Двотижнева мандрівка Британською Колумбією: до Юкона, через Альберту і назад

В наметі я ночувала від сили разів зо два і то в далекій юності на якихось рок-фестах. Спогади залишились доволі туманні: було холодно і сиро, а наступного дня я конала від температури, болю в горлі і ломоти у всьому тілі :) Не знаю, чи то спогади нахлинули, чи то з'явилося відчуття, що чогось не вистачає, що ми чогось недоотримуємо від способу нашого відпочинку, то ж ми взяли і.. купили намет. І він довгими місяцями успішно припадав собі пилюкою. А тут, власне, і карантин снігом на голову невблаганно вніс свої корективи. Дослідження закордону стало опцією недоступною. Тут ми і згадали про наш намет, дістали його, дбайливо здмухнули шар пилюки і вирішили, що все - його (і наш) зоряний час настав - будемо досліджувати разом з ним Британську Колумбію! 

План визрів наполеонівський. Перетнути з Півдня на Північ всю Британську Колумбію, заглянути до Юкона, потім зробити невеличкий гак в сторону Альберти і кінець кінцем повернутися додому. На все про все виділяємо два тижні, за які маємо здолати близько 6 тис. км. Звучить доволі грандіозно :) Детальніший маршрут можна глянути ось ТУТ. Буду дуже рада, якщо комусь він стане в пригоді, або ж стане стимулом чи поштовхом до мандрівки. Якщо ж навпаки - переконає в протилежному, що краще не треба, то рада буду теж, що вберегла когось від необдуманого вчинку ;)

Позаяк досвід мандрівки з наметом в Канаді (та й взагалі будь-де) у нас прирівнювався до нуля, то нам довелося трошки погортати сторінки інтернету на предмет Frontcountry Camping - такого виду кемпінгу, коли ви не хвилюєтесь через габарити вашого намету та вагу наплічника за спиною, а закидуєте все те добро у машину, приїжджаєте нею в конкретне місце посеред лісу, розкладаєте намет і вас більше нічого не обходить. Ну або обходить, але дуже небагато :) Це доволі зручно, але має і певні нюанси.

Ділюся з тими, хто ніколи таким не займався/не знає/боїться/вагається (потрібне підкреслити), але дуже хоче спробувати подорожувати автівкою з наметом/отримувати нові гострі відчуття/новий досвід та паралельно добряче економити на готелях/мотелях (потрібне підкреслити) :) Якщо дуже коротко, то:

• Подивитись списки кемпів, забронювати місце та отримати всю іншу детальну інформацію можна ось ТУТ. 
• Якщо ж ви вирушили світ за очі і не певні, де по дорозі вас застане ніч, то місце заздалегідь можна і не резервувати. Багато кемпів мають опцію - хто перший приїхав - того і капці. Але така опція може бути доволі ризиковано, так що на свій страх і ризик
• Ах і ще, мало не забула! Вся їжа повинна зберігатися в недоступному місці (машині), закрита і запакована і щоб ніяких лишніх запахів! Залишати собі на нічний перекус смажених ковбасок у наметі - ідея так собі, бо, окрім того, що вам можуть втулити кругленьку суму штрафу, до вас банально може навідатися в гості ведмідь, чи якась інша хижа живність, приваблена флюїдами ваших ковбасок ;)

Ну от, грубо кажучи, і все. Тепер пакуєте речі у машину і їдете насолоджуватися незвіданим :) Не забудьте звіритись з невеличким списком необхідних базових речей:

• намет, спальний мішок, килимок під спальний мішок, підвісний ліхтарик
• газова плита, балони з газом, посуд для приготування їжі на вогні, тарілки-виделки..
• власне харчі та вода
• теплий одяг, зручне взуття, дощовики
• перцевий балончик від ведмедів, репелент від комах, крем від сонця
• засоби для розпалювання вогню
• аптечка, пластирі, дезінфектори, знеболювальні і т д
• засоби особистої гігієни
• всі інші необхідні для вас речі, для яких ще залишиться місце у вашій машині :)
• ах, не забудьте ще скотч! Як відомо, скотчем можна полагодити практично все! :)
• а якщо у вас в наявності ще двоє дітей, то додатково чіпляєте причіп і забираєте разом з собою додатково ще пів квартири :)

День 1. Skihist Provincial Park Campground

Наша 15-тиденна мандрівка стартує з Burnaby і там же має щасливо (віримо і надіємось) завершитись. До першого кемпу (Skihist Provincial Park Campground) ми дісталися доволі пізно: поки розіпнули намет, поки те, поки се, то вже і день почав хилитися до свого логічного завершення. Вирішили ловити момент: прогулятися невеличким трейлом та подивились згори на захід сонця. 

Подивились. Назад спускалися пришвидшеним темпом з пришвидшеним серцебиттям вже в сутінках, недоладно горланячи пісні "Плачу Єремії", відлякуючи тим самим потенційних ведмедів :) Але захід сонця був того вартий, так :) 

Голосні крики птахів, дзижчання комарів, вереск білок та приглушений шелест в кущах додавали якогось такого особливого колориту та антуражу нашій першій ночівлі в наметі і ми з натхненням очікували наступного дня :) 

День 2. Beaumont Campground, Thompson River, Vanderhoof

Сьогодні в нас запланований довгий переїзд. Милуємося каньйоном річки Thompson River та гарними краєвидами навколо. Рухаємося по слідах золотої лихоманки: з вікна авто повз нас пролітає 70 Mile House, згодом 100 Mile House, 150 Mile House.. Ще трохи їзди - і ми вже в географічному центрі Британської Колумбії, що у Vanderhoof! Врешті, дісталися до кемпу. Розпалили вогник, повечеряли, посмажили маршмеллоу та втомлені після довгої дороги, пішли дивитися кольорові сни..

День 3. Tyhee Lake Provincial Park

День третій випробовував нас дощем. На ранок небо затягнулось важкими хмарами з яких лило, лило і лило.. Хотілось глибше пірнути у спальний мішок, тримаючи в руках горнятко гарячого чаю з лимоном і насолоджуватися методичним барабаненням дощу над головою. І ще паралельно гризти шоколадку. Але то, мабуть, так буває тільки в кіно :) На ділі ж це доведеться комусь діставати всі причандалля, кип'ятити на вогнику під дощем воду, мокнути, мерзнути.. Отак подумаєш-подумаєш і не так вже сильно і хочеться того чаю :) То ж тільки-но дощ взяв невеличку паузу, ми в темпі вальсу згорнули мокрий намет (те ще задоволення!), запакували всі речі до машини (вони вже встигли відсиріти за ніч та набрати вологи) і поїхали собі далі.. Прогулялися трейлом до водоспаду Twin Falls. 

