субота, 20 січня 2018 р.

Мандрівка Норвегією: По Слідах Тролів

Норвегія - наче великий чудернацький фруктовий торт, від якого похапцем ми намагалися відкусити побільше шматочків, кожен з яких за смаком був геть несхожим на попередній. Але наситившись смаколиком, набивши десертною ложечкою мозолі на пальцях, я відчула отой загальний післясмак, який виявився на диво гармонійним та довершеним.

Однак, я ніяк не могла зібратися з думками, сісти і написати цей фотозвіт. Я навіть зараз не певна, що я таки зігнала всі думки докупи і мені вдасться написати щось путнє, але я чесно спробую. Я не задаюся ціллю написати путівник чи збірник якихось корисних порад, я лишень хочу показати вам Норвегію своїми очима, через об'єктив свого фотоапарату, Норвегію, проціджену крізь себе. Хочу поділитися своїми враженнями, відчуттями, своєю маленькою радістю. Можливо цей пост надихне (або ж навпаки, відлякає) на мандрівку і я цьому буду рада :)

Норвегія - це інша філософія, інша культура, інші цінності, інші погляди на життя, інший плин часу. Нашу мандрівку цією дивовижною країною можна розбити на три самодостатні підмандрівки: Лофотени, материкова Норвегія та Осло. Сьогодні мова піде про материкову Норвегію, скільки б там її ми не побачили


З чого почати? А почну-но я з кінця. Точніше з кінцевого підсумку: Норвегія - дивовижна! Без перебільшення. Зі всіма своїми фіордами, морями, скелями, водоспадами, снігами, горами. Вона сувора і холодна, оповита легендами та казками. Країна фьйордів, льодовиків та тролів. Країна білих ночей, на зміну яким приходять безконечні депресивні полярні ночі  і мені досі важко уявити, як можна пристосуватися до такого життя..


Ну що ж, поїхали! Попереджую завчасу, тексту буде багато, букв буде багато, фото буде багато. Взагалі-то, фотографії - моя болюча тема: їх виявилося стіііільки гігабайт, що від безсилля у мене опускалися руки. Бо мало не кожним другим кадриком хотілося поділитися, але тоді цей фотозвіт не мав би кінця-краю. Довелося безсердечно тиснути клавішу delete..

Так от.. З Лофотенських островів на поромі ми добралися до Буде, а звідтіля - літаком до Брегену. Там же взяли в оренду авто і поїхали знайомитися з іншою Норвегією. Найперше, що привернуло до себе увагу, то це водоспади. Здавалося, вони тут на кожному кроці і на будь-який смак: більші, менші, пишні, скромніші :)! Навіть з дороги особливо звертати не потрібно :)


Як підтвердження вище написаному, ось вам наступний водоспад Лотефосс (норв. Låtefossen) - один з найбільш відвідуваних водоспадів Норвегії. І це не дивно, оскільки його бурхливі води шиплять і піняться прямо під мостом та вашим авто - навіть з машини виходити не обов'язково :) Висота водоспаду становить 165 метрів, а спадає він додолу двома рукавами та вигялдає доволі ефектно, скажу я вам


Оглянувши водоспад, сідаємо в машину і виїжджаємо на шосе 520 Saudavegen. Лофотенські острови - то лайт версія Норвегії, а тут і зараз розпочинається справжня Норвегія, справжній хардкор ;) Така, якою я її собі і уявляла. Ідеальний старт для занурення у атмосферу та колорит Норвегії :)


Ми піднімалися все вище і вище, а стовпчик термометра опускався все нижче і  нижче.. Все частіше траплялися білі поля і ми виходили з машини, щоб трохи потоптатися по снігу, відчути посеред літа такий приємний хруст під ногами :) 



Вузька дорога пролягала повз масивні гірські брили, повз чудернацьке зеленувате каміння. Здавалося, що зараз воно оживе і он та брила перетвориться у здоровенну п'ятірню , а он та - у масивний кулак-кувалду гігантського троля.. Було по казковому мальовничо. Наче кадрики з фентезі..


