Рівне
Для вовків, мабуть, умови перебування в зоопарку одні з найкращих: велика територія плюс є де сховатися від надокучливих туристів.. Вовки мені сподобалися.. Такі білі-білі..
Хех, за огорожею з надписом "Увага! Небезпечно!" (на фото не видно) та "Лемур Котячий", сиділо ось таке миле створіннячко :) Мабуть підміняло свого далекого родича :)
О 12.45 год. ми вже припаркувалися під однією з ялинок біля зоопарку. Почав моросити дощ. Було вогко, сиро і холодно, коли ми зайшли на територію зоопарку..
Перші тваринки, яких ми побачили:
Карта зоопарку:
І от нарешті перший звірок! На задніх лапках охоче позував мені для фотографії
Тут я вперше побачила ось таку плямисту тваринку з чотирьма рогами. Правда на цьому фото видно тільки три роги..
Дехто відмовлявся позувати..
А дехто відкрито цікавився нами, оглядаючи з ніг до голови :)
Нутрії, схожі на великих товстих і довгошерстих щурів, вільно розгулювали собі по території зоопарку, не обмежені жодними рамками :)
Було дуже сумно дивитись на цього верблюда, якого природа створила під палючим сонцем на піску, що нерухомо завмер у болоті, на холоді під дощем і дивився на нас своїми великими сумними очима :(
Настовбурчили пір'я і тряслися від холоду :(
Біля виходу, собака дивився на нас таким поглядом, ніби хотів нам щось сказати.. Але їжі з собою в нас, нажаль, не було. То ж ми і самі були голодні..
Загальні враження від зоопарку: сюди варто їхати літом, коли тепло.. А то зараз там якось похмуро і сумно.. І взагалі, потрібність зоопарків це ще спірне питання.
Раз ми вже були там, то пішли заодно і в тераріум. Там мені сподобалось набагато більше!
Тераріум
Під червоною лампою гріла свій старечий панцир древня черепаха :)
Ще одні любителі тепла міцно обнімали батареї..
Скручена у вузлик змійка :)
Особливо сподобався мені павук. Вдома такого я б мати не хотіла, а от поспостерігати за ним за склом було цікаво!
Таргани.. Бррррр....
Безмежно довго можна дивитись на три речі: як горить вогонь, тече ріка і.. як лінивці повзають по деревах :) З цією метою, мабуть, і поставили біля їхнього вольєрчика лавочки :)
Ще один здоровенний представник плазунів
Прогулянка зоопарком і відвідування тераріуму зайняли півтора години. Голод давав про себе знати, то ж ми вирішили піти кудись перекусити.
Кафе бар
Зайшли ми в кафе-бар :) Ззовні все сучасно і пристойно, а от всередині.. трошки гірше :) Тітонька-офіціант і, таке враження, що за сумісництвом шеф повар та власник закладу, неохоче та трохи знервовано наполягала не вимахуватись, а замовляти щось "папрощье"). Тут то і починаєш ламати голову, що ж би то папрощье замовити.. Замовляєш, а вона - "немає", інше - "немає".. Кажеш, ну, порадьте, що є.. А вона тоді геніальну фразу - "Та все є!" :) Замовили суп з грибами, канапку з грибами і друге з грибами. Приносять нам перше: суп (два кубіки галіни бланки, розведені кип'ятком ) - з пельменями, канапка - з ковбасою і суворий погляд надодачу :) Ну ми були голодні і не вибагливі, то ж таку ініціативу офіціантки не оскаржували). А тим часом десь на кухні хтось кричав комусь: "йди хліба купи!". Як виявилося, всі гриби, що мали піти нам в суп, завбачливо притримувалися до другої страви - картоплі :) А ще там замість салфеток на столі, до їжі персонально приносять пачку салфеток-носовичків :) І рідке мило в туалеті розбавлене водою аж на стільки, що стає справді дуууже рідким :) Одним словом, дешево і сердито :) А взагалі, ота історія, описана тут не тому, що ми, бачте, такі вибагливі та розманіжені :) Просто то всьо на купу справді було якось чуть дивно, недоречно, кумедно і підняло нам настрій :)
Перекусивши, ми поспішили в дорогу, на нас ще чекав Луцьк!
Немає коментарів:
Дописати коментар