Сторінки

середа, 1 червня 2016 р.

Флоренція "Сонячна Італія"

Ах Флоренція, Флоренція! Я поставлю тебе на другу сходинку в своєму списку найкрасивіших міст Італії - відразу після Венеції. Ти неймовірна! Ти розкішна, ти затишна, ти мальовнича, комфортна, домашня і елегантна. Гуляти твоїми вуличками - неймовірне задоволення. Ми небагато часу провели з тобою, але оте перше враження залишилося дуже сильним і яскравим. 

Флоренція (італ. Firenze) - столиця регіону Тоскана. А що таке Тоскана? Тоскана це безкраї поля виноградників, маленькі поселення, розкидані на пагорбах, казкові краєвиди, і в кінці кінців будиночки з особливою тосканською черепицею. А Флоренція - перлина Тоскани. 

А тим часом за декілька кілометрів від Флоренції знаходиться ось така тосканська красотінь..


І от ми вже гуляємо по Флоренції.. 


Переповнені якимось таким нестримним відчуттям радості, що не піддається поясненню :)




А от і вузенькі вулички, які згодом приведуть нас до самого серця Флоренції..


Місто виявилося багатим на геніїв і талантів: Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Данте, Галілей.. Цей список можна продовжувати і продовжувати. І здається куди не повернеш, всюди натрапиш на якийсь музей..

Гляньте, розпал дня, а вуличка пустує. А все чому? А все тому, що всі люди стоять в чергах до музеїв, храмів, виставок і те де :) Ну правда.. черги там тааакі, що відстоявши хоча б одну з них, часу залишиться лише на повечеряти і лягати спати). Тому сьогодні не буде у нас музеїв (а шкода). Сьогодні ми будемо любуватися містом ззовні.



У Флоренції знаходяться особливі дорожні знаки. А все завдяки одному дядьку Клету Абрахамуякий в поті чола працює над їхнім створенням). Доволі кумедно. А якщо ще й сприятиме дотриманню ПДР, то і взагалі добре буде.


Розкажу вам про кумедний випадок. Ми вберегли свої гаманці в Римі, а от у Флоренції не вберегли.. фляшку води). Якийсь мабуть особливо спраглий турист витягнув мені її з бокової кишені рюкзака. Та хай п'є собі на здоров'я, чи мені шкода? Але цей випадок чомусь сильно мене розсмішив і підняв мені настрій. От що що, а фляшку недопитої негазованої води у мене ще не крали ніколи :)


А це - Галерея Уффіці (італ. Galleria degli Uffizi) - один з найбільших і найвідоміших музеїв європейського образотворчого мистецтва. Тут знаходиться всесвітньо відома картина Боттічеллі "Народження Венери" (італ. Nascita diVenere). Ми хотіли туди потрапити і навіть чесно зробили спробу.. Але ох вже ці черги.. Краще підемо місто подивимось..


Ну от.. на оригінал картини подивитись не вдалося, то ж вдовольнилися оглядом вицвілої копії-реклами).


Люблю я розглядати ось такі торгівельні будки з усілякою сувенірною продукцією на будь який смак. Зазвичай купуємо собі магнітика і сувенірні гральні карти на подарунок :)


І от вулички привели нас до візитної карточки Флоренції - споруди, яка є фотографією в паспорті, по якій ви відразу ідентифікуєте, якому місту той паспорт належить :) 


Кафедральний собор Санта-Марія-дель-Фйоре (італ. Cattedrale di Santa Maria del Fiore) - символ міста і культури італійського відродження. Собор такий величезний і так тісно оточений іншими спорудами, що навіть місця не знайти, звідки можна було б його цілком сфотографувати..


Ще ось шматок собору з такого ракурсу..


Я дуже хотіла зайти в середину.. Але через божевільні черги мені це не вдалося.




А потім ми ще гуляли собі містом просто так, без конкретної мети, насолоджуватися атмосферою і отримували від того задоволення.


І на завершення - азартні ігри у Флоренції на будь який смак і вік :)



Прощавай, Флоренція! Я не буду вдруге шукати зустрічі з тобою. Нехай мої яскраві враження від тебе будуть першими і останніми ;)

Попереднє: Піза                       Наступне: Тоскана, Сан-Джиміньяно

четвер, 21 квітня 2016 р.

Піза "Сонячна Італія"

Можна поставити у свій безконечний список ще одну галочку - ми на власні очі побачили падаючу вежу. Так так, мова йде про Пізанську вежу. Ту, що все падає-падає і ніяк не впаде :) Кожен чув про неї і бачив, як вона виглядає. Але чи кожен знав, що вона - не просто вежа, а дзвіниця собору? Я от не знала..

Отак стояла б собі вежа прямо і мало хто б цікавився нею. А тут зі своїм нездоровим нахилом стала всесвітньо відомою та загальною улюбленицею. Десятки тисяч туристів приїжджають сюди з єдиною метою - зробити "унікальне" фото підпирання вежі руками-ногами-головою-іншими частинами тіла :)


Приїхали ми до Пізи в другій половині дня. Машину залишили на парковці. Прямо з парковки позаду дерев та будинків на нас дивилася вежа. Ой як добре, - подумала собі я, - парковка практично пуста, мабуть людей не буде багато і до того ж йти далеко не доведеться. Але це мені так тільки здалося. Ми все йшли і йшли, вежа маячила нам спереду, але все ніяк не  хотіла наближалася до нас). Ми заходили в якісь тупикові вулички, повертали назад, обходили їх, заходили в обшарпані дворики..


