"In Time" ("Час"), 2011р.

Давненько я не дивилася фільмів, які справляють враження і залишають після себе в голові слід для роздумів. Отже, ледіс енд джентелменс, до вашої уваги фільм "Час"!

Трохи сюжету.

Ніхто не знає як це сталося, але вже немає часу над цим задумуватись. Бо тепер ЧАС - це гроші, а гроші - це життя. Тепер за будь яку послугу розраховуєшся часом. Податки, комунальні послуги, чи навіть банальна чашка кави - все це скорочує тривалість твого життя на хвилини, години, дні.. І якщо збіжать останні секунди на твоєму персональному годиннику, а ти не встигнеш поповнити свій час бодай на хвилину, то ти - труп. Отак і живуть люди з дня на день, на бігу, бо час - це надто велика розкіш, аби рухатись повільно. 

Часом задумуєшся, що б ти зробив, якби знав, що жити тобі залишилося один день? А якби щодня ти знав, що жити залишилося один день? Мабуть, до цього звикаєш. І тут дуже влучна фраза: "головне встати зранку". Ну так, щоби не прокинутись якось на небесах. І ще є одна важлива деталь. До 25-ти років твій годинник "спить", проте коли прокинеться, почне відлічувати рівно рік. І горе тобі, якщо за рік ти не дістанеш собі ще часу.. Отже, фактично, всі люди - безсмертні. Головне не робити дурниць і працювати, заробляючи собі на час. І навіть у 85 ти залишаєшся 25-ти річним у повному розквіті сил. Здавалось би, що ще потрібно для щастя? 

Але є одне але. Політика, керована філософією Дарвіна - виживає сильніший. Або хитріший. Чи багатший. Або найкраще, якщо три в одному. Звідси і постійне підвищення податків, цін, низька зарплата. На вулицях з'являються все частіше нерухомі тіла з обнуленими годинниками. А в іншому часовому поясі живуть багатії, які купують дорогі авто за десятки своїх років, залишаючи про запас ще декілька десятків тисяч. Несправедливо.

А ще є безподобний Хранитель Часу. Байдужий як до справедливості, так і до несправедливості. Він просто робить свою роботу.

"..що б ти зробив, якби мав багато часу?

- не дивився б постійно на годинник.."

Фільм, який варто подивитись.

Священик (2011 р.)

Якось так спонтанно виникла ідея поїхати подивитись фільм про морських тваринок в 3D. Зібралися і поїхали. Але, нажаль, фільм вже зняли з прокату. Пробіглися очима по рекламках: за декілька хвилин починався "Форсаж", але на нього йти не було ніякого бажання. Єдиним фільмом, що нас зацікавив, був "Священик". На нього і купили білети. Отже..

Священник

Насамперед хочеться уточнити, а чому саме фільм жахів? Особисто я нічого схожого на жахи там не помітила.. Мабуть найжахливішим моментом усього фільму було те, як один з напіввампірів чи то перевертнів відрубував курям голови і зціджував кров :). 

В загальному фільм досить непоганий, дивитись можна. Але.. є багато але. 

Почну мабуть з переваг фільму, яких буде не так вже і багато.

1. Зовнішня оболонка фільму. Справді, класна графіка, велична і похмура, зразу створює відповідний настрій.

2. Головний герой. Ідеально підходить на свою роль. Як на мене, то образ вдався: великий хрест-татуювання на переніссі, загоріле обвітрене лице, щетина, темний плащ з капішоном, що ховає очі, прямо як в грі "Heroes of Might and Magic IV". Правда в грі їх можна було апгрейдити до інквізиторів, а у фільмі такої можливості не передбачили :) І взагалі фільм такий собі асоціативний весь.

3. Поїзд. Ах, який чудовий то був поїзд! Я не могла намилуватися ним, в уяві проектуючи його на майбутню екранізацію "Темної Вежі" та на монорельсовий потяг Блейна Моно. І ця безмежна пустеля з хмарою куряви... От в такому дусі я і хочу бачити "Темну Вежу"! Ах, ще забула про основного злого героя). Ковбойський капелюх, щетина, довгий плащ, щось в ньому було таке від Роланда :)

Ну а тепер про не дуже приємне.

Впродовж всього фільму мене переслідувало відчуття, що ось-ось і відбудеться щось таке супер-пупер круте-неочікуване.. а врезультаті воно все зводилося до банальностей. Фільму бракує одної важливої деталі - гарного і толкового сюжету. А то зараз якесь таке нездорове тяжіння до зривання грошей за рахунок 3D, а про складність сюжету мало хто задумується.  Об'ємне зображення і гарна картинка ще не все вирішують. 