Ввечері розпалили вогника та намагалися сяк-так просушити та зігріти мокрі і холодні речі. І чай з лимоном смакував того вечора просто божественно! :)

День 4. Driftwood Canyon Provincial Park, Ksan Historical Village, Meziadin Lake Provincial Park

Ніяких довгих переїздів сьогодні, ура! Спершу їдемо до каньйону. По дорозі зустрічаємо першого гризлі.. уууух! Ми збентежено глянули на нього, він - байдуже глянув на нас. Так ми з миром і розійшлися. У Driftwood Canyon Provincial Park серед купи камінців пробували знайти якісь закам'янілі відбитки рослин чи комах, було цікаво. А ще в цьому парку на деревах є особливий лишайник, а це означає, що повітря навколо максимально чисте і корисне. Так що цілком можливо ми навіть оздоровилися там трішки ;)

Ще ми планували заїхати в сучасні поселення корінних жителів Канади, але на в'їзді до цих поселень стояли самоорганізовані блок-пости, які пропускали лише "своїх", а "туристів" розвертали назад ні з чим. Шкода.. Зате змогли таки потрапити в історичне село та музей First Nations - 'Ксан

День 5. Bear Glacier Provincial Park, Stewart

Ось тут (не враховуючи вчорашнього гризлі) нам вперше почали траплятися ведмеді на дорогах. Та що там траплятися - їх там наче насіяв хто! До перших п'яти ведмедів ми захоплено охали і ахали, зупинялись, захоплено проводжали поглядом. А після першого десятка вже почали втрачати інтерес до них :) Вже ліниво тикали пальцем і такі - о, дивись, ще один..

День 6. Boya Lake Provincial Park

Не побоюся цього слова, Boya Lake - найкрасивіше озеро, яке ми коли-небудь бачили в своєму житті, а бачили озер ми вже багатенько! Якими лишень відтінками блакитного, синього, фіолетового, бірюзового та лазурового не переливалися його води! Мене не покидало відчуття, що я топчуся по білосніжному пісочку на одному з віддалених островів Карибського моря, і лишень крижана вода і пронизуючи й холодний вітер повертали мене до реальності і нагадували моє реальне місцезнаходження :) 

А найцікавіше, найцікавіше почалося вночі.. Температура опустилася до +6, але пронизливий вітер і висока вологість хижо регочучи, нашіптували на вушко: "на ртутному стовпчику не вище +3, не вище +3!".. Ми одягли весь одяг, який тільки можна було на себе одягти, згори - теплі курточки, спальник, але холодно було все одно.. А потім.. потім десь з протилежного берега озера почали вити вовки.. Знаєте, це словами передати важко :) Їхні тужливі, багатоголосі, протяжні та розпачливі завивання зводили мене з розуму, холодячи в жилах кров :) Але в тому був таки один плюс: я вже перестала боятися ведмедів, повністю сконцентрувавшись на вовках :) Ведмеді ж хоча б по одинці ходять, а от що робити зі зграєю вовків - питання цікаве :) Гріла думка, що зараз як-не-як ще літо і навколо (окрім нас) мало б бути ще вдосталь їжі. На цій оптимістичній думці сон мене таки зморив :) 

Як ви вже мабуть здогадались, раз я пишу ці рядки, то вовки до нас таки не завітали і нас не з'їли, лишень добряче полоскотали нерви ;) Краса красою, але в глибині душі я була рада, що ми забираємося звідти :)

День 7. Yukon, Sign Post Forest, Fort Nelson 

Ми це зробили! Ми перетнули всю Британську Колумбію і добралися до нової провінції - Юкон. Однак нас зупинив патруль і ми вже злякалися, що зараз нас розвернуть назад. Але у нас лишень перевірили документи, поцікавились метою подорожі і пропустили далі. Юкон зустрів нас пронизливим вітром і холодом. Нашою метою було подивитись на Sign Post Forest - своєрідний ліс номерних знаків. Щось віддалено схоже ми вже колись бачили - гору хрестів у Литві. Тепер рухаємося знову на Південь дорогою Alaska Hwy, яка пролягає вздовж диких неторканих лісів. Кого лишень ми там не бачили: і бізонів, і диких кіз різних видів, і оленів, лисицю, ведмедів, навіть дикобраза я там вперше в житті побачила, і лосів.. А вночі поблизу містечка Fort Nelson вирішили спробувати удачу і спіймати північне сяйво. Шанси були дууже маленькі, але малесеньку смужку таки зафіксувати на камеру вдалося :) 

День 8. Fort Nelson

День восьмий пройшов під гаслом відпочинку, розваг та довгого переїду :) У Fort Nelson ми знайшли гарний розважальний парк з гойдалками, гірками та водними розвагами. Вдосталь нарозважавшись, поїхали далі. Дорогою нам траплялися то красиві пейзажі, то кілометри сумного чорного вигорілого лісу.. 

День 9. Dinosaur Discovery Gallery & Peace Region Paleontology Research Centre в Tumbler Ridge

Сьогодні ми в передчутті чогось неймовірного! Короткий трейл - і ми на тому самому місці, де мільйони років тому динозаври своїми ногами творили свою динозаврячу історію! В голові не вкладається! Мільйони років тому саме на цьому місці, де ми зараз топчемось, йшли кудись у своїх справах динозаври і залишили відбитки своїх слідів. І ці відбитки "дожили" до сьогодення! Хіба це не фантастично? Потім ми ще відвідали Dinosaur Discovery Gallery, де мали нагоду подивитись на скелети тих самих динозаврів, які залишили ці сліди. Натхненні побаченим, сіли у авто і поїхали до Edmonton. По дорозі спіймали чудовий захід сонця. Заради нього навіть зупинились хвилин на 20 і провели його за горизонт :)

День 10. Edmonton та Ukrainian Cultural Heritage Village

Сьогодні ми в Едмонтоні. Після безлюдних доріг/лісів/ночівлі в наметах, це було так дивно і незвично! Цивілізація довкола! І люди, люди! Багато людей! :) Однак, довго в Едмонтоні ми не затримувалися: оглянули першу публічну школу 1881 року, прогулялись містом..

А потім поїхали в одне дуже цікаве та особливе місце! Ukrainian Cultural Heritage Village - Село україно-канадської культурної спадщини. Чесно кажучи, інтуїтивно я очікувала дещо іншого.. Жодного українського слова чи натяку на нього на території села я так і не почула. Там же ми і пообідали. "Український борщ" та "українська тарілка" особливих сентиментів теж не викликали, але це звісно таке, суб'єктивно і "на колір і смак".. Але загалом було цікаво і пізнавально дізнатися про життя перших українських переселенців на просторах далекої та чужої Канади..

День 11. Royal Tyrrell Museum of Palaeontology

Краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Тому писати багато не буду - музей чудовий! Один з найкращих музеїв світу. Цікавий як для дорослих, так і для малечі. Квитки потрібно купувати заздалегідь, бо вони розлітаються як гарячі пиріжки. Зробити це можна на офіційному сайті музею ось тут

Також там же можна забронювати екскурсію та відчути себе справжнім палеонтологом! Навчитися розрізняти кістки від каміння. Цікаво і пізнавально!

