Сторінки

пʼятниця, 27 січня 2017 р.

Ірландія: Замок Дангвайр, Дольмен Пулнаброн, Скелі Могера. День Третій.

Я з нетерпінням чекала цього дня, бо сьогодні ми їдемо до скель Могера - одного з найвідоміших визначних місць в Ірландії! Дорога до скель не близька, але нудьгувати не доводиться, бо час від часу за вікном з'являються всякі цікавинки, ми зупиняємося і фотографуємо їх. Для прикладу ось ці руїни невідомого нам замку, повністю вкриті зеленню.  І в цьому вся Ірландія!


Трохи згодом проїжджаємо повз ще одне цікаве місце - замок Дангвайр (англ. Dunguaire Castle, ірл. Dún Guaire) - один з найбільш популярних замків Ірландії. 


В замку проводять костюмовані середньовічні банкети, декламують давні ірландські легенди та грають давню ірландську музику. Цікаво було б потрапити на такий банкет! А ще кажуть, що коли стоїш біля воріт замку і задаєш будь-яке питання, то до кінця дня відповідь на нього обов'язково знайдеться, яким важким не було б питання. Не знаю, не знаю, ми не перевіряли :) 


А ще в Ірландії можна натрапити на симпатичні будиночки, дахи яких вкриті соломою! Ось, власне, саме такий будинок.


Типові ірландські автобуси з Патріками :)


До скель Могера залишається не так вже і багато, але спершу ми маємо відвідати ще одне важливе місце - Буррен. Буррен (ірл. Boireann - кам'янисте місце) - місцевість, вимощена химерними гігантськими плитами з сірого вапняку. Ми наче за лічені хвилини перенеслися в далеку Ісландію!


В Буррене знаходяться десятки мегалітичних могил, найвідомішою з яких є дольмен Пулнаброн (англ. Poulnabrone Dolmen, ірл. Poll na mBrón), що був створений ще в дохристиянські часи. Отож, що ж це за такий чудернацький дольмен Пулнаброн? З ірландської перекладається як "яма нещасть" - портальна гробниця. Ось, власне, і вона. 


Дольмен являє собою тонку вапнякову плиту, що спирається на дві інші вертикальні плити висотою близько двох метрів. Відноситься до неоліту, імовірно від 4200 до 2900 р. до н. е. Тобто він був зведений ще до появи пірамід у Єгипті!


Задовго до кельтів, в Буррене жили древні народи, життя яких цілковито оповите таємницею. Вони залишили сліди своєї культури у вигляді поховань. Під час розкопок було виявлено останки дорослих і дітей, похованих під дольменом.


Дивне і незвичне місце, сюди варто приїхати, на це варто подивитись, по цих плитах варто прогулятися..


А тепер їдемо прямо до скель, вже нікуди не звертаючи. А навколо - все ті ж вапнякові брили. Відчуття того, що ми в Ісландії не покидає мене. 


На суворих ірландських дорогах двом автобусам розминутися не так то просто!


Врешті після довгої дороги ми на місці! Кліф Могер!


Кліф - обрив морського берега, що утворюється під впливом прибою. І під дією прибою кліф поступово відступає в сторону суходолу.


Кліф Могер (ірл. Aillte an Mhothair, англ. Cliffs of Moher) - одне з найвизначніших туристичних місць Ірландії. Його максимальна висота сягає 214 метрів над рівнем моря, а середня - 120 м, протяжність - 8 км. 


Ну і куди ж без селфі на фоні обриву? :)


До скель можна добратися також на човнику. Цікаво було б подивитися на них знизу вгору, але це вже не цього разу.


Насувалися важкі темні хмари, які все норовили пролитися дощем, але щось таки їх стримувало.. Було вітряно. Все це додавало якоїсь такої похмурості і суворості.. Місце, де суходіл обривається, а за ним, доки сягає око, розстилається Атлантичний океан.. 