Традиційні норвезькі будиночки, вкриті мохом


Водоспад Свандалсфоссен (норв. Svandalsfossen). Його висота становить 180 метрів


А ось з цієї точки він майже весь помістився в кадр :)


Ось вона яка, Норвегія! І ти зупиняєшся мало не на кожному повороті, щоб зробити чергове фото


І ще одне, майже таке саме, тільки з деревами на передньому плані ;)


Щоб не повертатись назад тією ж дорогою, якою приїхали, їдемо через тунель. Заодно часу трохи зекономимо


А знаєте, звідкіля взялися всі ці фіорди? Це відступав льодовик, залишаючи після себе глибокі борозни, заповнені тепер водою. Мостів на всі фіорди не напасешся, тому в Норвегії дуже популярними є поромні переправи. Єдиний недолік - на них іноді доводиться довго чекати..


Для зручності споглядання тих самих фіордів, в Норвегії облаштовано багато оглядових майданчиків. Стегастейн (норв. Stegastein) - один з таких майданчиків. 


З нього відкривається фантастична панорама Еурланн-фіорду. Тут можна на довго зависнути, спостерігаючи за такою нерукотворною красою. Очей не відвести.. 
 


Окремої уваги заслуговує дорога Bjørgavegen. Мальовнича гірська снігова дорога, яка доступна лише в літні місяці. Для того, щоб скоротити шлях до кінцевої точки, можна, звісно, скористатися тунелем Lærdalstunnelen, але хто ж би то їхав у Норвегію для того, щоб кататися по тунелях, коли надворі місяць червень, а обабіч дороги - півтора-двохметрові кучугури снігу? 


Ми піднімаємося все вище і вище і прямо пропорційно до висоти снігу піднімається і наш настрій :) Уявляю собі, що тут робиться зимою - одне суцільне біле снігове простирадло висотою в ..надцять метрів!


Температура - ледь вище нуля, повітря кришталево чисте, холодне і п'янке і таке густе, що його хоч бери і ложкою їж :)


Як не як, літо ж на дворі, ото сніг і тане собі помаленько, утворюючи сотні крихітних та трохи більших водоспадів.  І так, сніг тут не встигне розтанути. За Норвезькими мірками вже зовсім скоро випадуть нові тонни снігу, зовсім скоро почнеться нова зима, і так буде до безконечності.


Один з моїх улюблених шматочків відео..


Ідеальна дорога для любителів гострих відчуттів


Коли за горою - гора, а за нею ще одна, а потім ще і ще і всі вони наче сплітаються в косу, то це - Норвегія


Коли навколо гори та снігові вершини і все це віддзеркалюється у бірюзовій гладі води, це - Норвегія.. Люблю Норвегію!


А зараз саме час піднятися до Бріксдальсбреен (норв. Briksdalsbreen) - західного язика одного з найбільших льодовиків Європи - льодовика Йостедаль (норв. Jostedalsbreen). До льодовикового озера можна пройтись пішки вгору 3 км, або ж за фіксовану плату доїхати туди на "паровозику Trollbilar"



Льодовик поступово відходить, а його ресурси стікають водоспадом Kleivafossen..


І мох. Це вам, звісно, не ісландський мох, однак правильний тон задає та атмосферу створює :) Чим вам не закам'янілі тролі? :)


За невелику плату можна піднятися на гору Dalsnibba. З неї відкриваються фантастичні види!


Однак сьогодні нам не поталанило. Чи то туман піднявся до хмар, чи то хмари опустилися до землі, одним словом все перемішалося так, що дальше простягнутої руки нічого не було видно і на крутих серпантинових доріжках практично навпомацки їхати було доволі екстремально


Довелося розвертатися назад.. Ну нічого. Однак вируливши з-поміж хмар, перед нашими очима постала ще одна мальовнича картина - вид на поселення Гейрангер (норв. Geiranger). Саме туди ми і плануємо спуститися


Спустилися, побродили по сувенірних магазинчиках. І натрапили таки на нього: хоч один троль тай знайшовся :)


Чим відоме це поселення Гейрангер? А тим, що воно розташоване біля Гейрангерфьорду (норвGeirangerfjorden) - одного з найкрасивіших фьордів Норвегії!