І в кінці кінців ми таки дісталися до своєї цілі! Вежа завжди здавалась мені здоровенною! А насправді вона виявилася набагато меншою, аніж я очікувала. І так, вона справді красива!Газони довкола вежі щедро всіяні людьми, які то лежать, то сидять собі групками. І всім байдуже, що на газони заходити заборонено :) 



Тепер трохи корисної інформації. Висота вежі становить 56 метрів, діаметр - 15 метрів. На вершину вежі ведуть 294 сходинки. А ще кажуть, що Галілей використовував вежу для своїх експериментів. 


Ну і куди ж без без стандартних фото на фоні вежі та її підпирання пальчиком? ;)


Як вже було сказано вище, вежа - це дзвіниця Собору Санта Марія Ассунта або просто Пізанського собору (італ. Il duomo di Santa Maria Assunta). А от і сам собор


А поруч знаходиться ще одна дуже цікава споруда - Пізанський баптистерій Святого Івана (італ. Battistero di San Giovanni), збудований з мармуру. Баптистерій (лат. baptisterium) - прибудова до храму або окрема будівля, призначена для здійснення хрещення. 

Що цікаво, баптистерій збудований на тому самому нестабільному піску, що і вежа, і теж в невеликій мірі нахиляється.


Капітолійська вовчиця, що за легендою вигодовувала близнюків Ромула і Рема, які заснували Рим.


Для вбереження вежі від падіння було витрачено декілька мільйонів євро. Кут відхилення вдалося суттєво зменшити. Тепер вежі прогнозують міцне здоров'я ще зо два століття.


Ну що ж, ми оглянули всі найважливіші визначні споруди Пізи. Можна рухатись далі :) А далі на нас чекатиме неймовірна Флоренція!

Попереднє: Ріомаджоре                                  Наступне: Флоренція

Ріомаджоре (італ. Riomaggiore), "Сонячна Італія"

Продовжуємо нашу мандрівку і рухаємося в напрямку Ріомаджоре (італ. Riomaggiore). В Ріомаджоре проживає всього - на - всього півтори тисячі людей. Чому ми туди їдемо? А їдемо ми туди заради різнокольорових будиночків на скелі, чудових краєвидів та гарного настрою. А по дорозі милуємося неймовірними пейзажами з вікон автомобіля.


Це Італія, крихітко! Італія прекрасна і неймовірна! У неї сотні облич і кожне з них унікальне і неповторне.


Час від часу зупиняємося, щоби сфотогравувати те, що бачить око. Нажаль фотографії не передадуть всієї палітри вражень і атмосфери від побаченого. 


І от ми на місці. Ріомаджоре. Будиночки так би мовити вмонтовані у скелю, дотикаючись до якої, повторюють її контури.


Маленькі затишні вулички, заповнені туристами.


Виходимо до моря. Проходимо по стежині вздовж обриву. Тут гарно, затишно і спокійно..



А от і самі будиночки, заради яких ми сюди і приїхали. Не можу надивуватися вибору місця для поселення. Це справді дивує і вражає. Правда от жити там людям мабуть не дуже практично. Хоча я можу і помилятися :)





Ну і власне ми




То була коротенька атмосферна прогулянка, такий собі ліричний відступ від перенавантаженого історичною спадщиною Риму та Ватикану. А далі на нас чекатиме Піза з її всесвітньовідомою вежею.  

Попереднє: Ватикан                                                             Наступне: Піза

вівторок, 12 квітня 2016 р.

Ватикан. "Сонячна Італія"

Держава-Місто Ватикан (лат. Status Civitatis Vaticanae, італ. Stato della Città del Vaticano) - резиденція Папи Римського, територія Святійшого Престолу, центрального органу Католицької Церкви. Погодьтеся, важко сприймати територію площею 0,44 км. кв. з вісьмома стами жителями як окрему державу!  Але факт залишається фактом - це вам не Італія вже, а окрема незалежна країна, найменша у світі! Що цікаво, офіційною мовою є латинська - мертва мова.

Спитаєте, як потрапити до Ватикану? А дуже просто: гуляєте собі по Італії та й гуляєте, а потім робите пару кроків - і ви вже в іншій країні - у Ватикані. У Ватикані варто зробити дві речі: оглянути ватиканські музеї Musei Vaticani та Собор Святого Петра. 

Найважливіша порада щодо музею. Якщо ви не хочете вмерти на сонці прямо в живій черзі, то не полінуйтеся - замовте білети заздалегідь онлайн! Ми так і зробили і ні на секунду не пожаліли про додаткові 2Є до ціни білета. Це збереже вам здоров'я, час та нерви. Бо чергу до музею словами не описати. А з нашими онлайн квитками вже за хвилин 10 ми обігнали всю чергу, обміняли роздруківки на справжні квитки, пройшли турнікети та розпочали огляд музею.