Якщо сюжет вмістити в одне речення, то це речення буде звучати так: фільм про священика, дочку якого викрали вампіри і яку він має врятувати. А заодно ще врятувати світ. Просто як двері :) 

Два слова про акторську гру. Актор молодого шерифа просто ніякий. Ну реально. А на фоні дурацьких діалогів він виглядає ще гірше. Оті всі "Я не дозволю тобі це зробити!" або "Я вб'ю тебе!" і всі ці скорботно схилені додолу голови були просто смішні). Ну і в кінці геппі-енд з претензією на продовження :)

А могли ж, могли ж зробити шедевр! Але полінувалися копати глибше, позбирали все що на поверхні і зклепали фільм.

За задум і оформлення ставлю тверду п'ятірку, а за реалізацію цього задуму.. нажаль слабеньку трійку.

"Втеча із Шоушенка" / "The Shawshank Redemption" (1994 р.)

В житті молодого і успішного банківсього працівника Енді Дюфрейна стався фатальний збіг обставин, в результаті чого йому дали два довічні ув`язнення за нібито жорстоке вбивство дружини і її коханця. 

Енді потрапляє до в`язниці Шоушенка. Тут він знайомиться з новими людьми, знаходить нових друзів та ворогів. Навіть там, у в`язниці, йому вдається займатися своєю справою - заповнює податкові декларації, а згодом начальник тюрми залучає його до своїх фінансових махінацій... Енді впродовж 4-ох років щотижня пише листи з проханням виділити кошти на бібліотеку і добивається врешті свого.. Допомагає бажаючим пройти курс середньої школи.. 

А щоночі, потай від усіх, він стає на декілька сантиметрів ближче до свободи...

Дехто прагне будь-якою ціною вийти на волю, а дехто, просидівши там половину свого життя просто боїться цього.. Боїться починати все з початку, шукати своє нове місце у світі. 

Дивилася фільм до 2-гої ночі, на одному диханні, не відволікаючись ні на хвилину. Це один з тих фільмів, які варто подивитись. І це одна з небагатьох достойних екранізацій Стівена Кінга. Фільм, в якому немає нічого лишнього, немає ніяких втомлюючих розтягнених епізодів, тупцювання на місці, крутих героїв-суперменів, які, відповідно, "круто" поводяться і ставлять всяких нікчем на місце... 

Фільм про те, що потрібно будь-де, за будь-яких обставин залишатися людиною, вірити в себе і свої сили і ніколи не здаватись.

"Психо". Вечір культового кіно.

Отже, Альфред Хічкок і його культовий фільм "Психо"  1960 р. Пам`ятаю ще в далекому дитинстві вичитала десь в газеті в кримінальній хроніці прізвище Хічкок і невідомим чином воно вгризлося в мою пам`ять. Засіло десь глибоко в підсвідомості і без жодних на то видимих причин асоціювалося з чимось страшним, таємничим, мало не містичним. Згодом почула про фільм Хічкока "Психо". Він асоціювався в мене з напруженим психологічним трилером-жахом, який деструктивно діє на психіку.  В моїй уяві то мав бути якийсь такий божевільно-сюрреалістичний фільм..

І от завіса таємничості піднялася, зазвучала музика, на екрані забігали чорно білі полоси, почався фільм...

Насправді мої думки щодо фільму практично не підтвердились, він виявився трохи іншим, ніж я очікувала :) Не було в ньому жахливих монстрів чи кровожадних примар, але було щось інше, невловиме, яке тримало в напруженні і не давало розслабитись і заспокоїтись ні на хвилину...

От що справді потішило в фільмі, то це непередбачуваність сюжету! Також дуже сподобалась гра акторів! Чудово зіграв свою роль власник мотелю, він же вбивця з роздвоєнням особистості, що спочатку постає зніяковілим невпевненим молодим мужчиною, зачарованим красою незнайомки. А коли заходить розмова про його матір він змінюється просто на очах., стає агресивним, іншим.. А як впевнено він розмовляє з детективом, здавалось все під контролем і його "пронесе", та коли хитрий і досвідчений нишпорка підловлює його на суперечливих відповідях, актор зображає неспокій та хвилювання, вдало використовуючи міміку та жести.. 

