вівторок, 24 січня 2017 р.

Ірландія. Монастир Клонмакнойс, абатство Кайлмор, Голвей. День Другий.

Зранку прокинулися і поснідали справжнім ірландським сніданком. Нам його власноручно приготував ірландець Джо :) Що можна сказати про традиційний ірландський сніданок? Дуууже ситно, жирно і калорійно :)


Побалакали з Джо ще трохи про всяке-різне і поїхали до Клонмакнойсу (ірл. Cluain Mhic Nóis - "Лука синів Нойса", англ. Clonmacnoise) - руїн древнього монастиря в Ірландії. Знаходяться вони в графстві Оффалі (ірл. Uíbh Fhailí; англ. Offaly), на березі річки Шеннон (ірл. An Sionainn, англ. Shannon).


Монастир Клонмакнойс був заснований у 545 році святим Кіріаном, одним з дванадцяти ірландських апостолів, разом з верховним королем Ірландії Діармайтом мак Кербайллом, якого вважають першим християнським королем Ірландії. Поселення, що утворилося навколо монастиря, з часом стало великим осередком релігії, науки, торгівлі та політики. 


На території комплексу знаходиться музей. Там можна оглянути оригінали кельтських хрестів та колекцію древніх християнських надгробків. Також можна переглянути коротенький фільм про монастир та оглянути багато інших експонатів.


А неподалік монастиря, на пагорбі, знаходяться руїни замку Клонмакнойс. Виглядають вони доволі дивно. Особисто мені вони нагадують кістяк здоровенної рибини.. З цього ракурсу дуже навіть схоже, правда ж?


Ірландські корівки зацікавлено спостерігають за нами, а ми - за ними :)


Погода виявилася на диво гарною! Блакитне небо, пухнасті білі хмари, повний штиль і тепле червневе сонце. Кращого і не побажаєш!


Овечки на дорогах - це взагалі окрема тема. У них тут якісь особливі права - ходять куди хочуть і як хочуть. Абсолютно позбавлені страху перед машинами. Доводиться маневрувати, об'їжджати, або ж просто-напросто чекати, поки вони пройдуть собі далі :)


Ми їдемо до одного з найвизначніших місць Ірландії - абатства Кайлмор (ірл. Mainistir na Coille Móire). Здалеку, на фоні гори та озера, воно виглядає набагато помпезніше, аніж зблизька, мабуть тому на всі рекламні буклети його фотографують десь приблизно звідси :)


Знаходиться абатство в дуже мальовничій місцині біля підніжжя високої гори, на березі мальовничого озера.


Човники в заростях біля берега..


Абатство Кайлмор - це розкішний замок у вікторіанському стилі. Він був побудований у 1871 році Мітчелом Генрі для своєї коханої дружини Маргарет.


Однак в 1874 році стається трагедія - помирає Маргарет Генрі, а за нею і їхня донька. Це стало страшним ударом для Мітчела Генрі. На згадку про найдорожчих серцю людей він будує красиву церкву в неоготичному стилі поблизу замку.


В 1920 році замок було перевлаштовано в монастир.


Територія, що належить до абатства просто величезна. За гарної погоди (як ото власне сьогодні), тут з легкістю можна провести весь день, оглядаючи замок, церкву, гуляючи по парку, саду, доріжкою вздовж озера.. Для  зручності та полегшення переміщення, на території курсує безкоштовний автобус, який перевозить бажаючих від замку до вікторіанських садів. 


Стільки зелені, стільки квітів, стільки простору, що хочеться увібрати в себе всю цю атмосферу цілком і повністю!


До Ірландії ми їхали не за якимись визначними місцями чи архітектурою, ми їхали сюди, щоб насолоджуватися її природою. І поки що нам це дуже добре вдається :)


Просто їдемо машиною, зупиняємося, де нам захочеться, робимо фотографії, прогулюємося трохи і їдемо собі далі.


Трапилося нам по дорозі цікаве дерево, обвішане шкарпетками, носовичками та клаптями тканин. Символізм і призначення цих речей так і залишився для нас загадкою. Але доволі оригінально :)


Припаркувалися біля озера, побачивши одне з придорожніх кафе. Один столик саме звільнився. Замовили їжу. Але коли нам її принесли у вигляді невеличкого шматка, ми переглянулися з однаковою думкою: і це все? Але згодом нам донесли цілу гору гарніру і все стало на свої місця :) Наша теорія про те, що їдять в Ірландії багато і ситно і при тому повільно, ще раз підтвердилася :) 


Тепер їдемо в місто Голвей (ірл. Gaillimh, англ. Galway), там і заночуємо.


Дивний пам'ятник в центрі міста. Чи то іржа його роз'їла, чи то так було автором задумано - невідомо.


На одному з будинків..


Голвей - місто музики, розваг, фестивалів та молодості.


Теплі літні вечори ірландці Голвею проводять, збираючись великими компаніями за пивом та з танцями. Принаймні у мене склалося саме таке враження :)


А ще тут є талановиті художники, які розмальовують стіни будинків..


І навіть створюють справжні шедеври!


Легенди світової музики: Курт Кобейн, Мерилін Монро, Боб Марлі, Фредді Мерк'юрі..


День виявився більш ніж вдалим! Чудові враження, чудові емоції. Подивимось, що чекатиме нас завтра ;)


Прихильники