пʼятниця, 10 липня 2015 р.

Навколо Ісландії за 7 днів. День Сьомий.

Сьогодні нам залишається подолати останній відрізок дороги і повернутися у початкову точку, з якої і почалася наша мандрівка - в аеропорт Кефлавік. Сьогодні пізно вночі ми покинемо Ісландію. Час пролетів дуже швидко. Якось сумно.. Хочеться розтягнути ці останні години на якомога довше. Попереду в нас ще Рейк'явік, але нас якось не особливо тягне до нього. Витрачати на огляд міста практично весь день - надто велика розкіш для тих, в кого в запасі лише сім днів. Тому ми звертаємо з основної траси в напрямку засніжених гір, водоспадів, та мальовничих пейзажів з метою осягнути неосяжне :)


Традиційні ісландські будиночки, вкриті мохом..










Човен - неначе міраж в пустелі.. Але я вже нічому не дивуюся)


Уламки судна на березі




Ще будиночки! Ну просто неймовірно милі і симпатичні :)


В таких будиночках тільки ельфам і жити :)


Скелети китів..


Зміїться дорога посеред лавового поля.. 


Трохи медитації від Андрія..








Черговий кратер. Через брак часу і накрапаючий дощ, який тільки набирав обертів, ми задовольнилися лише виглядом знизу..




Неймовірний пляж! Просто ідеальне місце для зйомок фільмів. Хоча впринципі це можна сказати і про практично всю Ісландію.






Урра! Мені пощастило, я таки побачила пафіна! Правда тільки одного :-) Всі інші його брати і сестри мабуть ще не прилетіли з теплих країв.. Чи звідки вони там прилітають?




Час летить швидко.. Пора їхати в Рейк'явік..


Рейк'явік

Рейк'явік - столиця Ісландії. Символом Рейк'явіка є лютеранський собор Хатльгрімскіркья (ісл. Hallgrimskirkja), побудований у 1974 році. Будівництво тривало 38 років. Висота дзвіниці собору становить 75 метрів - це четверта за висотою споруда в Ісландії. А біля входу височіє пам'ятник першовідкривачеві Америки Лейфуру Еріксону - подарунок від США. Церква знаходиться в центрі Рейк'явіка і її видно практично будь-якої частини міста. Маючи такий орієнтир, важко загубитися :)


Всередині - височенні голі стіни, високі вікна, м'які лавочки для сидіння та величезний орган.. На дзвіницю ми не піднімалися. Якось відповідного настрою не було..


Пішли оглядати місто. Воно виявилося маленьким і затишним. В 2001 році Рейк'явік отримав офіційне звання "Найгарячішої столиці Європи" :)


Стріт-арт в процесі в процесі створення..


Загалом тут багато усіляких яскравих графіті на стінах. Мабуть споглядання на такі чудернацькі різнокольорові картинки хоч трохи допомагає ісландцям в боротьбі з суворими депресивними зимовими буднями :)


Тут ви не знайдете високиз багатоповерхівок. Бо, власне, для чого? Тут знаходяться ось такі маленькі приземлені будиночки - один кращий за іншого. Вони створюють відчуття якогось такого особливого затишку.. Такий от ісландський колорит.


Чим не пряниковий будиночок? :)


А тут я так і не зрозуміла - іржа це, чи малюнок)..






А ще тут доволі цікаві туалети. У формі високих циліндрів, замасковані під щитки для реклами. Після кожного відвідування, двері автоматично закриваються і відрізок часу протяжністю у вічність відбувається чистка: миття, сушка, дезінфекція та мало не стерильна чистота на виході. От тільки чекати на це задоволення приходиться скільки. А якщо до дверей ще і черга вимальовуєьбся.. Ну ви зрозуміли)..


Повечеряти (і пообідати одночасно) зайшли у один із whale friendly ресторанчиків. Офіціант виявився приємним молодим балакучим хлопцем з Польщі. Милим, майже делікатним і майже не нав'язливим :) Розказав нам багато цікавого. От наприклад про те, що ту ж таки тухлу акулу та китятину їдять переважно туристи а також старше покоління - як дань традиції.. 


За весь час нашого активного відпочинку в Ісландії ми почували себе мабуть якось схоже, як і цей пам'ятник - голова стала вже майже квадратною і надто тиснула на плечі, так ненав'язливо натякаючи, що варто вже присісти трохи, або і взагалі прилягти, коротше кажучи, відпочити пасивно від відпочинку активного :) Хм.. або ж можна цей пам'ятник трактувати ще так - це ж величезна брила нових емоцій та вражень, яка впала на наші голови в Ісландії! Як аргумент "за" - кейс в руці, що символізує валізи і повернення додому з купою вражень. Отак, бо треба мислити позитивно :) 


Ну що ж, Ісландію ми бачили вже і весною, і літом. Для повного уявлення про цю незвичайну країну треба побачити її ще восени та зимою ;) 


Все. Далі була машина, аеропорт, літак, переліт протяжністю в 4 години, аеропорт (тепер уже австрійський), спека, всі навколо у шортах і футболках, а ми в зимових куртках, утеплених черевиках, светрах.. ми були наче з іншої планети. (А то ж так і було ;) 

Я так і знала! Знала, що тільки ступлю ногою на австрійську землю, Ісландія знову стане далекою і недосяжною.. Аж не віриться, то був наче сон, то було наче не з нами, шалено втомленими, але щасливими..

Про те, що було вчора, можна прочитати отут: День Шостий

Прихильники