Ця інформація мало афішується, але кліф Могера має велику популярність у тих, хто вирішив покінчити життя самогубством..




На скелях гніздяться величезна кількість птахів, включаючи також і тупиків, або ж пафінів! І о чудо! Кинувши монетку в оглядовий бінокль, ми таки побачили їх! Пафінів! Тих, яких нам не вдалося зустріти в Ісландії. І хай навіть через бінокль вони виглядали дууже маленькими і ледь помітними, факт залишається фактом - ми таки побачили вживу цих невловимих кумедних пташок :)


Сьогодні був чудовий день! Ірландія не перестає захоплювати та дивувати! А у нас ще стільки всього небаченого попереду!

вівторок, 24 січня 2017 р.

Ірландія. Монастир Клонмакнойс, абатство Кайлмор, Голвей. День Другий.

Зранку прокинулися і поснідали справжнім ірландським сніданком. Нам його власноручно приготував ірландець Джо :) Що можна сказати про традиційний ірландський сніданок? Дуууже ситно, жирно і калорійно :)


Побалакали з Джо ще трохи про всяке-різне і поїхали до Клонмакнойсу (ірл. Cluain Mhic Nóis - "Лука синів Нойса", англ. Clonmacnoise) - руїн древнього монастиря в Ірландії. Знаходяться вони в графстві Оффалі (ірл. Uíbh Fhailí; англ. Offaly), на березі річки Шеннон (ірл. An Sionainn, англ. Shannon).


Монастир Клонмакнойс був заснований у 545 році святим Кіріаном, одним з дванадцяти ірландських апостолів, разом з верховним королем Ірландії Діармайтом мак Кербайллом, якого вважають першим християнським королем Ірландії. Поселення, що утворилося навколо монастиря, з часом стало великим осередком релігії, науки, торгівлі та політики. 


На території комплексу знаходиться музей. Там можна оглянути оригінали кельтських хрестів та колекцію древніх християнських надгробків. Також можна переглянути коротенький фільм про монастир та оглянути багато інших експонатів.


А неподалік монастиря, на пагорбі, знаходяться руїни замку Клонмакнойс. Виглядають вони доволі дивно. Особисто мені вони нагадують кістяк здоровенної рибини.. З цього ракурсу дуже навіть схоже, правда ж?


Ірландські корівки зацікавлено спостерігають за нами, а ми - за ними :)


Погода виявилася на диво гарною! Блакитне небо, пухнасті білі хмари, повний штиль і тепле червневе сонце. Кращого і не побажаєш!


Овечки на дорогах - це взагалі окрема тема. У них тут якісь особливі права - ходять куди хочуть і як хочуть. Абсолютно позбавлені страху перед машинами. Доводиться маневрувати, об'їжджати, або ж просто-напросто чекати, поки вони пройдуть собі далі :)


Ми їдемо до одного з найвизначніших місць Ірландії - абатства Кайлмор (ірл. Mainistir na Coille Móire). Здалеку, на фоні гори та озера, воно виглядає набагато помпезніше, аніж зблизька, мабуть тому на всі рекламні буклети його фотографують десь приблизно звідси :)


Знаходиться абатство в дуже мальовничій місцині біля підніжжя високої гори, на березі мальовничого озера.


Човники в заростях біля берега..


Абатство Кайлмор - це розкішний замок у вікторіанському стилі. Він був побудований у 1871 році Мітчелом Генрі для своєї коханої дружини Маргарет.


Однак в 1874 році стається трагедія - помирає Маргарет Генрі, а за нею і їхня донька. Це стало страшним ударом для Мітчела Генрі. На згадку про найдорожчих серцю людей він будує красиву церкву в неоготичному стилі поблизу замку.


В 1920 році замок було перевлаштовано в монастир.