І на завершення і так дуже насиченого дня ми поїхали до Перібаджаларів, (англ. Hoodoo) - кам'яних стовпів дуже незвичайних обрисів. Їхали ми з надією зловити захід сонця поміж цих худусів, але не тут то було! В останні хвилини посеред безхмарного неба "нізвідки" наповзла величезна темна хмара, яка сховала за собою сонце. І в тій хмарі раз за разом спалахували блискавки, хоча грому чутно не було..

Грім наздогнав нас згодом.. Ми ще встигли повечеряти, заснути в наметі і подивитись перший сон. Десь на середині другого сну ми всі синхронно розплющили очі від барабанного стуку важких крапель над головою і громових вибухів, від яких гуло в голові.. З нечуваною періодичністю наш намет наскрізь освічувався спалахами блискавок.. Його добряче штормило вітром. І так, було страшно, було дуже страшно. Наш намет стояв під високим розлогим гіллястим деревом і в цьому випадку це було ДУЖЕ не добре.. Так тривало десь годину-півтори, а потім наче за змахом чарівної палички все зупинилось! Вітер вщух, дощ закінчився, небо розвиднілось - грозова хмара втекла.. Я вийшла з намету з вдячністю, що все вже позаду, дивилася на вже безхмарне небо і спостерігала, як в небі пролітають персеїди.. І я знову любила життя кожною клітинкою свого тіла ;)

День 12. Athabasca Glacier

Athabasca Glacier біля дороги Icefields Parkway. Піднялися стежиною до льодовика. Холодно і дуже вітряно. І дуже красиво! Льодовик з кожним роком відступає все далі і далі. В недалекому майбутньому він може зникнути взагалі.. 

День 13. Sunwapta Falls, Athabasca Falls та Maligne Canyon

Сьогодні у нас на порядку денному неймовірної краси Maligne Canyon та Maligne Lake. 

Що тут ще додати, все видно на фото ;)

Maligne Lake

День 14. Stutfield Glacier, Northern Lights Wildlife Wolf Centre та Canyon Hot Springs Resort

Знову переїзд, короткі зупинки біля особливо красивих пейзажів вздовж нашого напрямку. У Northern Lights Wildlife Wolf Centre цікаво було спостерігати за вовками та дізнатися багато цікавої інформації про них. Ну а в Canyon Hot Springs Resort ми чудово порелаксували та відпочили 

День 15. Mount Revelstoke

Останній день нашої мандрівки.. Трохи сумно, але одночасно і радісно, бо втома вже добряче відчувається.. Прогулялися по Mount Revelstoke. Опісля сіли в машину і поїхали нарешті додому..

Це була чудова і неймовірна мандрівка! Наступного року треба буде утнути щось схоже, правда, Андрій? ;) І дякую всім тим, хто таки дочитає до кінця цей довжелезний і безконечний пост :) Дякую за увагу!

Гарбузові ньокі або ж ліниві гарбузові вареники

Чергова варіація лінивих вареників (палюхів, галушок, ньоків, кльоцок). Раніше я готувала яскраві та колоритні фіолетові ньоки з батату, цього ж разу вони у мене будуть не менш яскраві та сонячні, зі смаком гарбуза та сиру рікота. Як на мене, це - чудовий дует та чудове поєднання смаків!

• 250 г гарбузового пюре
• 250 г сиру рікота
• 1/3 ч.л солі
• 1 яйце
• 250 г пшеничного борошна
• дрібка мускатного горіха
• 30 г пармезану

Приготування:

• Приготування гарбузового пюре займає трохи часу, тому його варто зготувати заздалегідь. Для цього гарбуз треба помити, порізати на шматки, накрити фольгою та запекти в духовці до м'якості. Дати охолонути, опісля зняти шкірку. Блендером перетерти  в пюре, відміряти 250 г

• До гарбузового пюре додати рікоту (можна замінити звичайним перетертим домашнім сиром без грудочок), сіль, яйце, пармезан, дрібку мускатного горіха та борошно. Замісити тісто. Залежно від густини гарбузового пюре, може знадобитися трохи більше, або ж менше борошна. Тісто повинно бути м'яким та ніжним

• Тісто поділити на чотири частини. Кожну частину розтачати у джгут, нарізати на шматочки, виделкою зробити на кожному шматочку борозди

• Відварювати порціями у киплячій підсоленій воді декілька хвилин (допоки не піднімуться з дна каструлі на поверхню плюс ще трішки часу)

• Чудово смакують зі сметаною або ж з часниково-йогуртовим соусом

Смачного! :)

Торт "Веселка" з натуральними барвниками

Інколи засяде в голові якась нав'язлива ідея і все.. І поки я її не реалізую, то не заспокоюся :) Так було і цього разу. Хоч ти лусни, а мені ТРЕБА було цей веселковий тортик і крапка. І щоб без жодних хімічних барвників, лише натуральні: шафран, сік буряка, моркви, шпинату та лохини. Вийшло справді дуже смачно. Заодно і мій внутрішній естет залишився задоволеним :) Ну все, на деякий час я заспокоїлася :) Відразу скажу, що з цим чудо-тортиком доведеться трохи повозитися, але воно цього варте ;)

Так як форм для випікання підходящого розміру у кількості 6 штук у мене не було, а готувати тісто 2-3 рази і випікати в декілька підходів звучало якось геть вже не оптимістично, то я вирішила зробити власні формочки. Це виявилося дуже просто: декілька шарів фольги обмотуємо довкола форми, робимо бортики.. І так 6 разів і маємо 6 однакових формочок діаметром 16 см :)

Для тіста:

• 6 яєць
• 230 г цукру
• 14 г порошку для випічки
• 330 г пшеничного борошна
• дрібка солі
• 1 ч. л ванільного екстракту
• 80 г молока 

  Для барвників:

• 1 буряк
• 1 морква
• 1 жменя шпинату
• 1/2 склянки чорниць
• 1/2 ч.л шафрану
• 2 ст. л молока
• дрібка соди

 Для крему:

• 250 г сиру Філадельфія
• 350 г вершків
• 80 г цукру
• 1 ч.л ванільного екстракту

Приготування:

• Для початку варто підготувати форми для випікання: дно і бортики кожної застелити папером для випічки
• Тепер приготуємо наші природні барвники

Для барвників:

• За допомогою сокочавилки/блендера/тертки вичавлюємо з буряка, моркви, шпинату та чорниць сік
• Для червоного кольору: беремо 2 ст.л соку буряка
• Для оранжевого кольору: беремо 2 ст. л соку моркви
• Для жовтого кольору: закип'ятити молоко, додати шафран, перемішати та дати настоятись, опісля процідити. Взяти 2 ст.л 
• Для зеленого кольору: беремо 2 ст. ложки шпинатового соку
• Для синього кольору: до соку чорниць додати дрібку соди, перемішати та залишити на деякий час. Взяти 2 ст. л
• Для фіолетового кольору: 2 ст. л соку чорниць

Для коржів:

• До яєць (жовтки+білки разом) додати цукор, ванільний екстракт та дрібку солі і збити міксером у дуже густу і пишну світлу піну. З цією задачею чудово справляється планетарний міксер. Однак звичайним ручним теж все вийде, просто знадобиться більше часу. Від того, наскільки добре зіб'ються яйця з цукром, прямо залежить чи вийдуть коржі чи ні. Тому не халявимо і стараємося на повну :)   
• У глибоку посудину просіяти борошно та порошок для випічки
• Закип'ятити молоко
• До яєчної піни додати частину борошна з порошком для випічки та дуже акуратно перемішати лопаткою або ж вінчиком. Додати ще трохи борошна і знову акуратно і повільно перемішати. Таким чином ввести все борошно
• Опісля знову частинами ввести у тісто ще гаряче молоко: влити частину, акуратно перемішати. Знову влити - знову перемішати і т.д. Тісто повинно залишатися пишним і доволі густим
• Розлити тісто порівну у 6 посудин. У кожну додати по 2 ст.л соку для фарбування та акуратно перемішати
• Дно та бортики формочок застелити папером для випічки
• Вилити кожне тісто у свою формочку
• Випікати в розігрітій до 165° духовці близько 15 хв. Готовність перевірити зубочисткою: проткнути нею корж і витягти назад. Якщо зубочистка залишиться сухою на виході - корж готовий

Для крему:

• Міксером збити сир Філадельфія з цукром та ваніллю у пишну однорідну масу
• До сирної маси додати вершки та збивати до утворення густої пишної маси 
• Промастити коржі кремом, зберігаючи послідовність веселки :)

Смачного! :)

Індичка в медово-апельсиновому соусі

Апетитна індичка в медово-апельсиновому соусі. Чудово смакує як з овочами, так і просто з відвареним рисом 

• 500 г філе індички
• 1 апельсин
• 1 ст.л соєвого соусу
• 3 ч.л меду
• 2 зубці часнику
• 1 ст.л кукурудзяного крохмалю
• 2 ст.л олії
• 1 ст.л кунжуту
• сіль
• перець

Приготування: 

• Філе індички помити, порізати на середні шматки
• З апельсину вичавити сік, додати мед, соєвий соус, дрібно порізаний часник, крохмаль, добре перемішати
• М'ясо залити апельсиновим соусом і поставити в холодильник на 20-30 хв (чим довше - тим, звісно, краще)
• Опісля шматочки м'яса витягти з соусу та обсмажити в олії до золотистого кольору
• М'ясо накрити кришкою, додати залишки соусу, в якому воно маринувалося та тушкувати до готовності ще декілька хвилин.
• Готове м'ясо посипати сезамом, подавати з відвареним рисом

Смачного! :)

Брюссельська капуста в сухарях

Брюссельська капуста має доволі насичений і яскраво виражений гіркуватий смак. Однак цей гіркуватий смак можна досить легко трансформувати у пікантну гірчинку :) Цей вид капусти, звісно, на любителя, однак мені подобається

• 500 г брюссельської капусти
• 1 ст. ложка вершкового масла
• 2 ст. ложки лимонного соку
• сіль, перець за смаком
• 3 ст. л. сухарів для панірування
• 1 зубчик часнику

Приготування:

• Капусту почистити від зайвих листочків, помити, розрізати на половинки, залити холодною водою, довести до кипіння, посолити, додати лимонний сік, варити 2-3 хв
• Воду злити. На сковорідці розігріти ложку масла, додати дрібно порізаний часник, капусту і обсмажити, активно помішуючи
• Зменшити вогонь до мінімального, накрити кришкою і тушкувати до готовності капусти. Тут головне не перестаратися - капуста повинна залишатися цілісною і хрусткою
• Насамкінець додати сухарі, перець та сіль за смаком, збільшити вогонь і обсмажити з сухарями ще хвилину-дві

Смачного! :)

М'ясний хлібець (Meatloaf) або ж м'ясний заєць

Не знаю чому, але у нашій родині такий м'ясний хлібець називали "зайцем" і готували  його виключно на свята. Сьогодні я спробувала його приготувати. "Заєць" вдався смачним і доволі незвичним :) 

• 700 г телятини
• 500 г курятини
• 100 г твердого сиру
• 2 шматки хліба
• 4 ст. л сметани
• 3 зварені яйця
• 1 велика цибулина
• 5 зубчиків часнику
• сіль
• перець
• паприка
• кардамон

Приготування:  

• М'ясо помити, порізати на шматки 
• Цибулю та часник почистити, цибулю порізати на четвертинки
• Яйця зварити па почистити
• Сир натерти на дрібній тертці
• За допомогою м'ясорубки змолоти м'ясо, часник, цибулю та шматочки хліба
• До м'ясного фаршу додати натертий сир (частину сиру відкласти), сіль, сметану, перець та інші спеції. Добре вимішати все руками
• У форму для випікання викласти шар фаршу, згори в рядок покласти яйця і закрити їх рештою фаршу, зверху посипати тертим сиром
• Випікати при 180°С близько 1 години

Смачного! :)

Морозиво з ожини

Ще одне морозиво. Цього разу з ягід ожини. Для любителів насиченого смаку і приємної кислинки. Одне з моїх улюблених

• 250 г ожини
• 300 г вершків
• 100 г цукру

Приготування: 

• За допомогою блендера перетерти ягоди ожини в пюре. Готове пюре перетерти через сито щоб позбутися зерняток
• Вершки збити з цукром в густу піну
• Лопаткою акуратно перемішати вершки з ягідним пюре
• Вилити вершково-ягідну суміш в контейнер і поставити в морозилку
• За декілька годин (залежно від температури в морозильній камері) морозиво готове!
• Якщо ж морозиво стоятиме довгий час у морозильній камері, воно промерзне повністю і стане дуже тверде. В такому випадку перед вживанням його варто перемістити з морозилки у холодильник, щоб воно трішки відтануло, тоді його стане значно легше набирати ложкою

Смачного! :)

Омлет-рулет з сиром та зеленню

Для урізноманітнення сніданків можна приготувати ось такий симпатичний рулет-омлет. Готується швидко і легко

• 4 яйця 
• 1 пучок петрушки
• 30 г твердого сиру 
• 30 г шинки
• сіль, перець за смаком 

Приготування:

• Яйця збити віником до однорідного стану, додати дрібно нарізану петрушку, сіль та перець, перемішати 
• Сир натерти на дрібній тертці, шинку дрібно порізати
• Сковороду середнього розміру (з антипригарним покриттям) добре розігріти 
• Налити частину яєчної суміші на сковороду тоненьким шаром (як на млинці), почекати, коли яйце згори схопиться, перестане бути рідким. Посипати сиром та шинкою та за допомогою лопатки половинку яєчного млинця згорнути у рулет, але не до кінця, залишивши краєчок
• Довкола цього краєчка знову налити тонким шаром яєчну суміш, почекати поки вона пропечеться, додати сир та шинку і знову завернути у рулет 
• Продовжувати, допоки не закінчиться яєчна суміш
• Рулет зняти з сковороди та порізати на шматки

Смачного! :)

Японський "бавовняний" чізкейк (Japanese Cotton Cheesecake)

Несподівано відкрила для себе японську кухню. Відразу стільки всього захотілося спробувати приготувати! Сьогодні експериментуватиму з японським "бавовняним" чізкейком (Japanese Cotton Cheesecake). Він зовсім не схожий на традиційний чізкейк, до якого всі ми звикли. Він вологий, надзвичайно пружний і пористий. Коли розрізаєш його, він "трясеться" наче суфле і при цьому видає такий дивний і незвичний звук, схожий на хрустіння снігу під ногами на морозі :) Одним словом чізкейк вдався на славу. Він чудовий! Раджу спробувати!

