пʼятниця, 15 червня 2012 р.

Берлін

...Мо-о-о-ре причиииин
Стена рассыпется на ча-а-а-сти
Выход один
Когда весь мир оглох от счастья
Прощай, Берлин!..

Би-2

Сиджу зараз за ноутом, слухаю стару-добру ностальгічну пісеньку Бі-2 "Прощай, Берлин" і згадую його, згадую Берлін, згадую як воно все було.. 


Вдруге в житті летіти літаком мені випало в Берлін. І був це вже не якийсь там малесенький "кукурузник", яким кидало з сторони в сторону при легкому подуві вітерця, а такий здоровенний літак з сидіннями у шість рядів :) Погода зіпсувалася, то ж рейс трохи затримували. Але коли та махінерія вже піднялася в повітря, то летіла впевнено і непохитно, не зважаючи на жодні погодні умови. А ось, власне, і він - наш червонохвостий красень:
 Вилетіли ми пізно, вже добряче стемніло, то ж омріяного заходу сонця мені так і не вдалося побачити. Час пролетів швидко, якось навіть непристойно швидко, як на другий раз :) На виході стюардеси, мило посміхаючись, роздавали на пам'ять шоколадні серця :)
Вийшли з літака, сіли в автобус і поїхали в готель, в якому напередодні домовилися зустрітися з Мартою і Дмитром. Поки Андрій балакав по телефону на рецепшині, я, знічого робити, розглядала приміщення. І коли мій погляд впав на скляні двері, то від здивування мені аж мову відняло - з вулиці на мене дивилася.. лисиця! А її подруга щось активно винюхувала і теж час від часу кидала косі погляди на мене. Декілька секунд я так і простояла з роззявленим ротом, так і не додумавшись витягнути фотоапарата.  Я замахала руками в Андрія перед носом і почала тицяти пальцем в сторону скляних дверей (дар мови ще тоді мабуть не вернувся). Добре, що він їх теж встиг побачити, бо імовірність того, що в нас обох одночасно були глюки суттєво зменшилася :) Ми пішли на вулицю, але слід лисиць уже простив.. Але натомість ми побачили Марту і Дмитра, які верталися з аеропорту, в якому планували нас зустріти :)

День Перший
Наш готель займав стратегічно-ідеальне положення: рукою подати до метро і вокзалу, з вікна - вид на Рейхстаг, до якого, між іншим, теж рукою подати. Декілька хвилин - і ви вже біля Бранденбурзьких Воріт або прогулюєтесь під Липовою алеєю.
Вид на Берлін з тераси нашого готелю:
 Зранку пішли оглядати місто. Бранденбурзькі Ворота - символ Берліну. І кого там тільки не було біля тих воріт: і здоровенні ведмеді, і симпатичні нафарбовані солдати у формі з прапорами, навіть був Хижак (ота тварюка з фільму "Хижаки"), дарк вейдер.. І такі реалістичні костюми у всіх :)

На цьому місці не так вже і давно стояла колись берлінська стіна - черговий символ Берліну. Зараз тут від неї залишився лише пам'ятний знак. А знаєте куди вона ділася? Думаєте, розвалили її, розібрали і утилізували? Ан ні. Викидати історію на смітник якось не правильно, то ж стіну роздробили на шматки і тепер продають в якості сувенірів :) Ось такі винахідливі німці :)

Рейхстаг.

Ще зі шкільних років, з уроків німецької мови, знала я про алею Unter den Linden (дослівно "під липами"). То ж моя дитяча уява малювала собі старезні здоровенні липи з розлогою кроною і широким гіллям, що закриває пів неба.. Такі липи, як ото в Черхаві біля медпункту чи на лісництві, які ще з дитинства врізалися мені в пам'ять :) Липи, які багато бачили на своєму віку, багато що пам'ятають і створюють навколо себе відповідну атмосферу.. А ще в моїй уяві ті липи мали обов'язково цвісти і наповнювати ароматом все навколо :) Але де там.. Жорстока реальність розпорошила мої дитячі мрії :) На місці уявних атмосферних лип - маленькі тоненькі липки. І якби я не прочитала назву вулиці, то мабуть і не здогадалася б, де я є :( Ех..
 Музей воскових фігур Мадам Тюссо
На вітрині одного з магазинів побачили авто - у Андрія зразу ж загорілися очі :) Він запевнив нас, що ця машинка - одна з двадцяти шести у всьому світі. Він ще багато чого розказував нам про неї, але я так нічого більше і не запам'ятала :)

