понеділок, 5 вересня 2011 р.

Скрябін у Львові

Насамперед хочу привітати з 20-ти річчям незалежності Україну. Ще би та незалежність не тільки на словах була.. Але зараз трохи не про то.  Вже зранку приємно було спостерігати з вікна автівки, як на вітрі розправляли свої крила синьо жовті прапори. Це якось навіть настрій піднімало. 
Перечитавши програму святкувань, вирішила піти на старого доброго Скрябіна. Але, як виявилося в процесі, не такий він вже і старий, і не такий вже і добрий :) Але про все по порядку.
Центр міста заповнили своїми тілами люди. Здавалося поза центром життя просто не існувало - всі позамикали свої квартири, закинули ключі в кишені і пішли розбавляти сіру буденність святковим настроєм, яким аж кишіла площа Ринок :) Живі скульптури, посріблені та позолочені, позували перед всіма охочими пофотографуватись.  Нептуна, Афіну та інших вже традиційно вдягнули у вишиванки. 
З труднощами знайшовши вільне місце для паркування, ми пішли на звук :) І звук привів нас до сцени, на якій співала Пікардійська Терція! Хлопці просто молодці! Львів'яни активно підтримували їх оплесками та масовим підспівуванням. І само собою їх кликали на біс :) А потім на сцену вийшов Андрій Садовий. Мені починає подобатися наш мер: то дороги ремонтує, то співає разом з Пікардійською Терцією "Ой хмариться, туманиться..", до того ж не говорить двогодинних промов :)
 
Але все добре скоро закінчується. Тому, заспівавши останню пісню, пікардійці покинули сцену. Ведучий вдало заповняв своїми розмовами час, коли техніки від'єднували-приєднували апаратуру, тягали дроти та налаштовували інструменти. На диво, симфонічний оркестр, що грав зі Скрябіном, дуже оперативно справився з своєю технікою і на сцену, врешті, вийшов той, кого так довго всі чекали - Кузьма.
 От скажіть мені, звідки в того хлопаки стільки енергії?
Балакав Кузьма багато і смішно. І людям це подобалось. В тому, власне, і весь Кузьма :) Разом з ним підспівувала вокалістка "Співочих Трусів". Ем.. ну що тут скажеш.. Дітьо дорвалося до сцени і мікрофона і створювало собою неякісну фонову картинку. Як клоун, що смішить людей ВЖЕ і ЗАРАЗ, а після чергового виступу ніхто навіть не задумається: "а що це було" :) Якось глупо вона виглядає на сцені. Але мабуть то така в неї роль.
Ех.. так хотілося почути старі добрі пісеньки.. Птахів, Хробака, Годинника, Бути Маленьким, Коридори-Нори.. Стільки класних пісеньок! Але нажаль Скрябін змінився. Хочу я цього чи не хочу, але це його право. Піпл хаває.. І взагалі, стратегічно правильна стратегія: старі шанувальники приходять з надією почути старе, нові фани йдуть на Натаху та Шмату. От кількість шанувальників і росте :)

А були колись часи.. Кузьма був ще такий молодий і я була ще така мала і підспівувала йому в телевізор Танець Пінгвіна і шукала по радіо його Годинника :)



І що найдивніше, людям це подобається! Всі ці неоднозначні жартики, вся та його балаканина і його пісні. Бо небагато було таких, які встали зі своїх місць і пішли геть. Здавалось би дорослі і інтелігентні люди! А вони, дорослі, поважні і врівноважені, пританцьовували на своїх місцях, підспівували і плескали в долоні :) Я щиро з цього дивувалася :)
Відчувши шалену підтримку натовпу, Кузьма мало не просльозився. І я майже йому повірила :)
Видно, що втомлений, волосся і лице мокре від поту, але він вперто продовжує витанцьовувати і бігати по сцені.Бо у цьому і є весь Скрябін :)

Прихильники