А почалося все з простої переписки:Я: хочу якийсь такий абсолютно новий фільм з непередбаченим сюжетом, такий, від якого очі ставали би круглими від здивування) а то щось фільми стали непристойно часто повторюватись і передбачуватись)
М. Посмотри "Пи"), хоть и старый, но все же) из новых, ну "Начало" вроде неплохой, это на него я последний раз в кино ходил) "Пи" не смотрела?
Я. неа, щойно прочитала про нього, поставлю собі на закачку. З прочитаного фільм чимось нагадує "ігри розуму". Ти бачив? "Ігри" - то просто фантастичний фільм!
М. ага, хороший фильм, представь себе "игры разума", только очень-очень мрачный, это "Пи") его кстати снимали прикольно, все друзья, знакомые, родственники режиссера скинулись по 100 баксов, он снял фильм, в прокате собрал 3 миллиона) Аронофски сразу стал известным режиссером, вместе с композитором)
Так я і дізналася про цей фільм. І вирішила переглянути. Такий собі нестандартний і нетрадиційний, трохи божевільний фільм. Геній-математик, який готовий віддати душу за найновіший процесор для своїх обчислень :) Вже з перших хвилин фільм створює свою специфічну атмосферу. Чорно-біла картина ніби попереджає: не чекайте від фільму нічого хорошого).. А той епізод, де герой корчиться від дикого головного болю під не менш дикі звуки, створює ну вже таку специфічну атмосферу, від якої не то що мурашки - слони починають бігати по шкірі, якщо ви розумієте про що я)..
Я так і не змогла додивитись фільм до кінця. На тверезу голову він якось абсолютно не сприймається :) Одне суцільне божевілля, чортівня якась..
Враження від фільму: це не математика.. це якась єресь.
Але цілком можливо, що навіть в тому божевіллі щось є. Впевнена, я ще перегляну цей фільм до цінця :)
Немає коментарів:
Дописати коментар