Берлін зустрів нас досить прохолодно - легким дощем і неприємним вітром. То ж ми пішли в готель трохи зігрітися. Якраз зі своєї конференції вернувся Діма. А далі ми всі пішли куди? Правильно, у зоопарк :) Це вже стає доброю традицією :) Детальніше про берлінський зоопарк можна подивитись ТУТ.


Після зоопарку ми відвідали акваріум! Це саме те місце, куди (на мою скромну думку) обов'язково варто сходити! Детальніше ТУТ.

 Берлін вночі з вікна нашого номера

Так пройшов наш перший день..

День Другий
Мало того, що наш готель розташований в ідеальному місці - практично в самому центрі Берліну, то він ще і обійшовся нам дуже дешево, що не може не тішити. Два двоповерхові ліжка з драбинами, вони мені сподобались, щось в них таке однозначно є :) Дешево і сердито :) А, в принципі, що нам ще потрібно? ;)

Зранку поснідали і знову пішли оглядати столицю. Діма знову подався на свою конференцію. Ми ж тим часом довго ходили - блукали, аж поки не натрапили на телевежу. Купили білети і стали чекати, коли підійде наш час..



Коротали час то за столиком..



То гуляючи довкола, фотографуючи всякі штукенції..

 Червона ратуша

 Спочатку я думала, що ця трохи дивна жіночка полізла в таку холодіну у фонтан збирати монети.. А виявилося, що то вона вирішила навести в ньому порядок - витягувала сміття з води і викидала його назовні о_О

 Нарешті наш час підійшов і ми піднялися на оглядову площадку вежі (203,78 м). Висота самої вежі - 368 м. Ліфт піднімається зі швидкістю 6 м/с. Нам би такий швидкісний ліфт у будинок :) З вежі відкриваються чудові краєвиди






Після вежі планували сходити ще у два музеї - технічний і з динозаврами :) Але часу залишалося лише на один, то ж пішли у технічний. Почав накрапати дощ.. 
 От ми і біля музею

Навіть не знаю з чого почати. Спочатку все виглядало стандартно і не віщувало нічого поганого. Ми оглянули перший поверх музею з древніми поїздами. Вже починала давати про себе знати втома. Але ми нічого не підозрюючи, продовжували оглядати експонати..

Поїзди, велосипеди, літаки, аероплани, човни, кораблі, фотоапарати, всякі механізми, двигуни, атоми.. Здавалося це ніколи не закінчиться :)

 Що там ще було? Та простіше, мабуть, сказати, чого там НЕ було! Бо навіть колорадські жуки, і ті там були!
Поверх за поверхом блукали ми і мріяли, щоб поточний поверх був останнім :) Мабуть банальна захланність не дозволяла просто розвернутися і піти геть, бо як то так - бути на місці і не оглянути ВСЕ? :)
 Особливо сподобались мені кораблики! Мм.. така краса!


Про той музей можна не то що окрему статтю, про нього можна з десяток томів написати :) Тому я буду краще закруглятися з ним :) І от ми виходимо такі ледве теплі на світ Божий після 3-ох годинної мандрівки в минуле..

А потім був вокзал, година чекання.. І от наш літак на Відень. Хвилин за 10 для Марти і Діми почнеться посадка в напрямку Греції.  Красивого заходу сонця знову не вдалося побачити.
 А внизу вогники міста утворювали собою химерні картинки якихось неземних істот :)


"Прощай, Берлин!.." 
Надіюся, колись ми ще обов'язково зустрінемося ;)

Прихильники