Сторінки

неділю, 30 березня 2014 р.

Соляний басейн Ybbs (Ybbstaler Solebad)

День видався якийсь не дуже вдалий. Запланували багато, а вийшло - як вийшло.. Не так як хотілося. Для початку ми не потрапили у відомий монастир в Мельку. Потім через несподіваний сильний дощ не потрапили в замок Шаллабург (Schallaburg). В кінці кінців вирішили розслабитися в соляному басейні у Ybbs (3345 Göstling a.d. Ybbs Oberkogelsbach 21). А до нього їхати ще близько години. І більшу частину шляху - не автобаном, а хвилястими доріжками, на поворотах яких починає робитися дурно.. Не надто приємно. І от ми на місці. Денний квиток коштує 13,90 €, з Niederösterreich-CARD - безкоштовно. 


З надією відпочити і розслабитись після не надто вдалого дня, заходимо всередину. Цілком імовірно, що якби ми приїхали сюди до того, як поїхали в "Römertherme Baden" - термальний басейн в Бадені, моя думка про соляний басейн "Ybbstaler Solebad" була б набагато кращою. Однак планка вже стояла і даний басейн в моїх очах до неї, нажаль, не дотягнув.


Не сподобалось:

- Особисто мені було якось холодно! І на повітрі, і у воді
- Доволі "тісно", замало простору
- Висока вологість, різкий запах, легке подразнення шкіри від соленої води
- Загальне враження не дуже позитивне 
- Час і якість добирання з Відня до Ybbs


Можливо варто приїхати сюди ще раз щоби змінити перше не дуже позитивне враження? Не знаю, не знаю..  

Музей Карнунтум (Museum Carnuntinum)

Карнунтум (лат. Carnuntum) - древньоримське поселення, яке відносно недавно виявили археологи. Знаходиться воно на відстані близько 40 км від Відня, на півдорозі до Братислави, де сьогодні розташовується селище Петронель-Карнунтум (Petronell-Carnuntum). За  часів правління імператора Траяна, Карнунтум став столицею римської провінції (верхньої) Паннонії. Численні знахідки розкопок зберігаються у музеї Карнунтум (Museum Carnuntinum) в Бад-Дойч-Альтенбургу (2405 Bad Deutsch-Altenburg, Badgasse 40–46), який, власне, ми і відвідали. 


В другій половині 19-го століття вчені зайнялися активним дослідженням древнього міста Карнунтум. Багаточисельні розкопки принесли сенсаційні знахідки.


27 травня 1904 року імператор Франц-Йосиф офіційно відкрив Музей Карнунтум.


Вхід в музей коштує 10€, з Niederösterreich-CARD - безкоштовно.






Руїни древнього міста перетворено на археологічний музей під відкритим небом. До археологічного комплексу Карнунтум належать залишки язичницьких воріт, два амфітеатри, один з яких був четвертим за розмірами у всій Римській імперії, залишки міста та відбудовані заново будинки в стилі того часу.


Під час воєн Карнунтум декілька разів руйнувався, проте згодом відбудовувався. Він був центром римської культури в Паннонії доти, поки близько 400 року не був зруйнований остаточно. 

Амфітеатр



Язичницькі ворота Гайдентор (Heidentor). Ми приїхали саме вчасно - сонце якраз "проходило" через ворота, щоб сховатись наніч за горизонтом :)


Було вже достатньо холодно, сонце сховалося і поволі наближалися сутінки. Спостерігати таку картину - одне задоволення!


А по землі тоненькою смугою стелився туман..


Вже навіть тільки заради цього варто приїхати сюди, на місце колишнього древнього міста.

Термальний басейн в Бадені (Römertherme Baden)

Термальні ванни в Бадені "Römertherme" - найбільший спа-комплекс в Європі. Він займає площу 77x33 м (2541 м²) і здатний вмістити до 450 відвідувачів.


Це був перший басейн у Австрії, який ми відкрили для себе. І правильно зробили! Бо мені там дуже сподобалося. Знаходиться він за адресою 2500 Baden bei WienBrusattiplatz 4. Працює щоденно з 10 до 22 год. Денний квиток в басейн коштує 16,20 €, з Niederösterreich-CARD - безкоштовно.

Öffnungszeiten

Повторюся, басейн мені дуже сподобався. Основні його плюси:

- Велике просторе приміщення
- Всього 20 км від Відня
- План приміщення (душ, туалети, кабінки..) добре продумані
- Привітний персонал
- Комфортні умови

   - Спортивний басейн (28°C)
   - Дитячий басейн (32°C)
   - Джакузі (36°C)
   - Басейн з масажними струменями (34-36 ° С) 
   - Сірчаний басейн під відкритим небом (34-36 ° С)  


Особливо мені сподобався сірчаний басейн під відкритим небом. Так як на вулиці була вже ніч, було вітряно і холодно, то плавати по шию в теплій паруючій воді з кольоровою підсвіткою було одне задоволення! А потім запливти через водяний коридор в приміщення і повністю розслабитись в джакузі.. Краса! :)  

Дзеркальна стеля басейну
Ми приїхали в басейн досить пізно, під вечір, але це був тільки плюс! Людей було вже мало - більшість порозходились. Атмосфера була спокійна, дозволяла отримувати задоволення на всі сто. 