Територія, що належить до абатства просто величезна. За гарної погоди (як ото власне сьогодні), тут з легкістю можна провести весь день, оглядаючи замок, церкву, гуляючи по парку, саду, доріжкою вздовж озера.. Для  зручності та полегшення переміщення, на території курсує безкоштовний автобус, який перевозить бажаючих від замку до вікторіанських садів. 


Стільки зелені, стільки квітів, стільки простору, що хочеться увібрати в себе всю цю атмосферу цілком і повністю!


До Ірландії ми їхали не за якимись визначними місцями чи архітектурою, ми їхали сюди, щоб насолоджуватися її природою. І поки що нам це дуже добре вдається :)


Просто їдемо машиною, зупиняємося, де нам захочеться, робимо фотографії, прогулюємося трохи і їдемо собі далі.


Трапилося нам по дорозі цікаве дерево, обвішане шкарпетками, носовичками та клаптями тканин. Символізм і призначення цих речей так і залишився для нас загадкою. Але доволі оригінально :)


Припаркувалися біля озера, побачивши одне з придорожніх кафе. Один столик саме звільнився. Замовили їжу. Але коли нам її принесли у вигляді невеличкого шматка, ми переглянулися з однаковою думкою: і це все? Але згодом нам донесли цілу гору гарніру і все стало на свої місця :) Наша теорія про те, що їдять в Ірландії багато і ситно і при тому повільно, ще раз підтвердилася :) 


Тепер їдемо в місто Голвей (ірл. Gaillimh, англ. Galway), там і заночуємо.


Дивний пам'ятник в центрі міста. Чи то іржа його роз'їла, чи то так було автором задумано - невідомо.


На одному з будинків..


Голвей - місто музики, розваг, фестивалів та молодості.


Теплі літні вечори ірландці Голвею проводять, збираючись великими компаніями за пивом та з танцями. Принаймні у мене склалося саме таке враження :)


А ще тут є талановиті художники, які розмальовують стіни будинків..


І навіть створюють справжні шедеври!


Легенди світової музики: Курт Кобейн, Мерилін Монро, Боб Марлі, Фредді Мерк'юрі..


День виявився більш ніж вдалим! Чудові враження, чудові емоції. Подивимось, що чекатиме нас завтра ;)


Ірландія. Перше знайомство. День Перший

Машиною приїхали до Братислави, а звідти - літаком до Ірландії. Забрали орендовану машину та поїхали шукати свій готель. Їхали ми спочатку скучними-нудними автобанами, але згодом навігатор повів нас на вузьку бічну доріжку. Ось тут і почалася справжня Ірландія! Така, яку я і хотіла побачити: дуже багато зелені довкола, дерева та кущі утворюють подекуди собою живі тунелі. А які колоритні тут села! Декілька доглянутих симпатичних будиночків вздовж дороги - от і все село. І корів тут дуже багато, і випасають вони зелену-зелену траву :)


Приїхали. Сьогодні ми ночуватимемо в приватному будиночку дуже привітного і балакучого ірландця Джо. Джо саме вчив свою дружину водити авто на своїй земельній ділянці поблизу дому :) Запросив нас всередину, показав нам нашу кімнату, потім порадив, куди можна поїхати, на що подивитися, розпитував про Україну. А ще розповів, що люди тут не звикли зачиняти будинки чи машини на ключ. Щасливі, що тут скажеш.

Поїхали ми шукати, де можна було б повечеряти. Натрапили на замок-ресторан. Тут ми помітили першу ірландську особливість: їдять тут багато, повільно і без поспіху. Ми планували швидко перекусити і рухатись далі, але не тут то було - наш запізнілий обід починав плавно перетікати у вечерю :) Офіціанти рухалися граціозно і повільно, як в сповільненому кіно :) Ніхто нікуди не спішив і атмосфера була така розморено-лінива :) І коли ми вже перебалакали всі балачки, то помітили, що люди, які сиділи тут ще до нашого приходу зовсім не збираються йти геть. Вони все їдять та їдять, замовляють якісь десерти, потім ще одні десерти, потім каву, потім до кави.. Дивинка якась) До слова, все було дуже смачно і ситно. Поки ми вийшли з чудо-замку, вже почало вечоріти.. 


