Навколо Ісландії за 7 днів. День Другий

Ранок настав вже давним давно (ще вночі ;), але ми чекали "свого" ранку, коли будильник повідомить, що настав адекватний час для початку нового дня. Снідаємо продуктами, які завбачливо закупили в продуктовому магазині вчора. Взагалі з харчуванням тут досить туго. Не у всіх готелях/хостелах можна замовити сніданок, кафе/ресторанчики є далеко не всюди, ба, навіть магазини та заправки тут трапляються ой як не часто. Буває, їдемо годину-дві-три, а навколо - не те що магазину, душі живої нема :) Отож.. Ми поснідали. Серед продуктових запасів у нас знайшлася упаковка яєць. Хе-хе.. Їдемо шукати чергове безкоштовне джерело енергії в корисливих цілях :) 

Навігатор привів нас в геотермальний парк Reykjamori

Ісландія не перестає дивувати.. Вчора били з-під землі кришталево чистими струменями гейзери, сьогодні ж мало не під ногами кипить і парує дивного кольору і консистенції суміш.

Але виглядає все це дуже ефектно та атмосферно! Як в кіно :)

Ми наче на іншій планеті..

Так до чого ж там про упаковку яєць я писала? Не просто так - ми ж їх варити зібралися! На свій страх і ризик :)  

За мить до занурення :)

Все ж таки добре, що ми поснідали в готелі і сирі яйця, що в перспективі мали зваритися, не були нашим основним сніданком :) Хоча.. можливо тоді нам вистачило б терпіння дочекатися того моменту, коли вони зваряться на круто). Але факт залишається фактом - зварити яйця в киплячій дивній суміші таки можна! :) 

Полишимо кулінарію і рухаємося далі. А далі нас чекає водоспад Сельяландсфосс (ісл. Seljalandsfoss) - один з найвідоміших водоспадів в Ісландії.

Сель-ял-андс-фосс.. Ох вже ці ісландські назви.. Геть пам'яті не тримаються :)

Ну і ще разок, з ще іншого ракурсу)..

За водоспадом знаходиться печера, в яку можна легко потрапити всім бажаючим та побачити водоспад так би мовити "навиворіт". Правда без непромокаючого одягу тут не обійтись

Пройшовши трохи далі, натрапляємо на ще один водоспад

Починає накрапати дощ. Перші краплі ісландського дощу насторожують, але Марта з Дмитром вже далеко попереду.. В пришвидшеному темпі наздоганяємо їх аж біля наступного водоспаду. Красень! Нажаль так просто його не сфотографуєш, бо щоб зазняти його у всій красі, треба пройти в ущелину.. Заходиш туди сухим, а виходиш вже весь мокрий.. Фотоапарат та об'єктив, звісно, теж. Але то того вартує, нє? :)

Дощ вирішив тільки полякати, що нас вельми втішило. Рухаємося далі. З вікна машини бачимо дивний водоспад, який тече знизу вгору! Таке враження складається через пориви скаженого вітру, що грається водяним потоком.

Водоспад Скоугафосс (ісл. Skógafoss) - один з найбільших і найкрасивіших водоспадів. Його ширина становить 25м, а падає він з висоти 60м!

До нього можна піднятися по сходинках. Оох.. як же їх багато виявилося.. В кінці довгого шляху - оглядовий майданчик. 

Водоспадів на сьогодні вже достатньо. Далі плануємо відвідати найпівденнішу точку Ісландії - село Вік (ісл. Vik). Вік - найвологіше місце в Ісландії. А ще Вік тим, що недалеко біля нього знаходяться базальтові колони..

Базальтові колони Рейнісдрангар. Згідно легенди, ці скелі - це пальці тролів, які намагалися потопити ісландський корабель. Але зійшло сонце і перетворило їх на каміння.. 

А тут - базальтові колони на суші. Вкотре переконуюся, що фантазія природи - невичерпна!

А оце такі базальтові стіни в печері біля моря. Гладенькі, відшліфовані, відполіровані стихією..

А також тут знаходиться неймовірної краси чорний пляж! Бо він і справді дивовижний! Його піщинки - дрібнюсінькі камінчики, це наче і пісок, але одночасно і не пісок. І взагалі, його вважають одним з найкрасивіших пляжів на Землі!

Кажуть, море тут ніколи не буває спокійним.. Ревуть хвилі і молочна морська піна набігає на чорний-чорний пісок.. Я все очікувала, що з піни морської вийде.. ні, не прекрасної вроди царівна, а щось таке неймовірне і чудне, під стать цьому незвичному місцю..

І ні, це не чорно-білі фото, це чорно-білий пляж :)

Біля самого моря - чорний пісок, а трохи подалі піщинки стають все більшими і більшими,  а потім починається каміння. І кожен камінь ідеальний! Ідеально круглі, ідеально овальні, ідеально приємні на дотик. Назбирала собі декілька на згадку ;)

Містер і місіс "Х" на чорному пляжі :)

Кажуть, літом тут буває багато птахів, водяться і пафіни (тупики). Але нам, нажаль, так і не вдалося їх побачити...

Не втрималися. Виклали з каміння..

А трохи подалі..

Симпатичні будиночка а-ля "Ctrl+C", "Ctrl+V"

А далі нам зустрічалися пірамідні поля..

Це ж скільки потрудитися потрібно було, аби створити таку химеру! Як то кажуть, час збирати каміння).

Вербові котики! Тут! Зараз! Так неочікувано і мило! 

Після пірамідного поля нам трапилися мохові поля. Це перевернуло всі мої уявлення про мох! :) Це якась фантастика просто! 

Ні, ну правда фантастика! Густий, високий, м'який добірний ісландський мох! Перевірено!

Це найідеальніший мох з усіх, які я бачила впродовж всього свого життя :)

Наш транспортний засіб чекає на закінчення мохової фотосесії..

Чи не єдине розчарування за день - до кольорових лавових полів ми не доїхали.. Нажаль на літній період дорогу ще не відкрили..

А далі  ще трохи краєвидів по дорозі до нашої чергової домівки на ніч..

Ще один водоспад. Ми вже перестаємо надто емоційно на них реагувати. Це спочатку було - "Дивііііться! Диииивіііться! Водоспад! Вааау", трохи згодом: "Дивіться! Водоспад!", далі: "Водоспад!.. О, ще один!.. І ще один.. ", потім: "Водоспад? Ага, добре..".. Ми вже втратили їм лік)

Поля пилюки.. вітер ганяє нею туди-сюди..

А ви теж бачите на цьому фото два силуети на вершині, що обіймаються? ;) Ми з Мартою були солідарні щодо цього :)

А тут - два серця на снігу.. Бачите їх? Від цього якісь моторошні думки появляються.. Асоціації з "SOS" або "HELP", але з усвідомленням безвиході і примиренням з нею і як пам'ять, залишена після себе.. Брррр... Або це просто моя багата уява розігралася)..

Вдалося зловити шматок веселки серед гір..

За годинниками вже добряче мало б вечоріти. Ну але ж це - Ісландія. Тут втрачається лік часу. До льодового озера виходимо лише на декілька хвилин - надто вже тут холодно і вітряно як на рівень утепленості нашого одягу на сьогодні. Завтра додамо +1 до утеплення і присвятимо озеру та плаваючим крижинам значно більше часу! 

А на сьогодні - все. Далі буде! 

Про те, що було вчора, можна прочитати ось тут: День Перший

Продовження: День Третій