Декілька разів у день по фіорду курсує туристичний пором. Однак ми вирішили трохи схитрувати. Окрім розрекламованого туристичного, є ще і звичайний автомобільний пором. То ж ми купили білети на нього. Чесно кажучи, по ціні ми не особливо виграли, однак ми не товклися як шпроти в консервній банці, а пливли на здоровенному паромі, де навіть танцювати можна було б і бачили все те саме, однак з трохи дальшої відстані :) 


Гейрангерфіорд (норв. Geirangerfjorden) славиться своїми водоспадами, найвідомішими серед яких є  водоспад Сім сестер, Фата нареченої та Наречений


І, знаєте, це була довга і захоплива мандрівка фіордом. Є у тій холодній красі щось таке магнітом притягуюче.. Можна безконечно довго дивитись на водоспади, які облизують прямовисні скелі та поволі віддаляються від тебе, зникаючи за черговим поворотом, який відкриває для погляду нові водоспади.. Це заворожує..

Гейрангерфіорд красивий з усіх сторін, як не крути, чи то вздовж, чи впоперек, чи з води, чи з суші :)


А тим часом на оглядових майданчиках вздовж дороги яблуку ніде впасти, туристичні автобуси паркуються навіть під водоспадами, лиш би поближче до точок огляду :)


Ось він, Гейрангерфіорд у всій своїй красі.. Зовсім недавно ми плили по його водах, тепер же спостерігаємо за ним з висоти..


Знову піднімаємося в гори..


Все вище і вище, вище і вище..


І снігу стає все більше і більше.. Вище машини, вище голови. А на календарі - літо. А в серці - радість. Чому так - невідомо :)


Овечки, які не соромляться і безпардонно просовують свої мордочки у вікна машини, шукаючи, певно, чогось смачненького


А потім на якусь мить над нами повисли лапаті білі хмаринки, пронизані сонячним промінням. Однак там, далеко над горами, все виглядало не так оптимістично: хмари клубилися густими загрозливими сірими клаптями і ми їхали прямо їм назустріч. Але за черговим поворотом на нас чекала приємна несподівана веселка, яка оживила своїми барвами похмуру сіру картинку :) 


Починало дощити. Важкі хмари, рухалися нам назустріч і ми їхали прямо у їхні обійми, а це не віщувало нічого доброго..


Чому? А тому, що ми прямуємо до однієї з найкрасивіших доріг світу! І буде ну дуже вже образливо, якщо вона банально потоне в тумані


Але тут нам вже поталанило! Бо ось і вона - одна з найкрасивіших доріг світу з кодовою назвою "Сходи Тролів" (норв. Trollstigen). 


Уявіть собі такого здоровенного троля, для якого оці серпантини-зигзаги будуть сходинками. Уявили масштаби? ;) Від такої картинки паморочиться в голові та перехоплює подих!


Водоспад Стигфоссен (норв. Stigfossen) на Сходах тролів. Його висота становить 239 метрів, а ширина - 18 метрів. 


Ми двічі проїхались цією дорогою і це було круто! :) А враховуючи, що на цій дорозі проходили зйомки однієї з серій автошоу Top Gear, то це було вдвічі круто! :)


У нас в планах було відвідання скелі Язика Троля. Ми до останнього вагалися і не могли визначитися, вирушати в дванадцятикілометровий похід з малечею, чи не вирушати. Дякувати, дощ розставив усі крапки над "і" та зробив вибір за нас. І це було правильне рішення, однак сумно все ж таки, що ми так і не зробили той епічний стрибок на кінчику "язика" :) Можливо наступного разу? ;)


А що далі? А далі ми повертаємо орендовану машину та летимо у нашу фінальну точку - Осло. До зустрічі там, вже зовсім скоро! ;)

<< Осло, Норвегія (Oslo, Norge (Частина Четверта)

Прихильники