицький костел, один з найвідоміших пам'яток Вільнюса та готичної архітектури. Так так, це саме його шпилі ми бачили з гори. Костел вражає і захоплює своїм виглядом. Пізня готика, краса надзвичайна! 


Всередині храму все доволі просто і скромно, зі смаком


А недалеко біля костелу ось таке симпатичне хіпівське дерево, дбайливо утеплене в'язаним одягом. Відразу стає так якось по домашньому затишно :)



Провулок з білим та рудими котами приводить нас на людну і шумну вулицю з великою кількістю кафешок та сувенірних магазинчиків.


Вразити неймовірно Вільнюс не вразив, але приємний післясмак після себе залишив.

Немає коментарів:

Дописати коментар