І нам вдалося побачити дуже красивий захід сонця! Ось вона яка, Ірландія, у вечірніх променях сонця! Трохи прогулялися вздовж річки, від якої несло вологою і холодом..


І це все, що нам вдалося сьогодні побачити. Але нічого, завтра надолужимо! ;)

четвер, 5 січня 2017 р.

12 страв на Святий Вечір

Вже зовсім скоро настане Святий Вечір - вечір перед народженням Ісуса Христа. В дитинстві цей вечір був для мене завжди дуже особливим та казковим. Особлива атмосфера таємничості, запах хвої та ялівця, ягоди якого ми кидали на гарячу плиту кухні і вже за хвилину кімната наповнювалася святковими пахощами.. Напівтемрява, яку освітлювали лише гірлянди на ялинці та запалена свічка посеред запашних страв на столі. Багато років пройшло з того часу, багато чого змінилося, але відчуття дитячої радості та свята залишилися зі мною. А сьогодні я хочу поділитися маленькою частинкою цього великого свята - приготуванням дванадцяти святкових страв. 

1. Кутя

Знову ж таки не можу не поділитись спогадами з дитинства. Яку ж довгу дорогу долали зерна пшениці, перш ніж потрапити до нашого святкового столу у вигляді куті! Спочатку пшеницю по зернятах перебирали, відсіюючи сміття. Потім її товкли у величезній ступі. Це потребувало значних зусиль і нам, малим дітям, заледве вдавалося зробити декілька ударів. Але ми відчували себе такими сильними і гордими :)  Потім зерно сушилося на печі та протиралося руками від лушпиння.. А вже потім його замочували на ніч і наступного дня, на Святвечір, варили і готували кутю. Зараз, звісно, набагато простіше - в магазині можна купити практично все готове, однак з кожним спрощенням втрачається якась важлива частинка, якийсь маленький пазлик, якась малесенька деталь..

  • 1 скл. пшениці 
  • 1 скл. маку 
  • 1 скл. горіхів 
  • цукор за смаком 
  • 2-3 ст. л. меду 
  • 1/4 ч.л. солі 

Приготування:

  • Очищену і підготовлену пшеницю заливаємо холодною водою, доводимо до кипіння, додаємо сіль та відварюємо на найслабшому вогні до готовності при закритій кришці. Зерно повинно увібрати в себе всю воду та залишатися розсипчастим. 
  • В ідеальному випадку мак потрібно залити кип'ятком та варити 2-3 хвилини. Воду відцідити. За допомогою макогону розтерти мак у макітрі, допоки він не побіліє. Тоді додати цукру та розтирати ще, поки цукор повністю не розчиниться. Але для цього потрібен відповідний посуд і відповідна сила в руках :) 
  • Якщо ані одного, ані іншого немає, тоді можна зробити простіше: купити готовий мелений мак, або ж перемолоти його у м'ясорубці з дрібним ситечком чи змолоти якимось іншим чином. Опісля залити кип'ятком, дати трохи настоятись, воду відцідити, додати цукру та перемішати. Однак смак маку буде вже не той.
  • До звареного пшеничного зерна додати мак з цукром, порізані горіхи та мед за смаком. Ретельно перемішати.