• 250 г сиру Філадельфія
• 200 г молока
• 60 г вершкового масла
• 6 яєць 
• 70 г пшеничного борошна
• 20 г кукурудзяного крохмалю
• 140 г цукру
• 1 ч.л ванільного екстракту
• 1 ст.л лимонного соку
• дрібка солі
• форма діаметром 20 см

Приготування:

• У глибоку металеву посудину налити молоко, додати вершковий сир, масло та ваніль. На водяній бані прогріти все та перемішати вінчиком до однорідної густої маси
• Акуратно відділити білки від жовтків
• Жовтки по одному вводити у сирну масу (охолоджену до кімнатної температури, не гарячу) та добре перемішувати вінчиком 
• До яєчно-сирної маси просіяти борошно та крохмаль і добре вимішати вінчиком, опісля пропусти тісто через дрібне сито, щоб вилучити грудочки борошна, які не повністю розчинилися
• Білки збивати міксером на повільній швидкості. Коли появиться легка піна, додати половину цукру, дрібку солі і продовжувати збивати далі. Коли білки значно збільшаться в об'ємі, додати решту цукру, лимонний сік та збивати на високій швидкості до густої глянцевої піни, що добре тримає форму
• До сирно-яєчної суміші додати третину білкової маси, акуратно вимішати вінчиком до однорідності. Додати ще частину білків і знову добре акуратно вимішати. Таким чином з'єднати всю білкову масу з сирною масою
• Дно та бортики форми для випікання (бажано суцільної, не роз'ємної) вистелити папером для випічки
• Вилити приготоване тісто у форму, розрівняти. Легенько вдарити декілька разів дном форми об поверхню столу, щоб з тіста вийшло повітря
• Розігріти духовку до 150°С
• У духовку на середній рівень поставити деко з бортиками. Налити на деко гарячої води  висотою приблизно на 1 см. Прямо у воду поставити форму з тістом. (Якщо форма роз'ємна, обов'язково потрібно обгорнути її знизу фольгою, щоб через щілини всередину не потрапляла вода)
• При 150°С випікати 50 хв. Потім зменшити температуру до 130°С і випікати ще 30 хв. Під час випікання слідкувати за чізкейком: якщо він надто сильно підрум'янюється, то накрити його згори папером для випічки. Якщо на поверхні появляються тріщинки, значить температура зависока і варто трохи її знизити
• Виключити духовку, відкрити дверцята, чізкейк залишити всередині ще на 15-20 хв. Потім витягти його з духовки, залишити у формі ще на деякий час, потім акуратно витягти з форми
• Чізкейк готовий! Він чудово смакує як теплим, так і холодним! Всім раджу спробувати приготувати!

Смачного! :)

Торт "Медівник"

Медівник - один з моїх улюблених тортів. Люблю його і готувати, і їсти :) Тричі готувала його за цим рецептом і тричі була абсолютно задоволена результатом

Для тіста:

• 2 яйця
• 180 г цукру
• дрібка солі
• 100 г вершкового масла
• 2 ст. л меду
• 1 ч.л соди
• 400 г пшеничного борошна

Для крему:

• 450 г молока
• 150 г цукру
• 1 яйце
• 250 г вершків
• 100 г вершкового масла
• 4 ст.л кукурудзяного крохмалю
• 2 ч.л ванільного екстракту

Приготування: 

• Тісто:
• За допомогою міксера збити яйця з цукром та дрібкою собі у густу пишну піну
• До яєчної суміші дати вершкове масло та мед. Поставити на водяну баню та постійно помішувати, доки масло та мед повністю не розчиняться. В жодному випадку не доводити до кипіння, лише добре прогріти
• Зняти суміш з водяної бані, додати соду та добре перемішати. Сода вступить в реакцію з медом та утвориться багато піни - все так і має бути :)
• До ще гарячої суміші частинами додавати борошно та добре перемішувати ложкою. Коли ложкою перемішувати буде вже не дуже зручно, присипати стільницю борошном , викласти на неї тісто і вимісити його руками. Тісто повинно бути м'яким та не липнути до рук. В іншому випадку додати ще трішки борошна і добре вимішати. Однак надто багато борошна додавати не варто
• Тісто розділити на 10 рівних шматочків, накрити згори харчовою плівкою і поставити до холодильника мінімум на пів години. За цей час воно охолоне і "відпочине" і з ним буде легко і зручно працювати
• Дістаємо з холодильника по одній кульці тіста, розтачуємо тоненьким пластом (при потребі легенько присипаємо борошном) та вирізаємо круг діаметром 20 см. Наколюємо виделкою по всій площі круга, щоб тісто не надулося в процесі випікання. Обрізки тіста відкладаємо в сторону, з них потім розтачаємо ще 1-2 коржі
• Розігріваємо духовку до 170° С та випікаємо коржі близько 5 хв. Коржі повинні зарум'янитися і стати красивого золотистого кольору
• Якщо дозволяють розміри духовки, можна одночасно на одному рівні випікати два коржі, а за цей час розтачати наступні два, так буде значно швидше
• З залишків тіста сформувати ще один-два коржі та спекти їх

• Крем:
• За допомогою міксера з'єднати яйце з цукром, крохмалем та ванільним екстрактом до однорідного стану
• Молоко довести до кипіння, опісля тоненькою цівкою вливати його до яєчної суміші, паралельно продовжуючи збивати міксером суміш на високій швидкості
• Яєчно-молочну суміш вилити у каструлю, поставити на слабкий вогонь і постійно помішуючи, довести до загустіння
• Зняти з вогню, додати вершкове масло та перемішати до повного його розчинення, накрити харчовою плівкою і поставити у холодильник
• Коли крем повністю охолоне, починаємо збивати вершки в густу піну, що тримає форму
• Дістаємо з холодильника крем, додаємо до нього збиті вершки і міксером на маленькій швидкості збиваємо все до однорідного стану. Крем готовий
• Перемащуємо коржі кремом (один коржик відкладаємо)
• Перемащений кремом торт накриваємо харчовою плівкою і відправляємо (бажано на ніч) до холодильника
• Відкладений корж перемелюємо блендером на дрібні крихти, прикрашаємо крихтами боки та верх торта

Смачного! :)

Печиво "Їжачки"

Смачні, розсипчасті, ароматні та дуууже симпатичні печеньки-їжачки! Люблю, коли їжа не лише смачна, але й красива і приносить естетичне задоволення :)  Це печиво можна готувати разом з дітьми, їм точно сподобається розфарбовувати "їжачків" шоколадом та прикрашати кокосовою стружкою :)