Великим плюсом також є те, що картина чорно-біла. Незвичний  такий собі фільм :) Головну героїню вбивають в середині фільму, за декілька хвилин вбивають і розумного хитрого детектива, який шукає зниклу дівчину, в багнюці топиться машина з пакетом, набитим грошима.. Переважно в останній момент наявність вмістимого пакета стає явною, але не тут то було :)

Щодо музики.. музика - те що треба, тримає в напруженні впродовж всього фільму, створює відповідну атмосферу, а коли досягає свого піку, хочеться міцно заплющити очі і сховатись під ковдру :). 

Враження: фільм цікавий і специфічний, подивитись варто. Тут ви не знайдете жахливих монстрів чи крутих спецефектів, але в напруженні і невідомості фільм вас протримає довгий час :)

Фільм "Пі" / "Pi" (1998)

А почалося все з простої переписки:

Я: хочу якийсь такий абсолютно новий фільм з непередбаченим сюжетом, такий, від якого очі ставали би круглими від здивування) а то щось фільми стали непристойно часто повторюватись і передбачуватись)

М. Посмотри "Пи"), хоть и старый, но все же) из новых, ну "Начало" вроде неплохой, это на него я последний раз в кино ходил) "Пи" не смотрела?

Я. неа, щойно прочитала про нього, поставлю собі на закачку. З прочитаного фільм чимось нагадує "ігри розуму". Ти бачив? "Ігри" - то просто фантастичний фільм!

М. ага, хороший фильм, представь себе "игры разума", только очень-очень мрачный, это "Пи") его кстати снимали прикольно, все друзья, знакомые, родственники режиссера скинулись по 100 баксов, он снял фильм, в прокате собрал 3 миллиона) Аронофски сразу стал известным режиссером, вместе с композитором)

Так я і дізналася про цей фільм. І вирішила переглянути. Такий собі нестандартний і нетрадиційний, трохи божевільний фільм. Геній-математик, який готовий віддати душу за найновіший процесор для своїх обчислень :) Вже з перших хвилин фільм створює свою специфічну атмосферу. Чорно-біла картина ніби попереджає: не чекайте від фільму нічого хорошого)..

А той епізод, де  герой корчиться від дикого головного болю під не менш дикі звуки, створює ну вже таку специфічну атмосферу, від якої не то що мурашки - слони починають бігати по шкірі, якщо ви розумієте про що я)..


Я так і не змогла додивитись фільм до кінця. На тверезу голову він якось абсолютно не сприймається :) Одне суцільне божевілля, чортівня якась..

Враження від фільму: це не математика.. це якась єресь.

Але цілком можливо, що навіть в тому божевіллі щось є. Впевнена, я ще перегляну цей фільм до цінця :)

"Достукатись до неба" \ "Достучаться до небес" (1997)

"На небе только и разговоров, что о море.
И о закате.
Там говорят о том, как чертовски здорово наблюдать за огромным огненным шаром.
И еле видимый свет, словно от свечи, горит где-то в глубине.
Поспешите, у вас мало времени"...

Подивилась вчора цей фільм. Назва його мені була знайома, багато де її чула і багато де вона зустрічалась, але тільки вчора, а з моменту виходу фільму пройшло 13 років(!), мені вдалось переглянути цю картину. 

Відразу хочу сказати, що це один з кращих фільмів, які мені довелося переглянути! Абсолютно позитивний, абсолютно добрий фільм! Бо так дістали вже ті американські комедії з плоским американським гумором, бойовики з мега-спец ефектами та ріками крові...  

Так, є тут і мафія, і мільйон доларів, і зброя, і купа поліцейських, але все це переплетено якісним тонким гумором, а в результаті перестрілок не гине жодна людина :) І все було б абсолютно прекрасно, якби не страшна хвороба головних героїв Руді Та Мартіна, яка власне, і звела їх разом в палаті для смертельно хворих..

" - Скільки мені залишилось?

  - А ніскільки.."

Насправді, я до кінця фільму вірила, що герої виживуть: або діагноз не підтвердиться, або той мільйон вони потратять на своє лікування, або вкінці-кінців прилетить несподівано чарівник в голубому вертольоті.. Але чуда не сталося. 

Насправді дуже філософський фільм. Боятися глупо, каже нам головний герой. 

Зачепило своєю трагічною іронією "Скажіть де мої гроші і я дарую життя обом!" ...