2. Плетінка

Розкажу вам трохи своєї історії, такої далекої, але водночас такої близької. Бо коли ж, як не в дитинстві, все навколо здається таким неймовірним, казковим та захопливим? Всім відомо, що основною стравою на Святвечір є кутя. Однак не менш важливим у нашій родині був і хліб. Але хліб не звичайний, а дбайливо виплеканий руками і спечений в печі, на особливих дровах: грушевих або сливових, які додавали особливого аромату. Затоплювали піч. Коли дрова згорали, жар розсували по кутках а на розпечене дно кидали жменьку муки. Якщо мука швидко темніла - випікати хліб було ще зарано. Тоді вологим помелом злегка охолоджували дно і знову перевіряли температуру, кидаючи жменьку муки. А потім на велику круглу дерев'яну лопату, добре посипану мукою, клали хліб і дуже обережно перекладали в піч. Пишу це і наче через роки бачу весь процес прямо перед собою.. Дверці печі закривалися і всі наче завмирали в очікуванні.. І от за деякий час красуня-плетінка вже була на лаві, парувала і манила до себе.. На жаль, нема у мене рецепту того чудового ароматного хліба - я була надто малою, щоб думати про рецепти.. Тоді здавалося, що людина, яка завжди пекла той хліб, буде жити вічно.. 

  • 500 г. пшеничного борошна
  • 300 мл. води
  • 1 ч. л. солі
  • 1 ст. л. цукру
  • 7 г. сухих швидкодіючих дріжджів
  • 2 ст. л. олії 
  • 2 ст. л. маки
  • 1 ст. л. цукру для посипки

Приготування:

  • Просіяти борошно, додати до нього цукор, сіль, дріжджі, олію та теплу воду. Тісто вимішувати довго і старанно, допоки воно не перестане липнути до рук. Тісто повинно бути м'яке та та ніжне. Накрити рушником і поставити в тепле місце, щоби тісто підійшло (близько години). 
  • Коли тісто підійде, обім'яти його та залишити підходити ще раз, поки його об'єм не збільшиться вдвічі.
  • Опісля розділити тісто на дві частини: більшу і трохи меншу. Більшу частину розділяємо на чотири рівні частини, формуємо з них чотири валики однакової довжини та товщини. Плетемо з них "косу", кінці защипуємо. 
  • З меншої частини робимо три валики і заплітаємо ще одну "косу". Меншу косу кладемо згори на більшу, накриваємо рушничком і залишаємо в теплому місці (20-30 хв). 
  • Коли хліб гарно підніметься, акуратно змастити його теплою водою, посипати маком та коричневим цукром. 
  • Випікати хліб в розігрітій до 180 градусів духовці 35-40 хвилин. Якщо верх швидко підрум'янюється, то прикрити хліб фольгою. 
  • Ще гарячий хліб загорнути в полотняний рушничок і дати йому в ньому "відпочити".

3. Узвар

Тут маємо широке поле для діяльності. Для узвару чудово підійдуть будь-які сухофрукти: сушені яблука, груші, сливи, ягоди, родзинки, курага.. 

  • жменя сушених яблук
  • жменя сушених груш
  • родзинки
  • курага
  • 3 л. води
  • цукор та мед за смаком

Приготування:

  • Узвар найкраще готувати напередодні і залишити його на ніч настоюватись. Так він стане максимально смачним, насиченим, та ароматним. 
  • Сухофрукти добре промити в теплій воді. 
  • Залити холодною водою та поставити на сильний вогонь. Коли закипить, виключити вогонь повністю, закрити кришкою та залишити настоюватись. Готовий узвар добре смакує як теплим, так і холодним. За бажанням до готового узвару можна додати цукру або ж меду.

4. Пампухи з маком та сухофруктами

  • 1 кг. борошна
  • 1/2 л. води
  • 14 г. швидкодіючих дріжджів
  • 3/4 склянки цукру
  • 1/2 ч. л. куркуми
  • 1 п. ванільного цукру 
  • 2/3 склянки олії
  • 1/3 ч. л. солі
  • 1 ст. л. коньяку
  • олія для смаження 
  • мак
  • родзинки
  • курага
  • чорнослив
  • сушені груші

Приготування:

  • Просіяти борошно. Додати цукор, ванільний цукор, сіль, куркуму, дріжджі коньяк, олію та теплу воду. Замісити тісто, накрити рушничком та поставити в тепле місце на годину.
  • Тим часом готуємо начинку. Мак перемолоти, залити кип'ятком та варити декілька хвилин. Добре відцідити воду та додати цукру за смаком. Сухофрукти залити кип'ятком та залишити на декілька хвилин. Порізати на дрібні шматочки.
  • За годину обім'яти тісто та залишити його ще раз підходити в теплому місці.
  • Коли тісто збільшиться вдвічі, з нього вже можна починати готувати пампухи. Розтачати тісто товщиною близько 1 см.
  • Склянкою зробити легкі позначки на одній половині тісті. В центрі кожного позначеного кружечка покласти начинку, зверху накрити другою половиною тіста. Начинка виступатиме горбинками. Склянкою вирізати пампухи. 
  • Залишити пампухи в теплому місці на 15-20 хвилин. Опісля обсмажити їх у киплячій олії з обох сторін. 
  • Викласти на кухонні серветки, щоб стік лишній жир. Готові пампухи посипати цукровою пудрою.

5. Кисіль

  • 1 л. компоту з вишнями без кісточок 
  • 3-4 ст. л. кукурудзяного крохмалю
  • цукор за смаком 

Приготування:

  • Кукурудзяний крохмаль розчинити в невеликій кількості води.
  • Вишневий компот довести до кипіння, додати цукру за бажанням. Тоненькою цівкою вливати до киплячого компоту розведений водою крохмаль, постійно помішуючи його. Компот швидко почне густіти. Залежно від бажаної густини кисілю, можна додати більше або менше крохмалю.
  • Готовий кисіль розлити у тарілки та охолодити.

6. Вареники з картоплею та капустою

  • пшеничне борошно
  • вода
  • сіль
  • картопля
  • квашена капуста
  • цибуля
  • морква

Приготування:

  • З борошна, солі та води замісити м'яке тісто, загорнути його у харчову плівку, щоб не обвітрювалося.
  • Картоплю почистити, помити, зварити у підсоленій воді. Воду відцідити. Картоплю розімнути у пюре. Посолити та поперчити за смаком.
  • Квашену капусту відтиснути від зайвої рідини, дрібно порізати.
  • Дрібно порізати цибулю та обсмажити в невеликій кількості олії до прозорості. Додати до цибулі натерту моркву та обсмажувати до м'якості моркви. Опісля додати капусту обсмажити ще трохи. 
  • Шматок тіста розтачати, формочкою витиснути кружечки. 
  • На кожен кружечок викладати картоплю або капусту та формувати вареники.
  • Варити вареники у підсоленій киплячій воді до того моменту, коли вони спливуть на поверхню.

7. Голубці з картоплею

  • 1 головка капусти
  • 500 г. картоплі
  • 2 середні цибулини
  • сіль
  • чорний мелений перець
  • 1 ст. л. борошна
  • 1 ст. л. олії

Приготування:

  • З капусти зняти пошкоджені листки, вирізати качан та опустити у підсолену киплячу воду. Коли верхні листки трохи розмякнуть, зняти їх за допомогою виделки. Так повністю розібрати капусту. 
  • З кожного листка капусти акуратно зрізати товстий білий "хребет".
  • Картоплю та цибулю почистити, помити, дрібно натерти на "зірчастій" терці, відтиснути зайву рідину, посолити, поперчити, додати борошно та олію.
  • На кожен листок капусти покласти картопляну суміш та загорнути рулетиком. Краї капустяного листка завернути всередину.
  • Дно каструлі застелити листям капусти, на нього щільно один до одного викласти голубці. Залити підсоленою гарячою водою.
  • Варити на найслабшому вогні близько години.

8. Грибна мачанка

Грибна мачанка, або ж грибна підлива, дуже добре смакує до вареників та голубців.

