Від острова Крит нас відділяло близько 330 км, які паром мав подолати за вісім годин.
Так як на паромі я плила вперше, то для мене в першу чергу це було
якоюсь такою захопливою пригодою :) Наші місця (точніше їхня
відсутність, якщо так взагалі можна сказати) були на палубі. Тобто де
знайдеться місце :) Спати під відкритим небом, слухаючи шум моря за
бортом, виявилося хоч і романтичною, але поганою ідеєю у зв'язку з
сирістю, вітром і морською прохолодою :)
В економ класі більш шарющі люди швидко повкладали свої тіла в горизонтальне положення, займаючи весь ряд з трьох крісел. Відповідно, хто не встиг - той спізнився. То ж ми знайшли собі гарний куток, замоталися у спальник і дивилися собі кольорові сни :) Аж поки за вікнами не стало сіріти.. Ми вийшли на палубу і спостерігали, як з-за горизонту починає виповзати сонце.
Отак стояли ми собі на палубі і зачаровано дивилися на схід сонця. Хижий вітер, запах моря, ранкова сірість і вогкість - все це створювало якусь таку таємничо-радісну атмосферу! І задоволення як після пізнання чогось нового, отримання нового досвіду, розкриття якоїсь маленької таємниці :)
А коли вдалині появилися перші обриси суші, хотілося закричати (класика жанру) - "Капітан! Земля! Земля!" :)
І хоч ціна на паром в нашому випадку була лише трошки меншою за квиток на літак, і замість 40 хвилин польоту ми пливли цілу ніч, трохи замучилися і не виспалися, але нові враження варті цього. Принаймні один раз спробувати варто ;)
Ось і порт в Геракліоні. Ще з палуби ми побачили Дмитра, який прийшов зустрічати шановних гостей :-Р
Немає коментарів:
Дописати коментар