Побачити море і померти, вперто йти до своєї мрії. Починаєш задумуватись, а на що ж ми здатні заради своєї мрії? Чи, власне, здатні тільки мріяти?

— Думаешь, мы действительно будем сидеть на облаке и говорить о море?
— Да, я твёрдо в это верю.

— Мы направляемся к морю, ты там никогда не был.
— Кажется, я уже не хочу…
— Тебе в раю не о чем будет говорить.
— Да знаю, я хочу на море, но мне страшновато…
— Знаешь, бояться глупо.

— Смерть – очень неприятная форма бытия.

10 балів з 10-ти! Чудовий фільм! Хто ще не бачив, обов'язково перегляньте, фільм вартий того!

...а я теж ніколи не була на морі)...

Хижаки / Predators (2010)

Подивилась сьогодні фільм Хижаки. Якось так склалося, що ні попередніх "Хижаків", ні "Чужих", ні "Чужих проти Хижаків" я не бачила. І це викликало щире здивування: як не бачила? Хижаків всі бачили! :) Тому мені швидко зробили короткий екскурс у всі попередні частини: хто там прти кого, ху із ху і т д.

Я не розбираюся у всяких там тонкощах, деталях і нюансах в яких розбираються відомі критики фільмів. Тому  буду напевне дуже суб`єктивною і судитиму за власними вподобаннями як кожен пересічний глядач.  А сучасного глядача то все важче і важче стає чимось здивувати та заінтригувати.. Сучасному глядачеві подавай щось ого-го! Але про все попорядку.

Сюжет далеко не новий.. Чужа планета, всякі монстри..  Літаючі кораблі.. Непристойно часто появляється якесь дежа вю.. десь я вже щось подібне чула, десь я вже щось подібне бачила..

Фільм починається з того, як на землю падають напівпритомні парашутисти. Тільки зводяться на ноги і вже хочуть перемочити одне одного. Але головний парашутист (він же головний герой) проявляє ознаки лідера та назбирує по цілому лісу (а попадали вони з неба, власне, у якийсь дивний ліс) собі подібних парашутистів. 

Коли вони виходять з лісу і їхній кругозір розширюється і вони мають змогу подивитись на небо, то не вірять своїм очам: вгорі над ними невідомі планети і стає очевидно, що вони не на Землі.. І тут дуже доречно звучить репліка "нам потрібен новий план" :) 

Зразу кидається в очі відсутність фантазії авторів.. Планета Хижаків, ну могли ж її зробити якоюсь хижішою чи то що.. Ліс, водоспад, каміння, кисень, практично ніяких відмінностей між хижацькою планетою і Землею. Ну крім всяких м`язистих ікластих собак-монстрів, жучків та, власне, самих Хижаків, а ну і одного єдиного виду рослин з паралітичними властивостями.. Ось вам і вся відмінність.. Мимоволі "Аватар" згадується.. Ось там то на природі не схалявили)

В чому суть того всього? А в тому, що то монстрики так розважаються.. Привозять собі з інших планет людей і влаштовують на них полювання для розваг. І вибирають вони (Пилу вам не нагадує?) сильних та спритних жорстоких вбивць, які багато зла натворили і дров наламали на Землі. Щоб веселіше було.. 

Потішив Морфеус з Матриці, дуже переконливо зіграв шизофреніка :) Також варто сказати, що фільм доволі передбачуваний. Не треба бути екстрасенсом, щоб вже всередині фільму зрозуміти якою буде кінцівка: всі загинуть, виживуть тільки головний чувачок та єдина жінка з їхньої новоспеченої команди і що їхнє вороже ставдення та недовіра згодом переростуть в любов. Погодьтеся, можна було не використовувати таку стандартну схему.. Від фільмів хочеться чогось неочікуваного, якихось неймовірних поворотів сюжетів, а не тільки гарної графіки та якісних спецефектів. Середній фільм, немає нічого надзвичайного, але і поганим назвати його теж не можна, просто ще один черговий фантастичний бойовичок з монстрами. Було декілька кадрів від яких мимоволі здригаєшся, одним з таких був момент виривання Хижаком черепа разом з хребтом з тіла людини.. Бррр... 

Ну і вже далеко не новий "відкритий фінал": герої перемогли головних хижаків, але тут розпочався новий сезон полювання і вони дивляться, як нові парашути з монстрами плавно спускаються до них.. Так що, думаю, продовження не за горами :)

П.С. А музика вкінці ідеально відповідає настрою картини :))