  • 500 г. шампіньйонів 
  • 1 цибуля 
  • 2 ст. л. пшеничного борошна
  • 2 ст. л. соняшникової олії 
  • сіль за смаком 
  • чорний мелений перець 
  • 1/2 л. води 
  • 2 ст. л. лляної олії

Приготування:

  • Шампіньйони добре помити, порізати на шматки. Цибулю почистити та дрібно нарізати.
  • Обсмажити цибулю на соняшниковій олії до прозорості. Додати шампіньйони, посолити, поперчити, обсмажити, накрити кришкою та тушкувати до готовності.
  • На сухій сковороді обсмажити борошно до золотистого кольору. Долити до муки 100 мл. води та ретельно розмішати, щоб не було грудочок.
  • Гриби перекласти в каструлю, залити гарячою водою, додати розведене борошно та довести до кипіння. Чим більше борошна, тим густішою буде підлива, так що орієнтуйтеся на свій смак. Варити мачанку ще 5-7 хвилин.
  • При потребі досолити та поперчити.
  • Готову мачанку полити згори лляною олією.

9. Смажена риба

  • 400 г. філе тріски
  • сіль за смаком
  • чорний мелений перець
  • пшеничне борошно
  • олія для смаження

Приготування:

  • Філе помити (у випадку замороженої риби - розморозити), обсушити кухонною серветкою, порізати на шматки. 
  • До борошна додати столову ложку олії, сіль, перець та воду. Добре все перемішати, щоб не було грудочок. Тісто повинно бути по консистенції як густа сметана.
  • Кожен шматочок риби занурити в тісто та обсмажити в олії з обох сторін.
  • Смажену рибу викласти на кухонні серветки, щоб стік лишній жир. 

10. Тушкована капуста

  • 500 г. квашеної капусти
  • 1 цибуля
  • 2 моркви
  • сіль за смаком
  • чорний мелений перець
  • 2-3 ст.л. олії

Приготування:

  • Квашену капусту залити водою і варити на слабкому вогні до м'якості. 
  • Цибулю дрібно порізати та підсмажити у невеликій кількості олії. 
  • Коли цибуля стане прозорою, додати до неї натерту моркву. Обсмажувати до м'якості моркви. 
  • Варену капусту охолодити, опісля відтиснути руками. Додати до смаженої цибулі з морквою та тушкувати під закритою кришкою ще декілька хвилин. Заправити за смаком сіллю та перцем.

11. Квасоля з грибами

  • 1 склянка великої білої квасолі 
  • 300 г. шампіньйонів
  • 1 цибуля
  • 1 морква
  • сіль
  • чорний мелений перець
  • 2 ст. л. олії

Приготування:

  • Квасолю залити великою кількістю холодної води та залишити на ніч. Опісля зварити квасолю на слабкому вогні до готовності. Воду відцідити.
  • Шампіньйони помити, порізати на шматки, цибулю дрібно порізати, моркву - натерти на грубій терці.
  • Обсмажити цибулю до прозорості, додати натерту моркву, обсмажити, додати гриби, посолити, поперчити, обсмажити на слабкому вогні до випарування вологи та до готовності грибів.
  • До квасолі додати гриби, перемішати. Посолити та поперчити за смаком.

12. Грибна юшка

  • 100 г. сушених білих грибів
  • 1,5 л. води
  • 1 цибулина
  • 1-2 ст. л. олії
  • сіль за смаком
  • зелена цибуля

Приготування: 

  • Білі гриби замочити у великій кількості води на декілька годин, найкраще - на ніч. Опісля гриби декілька разів добре промити, порізати на шматки, залити чистою холодною водою і поставити варити. 
  • Довести до кипіння, посолити, зменшити вогонь до мінімального і варити до готовності близько  30-40 хв.
  • Цибулю дрібно порізати та злегка обсмажити в олії до прозорості, додати до юшки та варити ще хвилин п'ять. 
  • Зняти юшку з вогню. Зелену цибулю дрібно порізати та додати до юшки.
А що на Святий Вечір готуєте ви?
Христос рождається!