• 250 г пшеничного борошна
• 50 г кукурудзяного крохмалю
• 125 г вершкового масла
• 125 г цукрової пудри
• 1 яйце
• 5 г порошку для випічки
• 10 г ванільного цукру

• 50 г кокосової стружки
• 70 г шоколаду

Приготування: 

• У глибокій посудині з'єднати борошно, крохмаль та порошок для випічки, добре перемішати
• За допомогою міксера з'єднати яйце з цукровою пудрою та ванільним цукром. Додати м'яке вершкове масло та міксером збити до утворення пишної однорідної маси
• До яєчно-масляної суміші додати борошно з крохмалем та порошком для випічки та замісити м'яке ніжне тісто
• Від тіста відщипнути маленький шматок, сформувати з нього кулю, трошки приплюснути згори, сформувати "носик" майбутнього їжачка. З даної кількості інгредієнтів у мене вийшло близько 50 маленьких їжачків
• На водяній бані розтопити шоколад
• За допомогою маленької ложечки нанести шоколад на "спинку" їжачка та відразу посипати кокосовою стружкою
• За допомогою зубочистки намалювати шоколадом очі та носик
• Їжачки готові!

Смачного! :)

Хліб Піта

Піта (грец. πίτα; італ. pitta) - традиційний хліб країн Близького Сходу та Середземномор'я. Правильна піта повинна бути круглою, плоскою та порожньою всередині. Це, власне, і відрізняє її від інших різновидів хліба.

Для приготування "правильної" піти, тісто кладуть на гаряче деко та випікають при дуже високій температурі. Тоді воно не встигає підніматися рівномірно і починає розшаровуватися, а пара, що накопичується всередині, піднімає та утворює "шапку", а всередині піти утворюється порожнина, в яку, власне, потім і кладуть різноманітне наповнення з овочів або м'яса

• 500 г пшеничного борошна
• 300 г теплої води
• 6 г сухих дріжджів
• 1 ч. л цукру
• 1 ч. л солі
• 2 ст. л оливкової олії

Приготування: 

• У теплій воді розчинити цукор та дріжджі, перемішати та залишити на 5 хв, щоб дріжджі активізувалися
• У глибоку посудину просіяти борошно, додати сіль, теплу воду з дріжджами та олію
• Замісити м'яке, ніжне та еластичне тісто. Накрити кухонним рушничком та залишити при кімнатній температурі на годину, допоки тісто не збільшиться вдвічі
• Опісля обімнути тісто, накрити рушничком та залишити ще на 15-20 хв
• Розділити тісто на 6-7 рівних частин
• З кожної частинки сформвати кулю та розтачати у тоненький круг товщиною трохи менше одного сантиметра 
• В духовку покласти деко та ввімкнути температуру 230° С
• Коли духовка нагріється до потрібної температури, на гаряче деко викласти розтачані шматки тіста та випікати 5-6 хвилин. Завдяки високій температурі тісто дуже швидко почне підніматися та заокруглюватися. Важливо слідкувати, щоб тісто не пересохло 

Смачного! :)

Сирні пончики або ж сирні донатси

Сирні, ароматні, пористі, з ніжними нотками троянди та ванілі, в цукрово-лимонній глазурі.. Ммм.. Люблю їх! 

Для пончиків:

• 300 г домашнього сиру
• 2 яйця
• 100 г цукру
• 1 ст л трояндової води
• 1 ч л ванільного екстракту
• 1 ч л соди
• 350 г пшеничного борошна
• Олія для смаження

Для глазурі:

• Цукрова пудра
• Сік з половинки лимона

• Посипка для декору

Приготування:

• Якщо домашній сир не однорідний, з крупинками, то пропустити його через м'ясорубку з дрібним ситечком, або ж перетерти до однорідного стану будь-яким зручним способом

• У глибоку посудину насипати цукор, додати яйця, ваніль, трояндову водою. Збити все міксером до утворення пишної піни. Додати сир та соду, перемішати міксером до однорідності

• Додати борошно та замісити м'яке та ніжне тісто. Якщо тісто липне до рук, додати ще трохи борошна

• Тісто розтачати у пласт товщиною близько 1 см та за допомогою формочок (або ж склянок) різного діаметру  вирізати кружечки. Всередині кожного кружечка вирізати ще один кружечок

• Добре розігріти олію. Обсмажувати пончики на середньому вогні до апетитного рум'яного кольору

• Для глазурі змішати цукрову пудру з лимонним соком. Змастити або ж полити пончики глазур'ю та залишити на деякий час, щоб вона підсохла

Смачного! :)

Запіканка із сиру та маку "Нестерка"

Ароматна, ніжна, в міру солодка сирно-макова запіканка. Добре охолоджена, вона ідеально смакуватиме до гарячої ранкової кави або ж вечірнього чаю :) Рецепт цієї чудо-запіканки взяла звідси.

Для пісочного тіста:

• 250 г пшеничного борошна
• 125 г вершкового масла
• 80 г цукру
• 1 яйце
• дрібка солі

Для сирної начинки:

• 600 г домашнього сиру
• 120 г цукру
• 2 яйця
• 100 г вершкового масла
• 2-3 ст. ложки лимонного соку
• 1 ст. л ванільної есенції

Для макової начинки:

• 200 г маку
• 150 мл молока
• 50 г вершкового масла
• 50 г цукру
• 1 ч.л цедри лимону

Приготування пісочного тіста:

• Просіяти пшеничне борошно у глибоку посудину, додати цукор та дрібку солі, добре перемішати
• Охолоджене масло (прямо з холодильника) натерти на грубій тертці до борошна
• Швидко перетерти борошно з маслом руками до утворення крихт
• Додати одне яйце та швидко вмішати його в тісто
• Зібрати тісто в кулю. Якщо це ніяк не вдається, то додати 1 ст. ложку крижаної води 
• Бортик та дно форми для випікання (діаметр - 18 см) застелити папером для випічки
• Викласти тісто у форму та  рівномірним шаром сформувати з нього дно та бортик
• Форму з тістом відправити до холодильника
• Розігріти духовку до 180° С

Приготування макової начинки:

• Промити мак та дати воді стекти
• Залити мак молоком та довести до кипіння
• На повільному вогні варити мак (без кришки, близько 15 хв), допоки практично вся рідина не випарується
• Додати цукор та варити мак ще трохи, не забуваючи помішувати, доки цукор повністю не розчиниться
• Зняти мак з вогню та додати до нього вершкове масло та цедру. Перемішати, щоб масло повністю розтопилося
• Подрібнити мак будь-яким доступним способом (блендером або ж кухонним комбайном)

Приготування сирної начинки:

• Перетерти сир будь-яким доступним способом (за допомогою блендера чи кухонного комбайна) до однорідного кремоподібного стану
• До перетертого сиру додати яйця, цукор, ваніль, лимонний сік та за допомогою блендера чи комбайна з'єднати все до утворення абсолютно однорідної маси

Збір та випікання:

• Витягти форму з тістом із холодильника. Ззовні форму обгорнути фольгою, щоб при нагріванні масло, яке виділятиметься з тіста, не стікало на дно духовки та не димілося
• На тісто викласти макову начинку та рівномірно розрівняти
• На шар маку акуратно вилити сирну начинку та акуратно розрівняти
• Випікати при температурі 180 градусів близько 1 години
• Сирна начинка не повинна збільшуватися в об'ємі. Якщо таке відбувається, це означає, що температура у духовці надто висока і її потрібно зменшити
• Дати запіканці повністю охолонути, опісля поставити до холодильника
• Охолоджена після холодильника сирно-макова запіканка смакує максимально смачно! 

