Сторінки

вівторок, 14 червня 2016 р.

Тоскана, Сан-Джиміньяно "Сонячна Італія"

Мій час настав! Ми в Тоскані! Як же довго я цього чекала! Великі шумні туристичні міста залишили після себе бурхливе море вражень, але водночас наклали на нас чіткий відбиток втоми. Втоми від передозування Італією туристичною :) Архітектура архітектурою, історія історією, але я вкотре переконуюся, що ніяка рукотворна краса не перевершить красу природну. Отож ми в Тоскані - наймальовничішому регіоні Італії. 


Прямуємо до Сан-Джиміньяно. З Флоренції туди всього-на-всього близько години часу. Це якщо їхати автобаном. Але хто ж би то їхав по Тоскані автобаном? Та ще й в таку прекрасну погоду? 


Тільки звичайними дорогами! Тільки вузькими доріжками, тільки петляючи поміж виноградниками, поміж поля і села! І тільки з постійними зупинками для пофотографувати-подивитися-прогулятися..


Тоскана справді заворожує! Без жодного перебільшення і пафосу.


Оті яскраво зелені пагорби з рівнесенькими рядами виноградників.. 


..лози яких вгинаються від стиглих, щедроналитих соком ягід.. 
 

Дерева, висаджені в акуратні ряди..
 

Будиночки, всі як на підбір, які потопають в морі зелені..


Ловлю себе на думці, що я б не проти тут залишитися на тиждень-два в одному з таких симпатичних будиночків.. Гуляла б полями, збирала б виноград, чавила б його на вино.. Розмріялася одним словом: Тоскана ідеальна в плані мріяння і натхнення :) Ми розтягували наше задоволення як тільки могли. Зупинилися біля зарослів ожини - назбирали повні жмені ягід і кожною клітиною тіла вбирали в себе всю цю атмосферу спокою, затишку та благодаті..


І от ми врешті доїхали до Сан-Джиміньяно.


Містечко симпатичне і гарне. Але знову ж таки.. стільки людей! Всі вулички вщерть заповнені людьми..


Містечко знаходиться на пагорбі, тому з нього відкриваються знову ж таки неймовірні пейзажі навколо





Трохи тосканської черепиці








А вже потім ми поїхали до моря. Не полінувалася, з черепашок і мушель виклала слово "Італія". А чим ж ще займатися то на морі? :) А потім загриміло - загуркотіло і почався дощ. Приємно було дивитися, як перші каплі утворюють центричні кола на воді. Потім їх ставало все більше і більша.. Приємна прохолода, приємна свіжість.. Ми зібрали речі і пішли до машини. 


Все. На цьому наша мандрівка сонячною Італією завершується. Завершується похмурим небом, але залишає після себе море вражень і спогадів. Це були чудові дні!  Бувай, Італіє! Надіюся, зустрінемося ще якось на Сицилії ;) А тепер час повертатися додому!

Попереднє: Флоренція

Немає коментарів:

Дописати коментар