Двір Соснової Шишки (італ. Cortile Della Pigna). Чому саме Шишки? Бо на дальньому плані знаходиться незвичний експонат - фонтан у вигляді гігантської соснової шишки - древній символ життя. Звідси і така чудернацька назва. На передньому плані знаходиться велика рухома бронзова скульптура "сфера всередині сфери" (італ. Sfera con sfera), що символізує Землю, оточену Всесвітом. 


А далі потрапляємо у музей Піо-Климента - один із музеїв Ватикану в палаці Бельведер. Музей заснований з метою зберігання відомих грецьких і римських творів мистецтва.




Великий палець правої ноги.. Хотілось би побачити всю скульптуру.. Скільки ж метрів у висоту вона сягала, якщо лише палець ноги такого розміру?


Статуя Геркулеса з позолоченої бронзи. 


Торс Бельведерський - одна з найвідоміших скульптур Ватикану


Мозаїка в залі Грецького Хреста


Чаша імператора Нейрона вагою близько 20 тонн.


Галерея географічних карт


Гобелени на біблійні сюжети  - величезні полотна із шовку, вишиті вручну..



"Собеський під Віднем" (Ян Матейко)


І все це було намальовано вручну людиною. Просто в голові не вкладається такий розмах і масштаби!


Лабіринти коридорів врешті привели нас до однієї із перлин Ватикану - до легендарної Сікстинської капели (італ. Capella sistina) - папської каплиці, спорудженої на замовлення папи Сікста IV, прикрашеної роботами Мікеланджело. В капелі проходять Конклави - обрання папи.

Нажаль, після огляду капели у мене не залишилося бодай якихось позитивних відчуттів. У вирі єдиного потоку людей ми потрапили в приміщення. Наглядачі та охоронці гаркали, що фотографувати заборонено, але це мало кого зупиняло - то тут, то там клацали фотоапарати, а те клацання супроводжувалося роздратованим огризанням охорони. З задертими вгору головами, ми зробили повний круг, так толком нічого детально не розгледівши. Хвиля людей, що так легко занесла нас всередину, так само легко і винесла нас звідти. Вже поза межами капели я спитала себе, а що, власне, це було? Шкода трохи.. Ну що ж, не вдалося розгледіти на живо, то знимка з Вікі мені в поміч :)


Зображення, яке байдуже де, байдуже на чому, байдуже коли і за яких обставин, але бачив кожен. "Створення Адама" крупним планом (дякую, Вікі, за фото). Якщо уважно придивитися, то права частина зображення за обрисами та формою нагадує мозок.. Є над чим задуматися..




Історичний музей. Тут знаходиться колекція експонатів, пов'язаних з історією Ватикану: карети, сідла, автомобілі пап, прапори, предмети повсякденного та святкового вжитку, документи про нині не існуючі церемонії і посади.. 




Врешті спускаємося по довгих завитках-сходах до виходу. Вид зверху. 


Спустилися. Вид знизу :) Ох і насиченою виявилася наша прогулянка по музеях! А для детального огляду мабуть і декількох днів не стане!


А далі прямуємо на площу Святого Петра. Якщо ти вже у Ватикані, то ти просто зобов'язаний відвідати Собор Святого Петра - символ Ватикану та найбільшу святиню католицького світу. Але але але.. черги.. черги ніхто не відміняв.. Черга довжиною у вічність. Черга довжиною в периметр площі перед храмом. А площа то яка величезна! А сонце як смалить.. Пекельне сонце смалить немилосердно. Вмовляти довелося довго, але таки вдалося і Андрій погодився вистояти цю чергу. Андрій, якщо ти зараз читаєш ці рядки, то знай, я тобі дуже за це вдячна! :)


Собор Святого Петра (італ. Basilica di San Pietro, лат. Basilica Sancti Petri; також Базиліка Святого Петра) - католицький храм, найбільша споруда Ватикану та найбільша християнська церква у світі. 


Розморені сонцем, ми занурилися у приємну прохолоду собору. Не зважаючи на колосальну кількість туристів, всередині ця кількість зовсім не відчувалася, не було жодної тисняви чи інших незручностей - собор справді величезний!


Будівництво цього собору тривало 120 років - перший камінь було закладено 18 квітня 1506 року, а посвячення відбулося у 1626 р. Таким чином, спорудження собору тривало за правління дев'ятнадцяти пап римських.


Собор зведено на місці, де було розіп'ято та поховано Апостола Петра.


Я б хотіла потрапити сюди на відправу.. Це було б просто неймовірно!


На виході з Собору фотографую знамениту швейцарську гвардію - особисту охорону Папи Римського. 


Пошта Ватикану. Ми навіть хотіли надіслати листівку в Україну, але коли побачили чергову чергу навіть на пошті... Достатньо, своє сьогодні ми вже відстояли :)


Було трохи дивно і незвично, востаннє оглянулися на Ватикан і пішли собі гуляти в Рим..

<<Попереднє: Рим (Італія)