Смачного! :)

Гігантські черепашки Конкільоні (італ. Conchiglioni)

Італійська паста Конкільоні (італ. Conchiglioni) у вигляді гігантських мушель, фарширована курячою грудкою, овочами та сиром, під ароматним ніжним соусом. Дуже смачно, рекомендую! 

• 16 шт. гігінтських мушель-макарон конкільоні
• 1 куряча грудка
• 1 велика морква
• 1 цибуля
• 1 стебло селери
• 2 жмені шпинату
• 50 г твердого сиру
• 1 ст.л вершкового масла
• сіль, перець за смаком

Для соусу:

• 300 мл молока
• 30 г вершкового масла
• 30 г пшеничного борошна
• 2 ст л пармезану
• сіль, перець за смаком
• дрібка мускатного горіха
• 2 ст. л. подрібненої зелені

Приготування:

• У підсоленій воді відварити до напівготовності (al dente) макаронні вироби конкільоні, воду злити
• Відварити куряче філе та дрібно порізати
• На маслі обсмажити до м'якості дрібно порізані овочі, дрібно натерту моркву, додати порізаний шпинат та курячу грудку, посолити, поперчити та тушкувати ще хвилину-дві до готовності. Зняти з вогню. Додати потертий твердий сир та добре перемішати
• Для соусу обсмажити борошно на маслі, опісля тонкою цівкою влити молоко, постійно розмішуючи вінчиком та довести до кипіння. Додати сіль, перець, дрібку мускатного горіха та прокип'ятити соус ще трохи. Опісля додати пармезан та добре перемішати
• Кожну мушлю наповнити овочево-м'ясною начинкою та викласти у форму для запікання
• Зверху полити соусом та відправити у розігріту до 180 градусів духовку
• Випікати до легкого зарум'янення близько 15-20 хв
• Посипати зеленню та насолоджуватися смаком та ароматом ;)

Смачного! :)

Аргентинське Печиво Альфахорес (Alfajores)

Альфахорес - традиційне печиво деяких регіонів Іспанії та країн Латинської Америки. Неймовірно ніжне, розсипчасте, що прямо тане в роті. Приготувавши їх один раз, ви захочете готувати їх знову і знову :)

Для тіста:

• 250 г пшеничного борошна
• 200 г кукурудзяного крохмалю
• 200 г вершкового масла
• 150 г цукру
• 3 яєчні жовтки
• 2 ст.л рому
• 1 ч.л порошку для випічки
• декілька крапель ванільного екстракту
• декілька крапель мигдального екстракту

Для начинки та посипки:

• 200 г згущеного молока
• 30 г кокосової стружки
• 30 г маку
• 30 г кунжуту
• 30 г горіхів

Приготування: 

• За допомогою міксера розтерти м'яке масло кімнатної температури з цукром, ванільним та мигдальним екстрактом до утворення пишної білої маси. Опісля по одному додаємо яєчні жовтки, продовжуючи збивати міксером масу. Наприкінці додаємо ром та продовжуємо збивати до утворення гладкої ніжної кремоподібної маси

• У глибоку посудину просіяти борошно, кукурудзяний крохмаль та порошок для випічки, добре все перемішати, опісля додати цю суміш до масляної маси, перетерти руками до утворення дрібних м'яких та ніжних крихт

• Зібрати ці крихти в кулю, стискуючи долонями, та швидко замісити ніжне та достатньо однорідне тісто

• Поділити тісто на дві частини, кожну злегка приплюснути по всій довжині, загорнути у харчову плівку та поставити у холодильник мінімум на 30хв

• Коли тісто достатньо охолоне, його можна розтачувати. Це зручно робити між двома шматками паперу для випічки. Розтачати тісто товщиною 5 міліметрів

• За допомогою круглих формочок (або ж звичайної склянки) вирізати з тіста печеньки діаметром 4-5 см

• Випікати печиво в розігірітій до 200° С духовці близько 15хв. Печиво повинно лише злегка посвітліти, але не зарум'янитись

• Після запікання витягти печиво з духовки та дати йому охолонути

• Підготувати згущене молоко для начинки (зазвичай використовують варене згущене молоко, але я використала звичайне, не варене). У невеличкі посудини насипати кокосову стружку, мак, кунжут та подріблені горіхи

• Для кожного печенька знайти підходящу пару, змастити низ обох печеньок згущеним молоком та з'єднати їх разом. Боки теж змастити згущеним молоком та обсипати маком, кунжутом, чи кокосовою стружкою

• Печеньки Альфахорес готові! 

Смачного! :)

Італійська пасхальна голубка Коломба (la Colomba)

Напередодні Світлого Христового Воскресіння в Україні випікають традиційний хліб - Паску. Сьогодні ж я хочу поділитися з вами рецептом традиційного італійського пасхального хліба - Коломби (італ. la Colomba). Вона відрізняється від паски як за формою, так і за смаком та текстурою. Коломба настільки смачна та неповторна, що просто неможливо описати словами! М'яка, пухка, ароматна, ніжна.. Рука так і тягнеться відламати ще один шматочок.. і ще, і ще.. Надзвичайна! Спробуйте! Впевнена, що ви не пошкодуєте. Рецепт взяла звідси

Я тричі готувала цей чудо-хліб. Двічі на дріжджах і один раз на заквасці. Так от, буду відвертою: на дріжджах Коломба вийшла дуже смачно, от дуже-дуже, однак не до порівняння з тим, якою вона вийшла на заквасці! Тому якщо ви дбайливо та з любов'ю вирощуєте свою власну закваску, то ви просто зобов'язані спробувати приготувати на ній італійську пасхальну голубку. А якщо ні, то скоро я напишу про власний досвід вирощування закваски, який можливо, надихне та сподвигне і вас на нові подвиги на ниві кулінарії ;)

Хтось резонно може спитати: а для чого це все? Вся ця тяганина з вирощуванням якоїсь закваски, з випіканням хліба, розтягненим на декілька днів? Кому це, власне, потрібно? Це ж марна трата часу і тому подібне. Так, погоджуся - якщо все зводиться до того, щоб смачно поїсти, то так, набагато простіше буде піти до супермаркета та купити там готовий продукт. Однак якщо для вас (так, як і для мене) кулінарія - це ціле мистецтво, у якому окрім кінцевого результату не менш важливим є і сам процес, і естетика, і краса, то ви розумієте, для чого все це і нам з вами - по дорозі ;)

Для тіста: 

• 55 г. закваски (зрілої, 100% вологості, освіжити тричі тим же борошном, який буде використовуватися для подальшої випічки)
• 85 г води
• 290 г пшеничного борошна вищого ґатунку
• 1 яйце
• 4 яєчні жовтки
• 140 г вершкового масла
• 110 г цукру
• 2 г солі
• 110 г апельсинових цукатів

Для ароматної емульсії:

• 15 г білого шоколаду
• 7 г меду
• Цедра з одного лимону
• 1 ст.л лікеру ("Амаретто")
• Екстракт ванілі (декілька крапель)
• Екстракт мигдалю (декілька крапель)

Для глазурі:

• 7 грам кукурудзяного крохмалю
• 30 г яєчного білка
• 30 г мигдальної муки
• 55 г цукру

Для прикрашання:

• 150 г очищеного мигдалю

ПРИГОТУВАННЯ: 

Коломбу можна приготувати і на дріжджах. Для цього потрібно взяти 15 г свіжих, або ж 5 г сухих дріжджів. При цьому потрібно бути максимально уважним, оскільки час для підняття тіста буде суттєво меншим!

ТІСТО №1

• 65 г закваски
• 200 г пшеничного борошна
• 50 г цукру
• 45 г м'якого масла
• 1 яйце
• 2 яєчні жовтки
• 70 г води

Приготування: 

• Розчинити у воді закваску, додати яйце, жовтки та цукор, розмішати.
• В чашу міксера з насадкою гак вилити рідку суміш, додати борошно та ввімкнути замішування
• Коли всі інгредієнти поєднаються, невеликими порціями ввести масло
• Вимішувати до гладкості (близько 20 хв)
• Накрити плівкою та залишити тісто при кімнатній температурі (21-24° С) відпочити на 12 годин
• Тісто повинно збільшитися в об'ємі у три рази

АРОМАТИЧНА ЕМУЛЬСІЯ:

• 15 г вершкового масла
• 7 г меду
• 15 г білого шоколаду
• цедра з 1 лимона (або апельсина)
• Декілька крапель ванільного екстракту
• 1 ст. л. лікеру "Амаретто"

Приготування: 

• На паровій бані розтопити вершкове масло з медом та білим шоколадом. Додати цедру та лікер, перемішати та поставити до холодильника

ТІСТО №2

• Тісто №1
• 90 г пшеничного борошна
• 80 г вершкового масла
• 60 г цукру
• 2 яєчні жовтки
• 15 г води
• 2 г солі
• 110 г цукатів
• ароматична емульсія

Приготування: 

• Викласти перше тісто у чашу міксера, ввімкнути замішування. По серзі додавати жовтки та цукор
• Коли тісто стане однорідним, додати борошно та сіль
• Через декілька хвилин в декілька етапів додати до тіста м'яке масло та ароматну емульсію
• Вимішувати тісто до гладкості та утворення клейковини 
• Спочатку тісто може видатись доволі рідким, однак в процесі замішування воно повинно зібратися навколо гака. Якщо цього не сталося, то потрібно додати ще трішки борошна
• Наприкінці замішування додати цукати
• Консистенція тіста - м'яке, еластичне, витягується в тонку плівку
• Дати відпочити тісту 1 годину

ГЛАЗУР

• 30 г мигдальної муки
• 55 г цукру
• 30 г білків
• 7 г кукурудзяного крохмалю
• декілька краплин мигдального екстракту

Приготування : 

• Всі інгредієнти змішати вінчиком до однорідності і поставити до холодильника

ФОРМА ДЛЯ ВИПІКАННЯ

Автентичну Коломбу випікають у спеціальній хрестоподібній формі. Можна спекти її і у звичайній круглій формі. На смак це, звісно, не вплине, однак не варто здаватися перед труднощами, варто прагнути до досконалості :) Якщо вже братися до приготування Коломби, то треба йти до кінця! :) Якщо запастись наполегливістю та терпінням, то з фольги можна зробити чудову форму, максимально наблизивши її до автентичної.

Щоб було більш-менш зрозуміло: візьміть 4 великі склянки та поставте їх так, щоб вони утворювали собою форму хреста. Акуратно обгорніть їх по периметру фольгою у декілька шарів та застеліть фольгою дно. Насправді нічого надскладного у цьому немає, було б лиш бажання ;)

ПІДГОТОВКА ТІСТА 

• Виймаємо тісто на присипану борошном робочу поверхню, збираємо в шар та розділяємо на дві частини: одна трішки більша, друга - трішки менша
• Меншу частину акуратно розтягуємо у прямокутник і акуратно згортаємо у рулет. Це будуть крила голубки. Кладемо у форму 
• Більшу частину тіста теж акуратно розтягуємо у прямокутник, вільно згортаємо у рулет та кладемо у форму - це буде тіло голубки
• Тісто повинно заповняти форму не більше, ніж на 1/3, оскільки при випічці воно сильно піднімається
• Накриваємо форму кухонним рушничком і ставимо у тепле місце приблизно на 3 години. Тісто повинно піднятися близько до країв форми
• Змащуємо тісто глазур'ю і прикрашаємо очищеним мигдалем
• Випікаємо близько години при температурі 180°С. Готовність перевіряємо за допомогою дерев'яної палички - вона повинна виходити сухою
• Охолоджують такий м'який хліб як правило догори дном, встромивши дерев'яні шпажки біля основи та підвісивши хліб за них

Смачного! Світлого всім Христового Воскресіння! 

Чіпси начос з соусом із авокадо

Сьогодні приготуємо начос - традиційні мексиканські кукурудзяні чіпси. А на додачу до них - соус із авокадо. Смачно, пікантно і хрустко. І навіть корисно! Ну, принаймні точно не шкідливо :) 

• 100 г кукурудзяного борошна
• 80 г пшеничного борошна
• 100 г теплого молока
• 10 г вершкового масла
• 0,5 ч.л солі
• 0,5 ч.л цукру
• 0,5 ч.л паприки
• 1 стручок гострого перцю 

Для соусу:

• 1 стиглий авокадо
• 2 ч.л соку лайма
• сіль, перець за смаком

Приготування: 

• В каструлю налити молоко, додати розрізаний повздовж маленький стручок гострого перцю. Довести молоко до кипіння, опісля перець витягти з молока

• У глибоку миску додати два види борошна, сіль, цукор, паприку, перемішати. Додати тепле молоко, розм'якшене вершкове масло та замісити м'яке тісто

• Тісто розділити на декілька шматків, кожен з яких розтачати в максимально тоненький пласт, чим він буде тонший - тим краще. Я двічі готувала начоси і першого разу розтачувала як могла вручну, але вони вийшли достатньо товстими і мало нагадували чіпси. Вдруге ж я використала паста-машину і начоси вийшли просто ідеальними - тонюсінькими і хрумкими!

• Тісто розрізати на трикутники, викласти на папір для випічки та випікати при 200°С 5-8 хв. Постійно слідкувати, щоб  чіпси не підгоріли

• Для соусу потрібно розімнути виделкою стиглий авокадо, додати сік лайму, сіль та перець та перемішати

Смачного! :)