Всім раджу! За денний квиток зовсім не шкода заплатити  16,20 €. А з Niederösterreich-CARD - йти в обов'язковому порядку навіть не вагаючись.

четвер, 27 березня 2014 р.

Музей Карикатур, Кремс (Karikaturmuseum Krems)

В Кремсі знаходиться цікавий музей - музей карикатур (Karikaturmuseum Krems, 3500 Krems
Steiner Landstraße 3a). Десь з третього разу нашого перебування в місті ми таки його відвідали. Вхід в музей коштує 10€, з Niederösterreich-CARD - безкоштовно.


В музеї знаходяться роботи, виконані в різноманітних жанрах: карикатури, шаржі, комікси. Велика частина робіт виконана олівцем. Музей займає два поверхи. На першому поверсі багато дивних і незрозумілих мені коміксів, карикатур на церковну та політичну тематику. Мені не сподобалось. Я була навіть до певної міри розчарована, бо очікувала більшого.


На вході в музей я спитала, чи можна фотографувати. З відповіді на моє питання я зрозуміла, що можна, а де не можна - там буде написано. За таким принципом з чистою совістю я і фотографувала. 


На другому ж поверсі до мене поспішила працівниця і повідомила, що фотографувати тут не можна. Довелося сховати фотоапарат і забути про нього. А жаль, бо на цьому поверсі роботи стали значно цікавіші. Але описувати карикатури словами - справа невдячна, їх потрібно бачити: дотепні, філософські, подекуди вульгарні, але загалом доволі цікаві. 
І на останок ось така от "гра в карти" :)


середу, 26 березня 2014 р.

Новий Kindle Paperwhite і 50 книжок, які я хочу прочитати у 2014 році

Дзвінок у двері. Відчиняю - на порозі стоїть поштар з посилкою в руках. Цікаво, з чим завітав він до нас сьогодні? :) Розпаковую амазонівську посилочку, а там.. та-дам! - новенька електронна читалка Kindle! :) Красиво упакована, зі стрічкою та відкриткою :) І на додачу - футляр. Мій подарок на День народження від Андрія!


 Kindl Paperwhite. Переваги

- Сенсорний екран
- Вбудована підсвітка з можливістю регулювання яскравості
- Антибліковий монітор
- Легкий, компактний, зручний - нічого зайвого
- Зручна навігація
- Налаштування - розмір шрифтів, міжрядкових інтервалів і т.п
- Створювання міток, закладок та керування ними
- Швидкий пошук
- Зарядки вистачає на декілька тижнів
Ну і чи не найбільша перевага - сотні томів, які можна носити навіть в дамській сумочці :) 

Недоліки

Звісно, з Kindl'ом відпадає певна естетична складова читання, зокрема тактильна - не знаю як кому, а мені завжди подобалось листати товсті, пожовклі і залежані від часу, сторінки книжок і відчувати отой специфічний запах, власне, не отих сучасних, новеньких, які пахнуть якоюсь дивною сумішшю запахів пластику, клею і лаку, а ті, які ще з дитинства пахнуть бібліотекою :) Але як би там не було, я згідна цим пожертвувати, заради всіх інших плюсів ;) Хоча.. з точки зору здоров'я, недоліки плавно переходять в переваги :)


З новим Kindl'ом в мене появилася нова ідея - прочитати певну кількість книг у 2014р. Спочатку захотілося прочитати 100 книг. Чому саме сто? А чому б і ні? Сто - гарне число, кругле :) А потім подумала-подумала і вирішила бути реалістом :) І з легкої руки кількість книг зменшилась удвічі :) Подивимось, чи знайдеться у мене і для них достатньо часу. Отож, до кінця 2014 року я планую прочитати 50 книг. Конкретного списку в мене немає, все залежатиме від настрою. Є декілька книжок, які вже давно хотілося прочитати, але все руки не доходили. От з них і почну. А на початку 2015 року відзвітуюся :) 

Маєте список своїх улюблених книг? Прочитали на днях щось цікаве? Діліться в коментарях, завжди буду рада! :)

неділю, 23 березня 2014 р.

Museum Gugging (Музей Ґуґґінґ)

Давненько я вже не робила тут ніяких записів, а назбиралося їх вже ого-го скільки! Отож настав час наверстати упущене. Сьогодні мова піде про музей Ґуґґінґ.

Ми вагалися - йти, чи не йти, так як ще перебували під враженням від походу в музей сучасного мистецтва Ессл (Essl Museum). Два такі музеї для одного дня - це трохи забагато, але ми вирішили, що дамо собі раду. Дорога водила нас вузькими вуличками, петляла, потім повела стрімко вгору і привела на невеличку парковку біля звичайнісінького будиночку, що не вирізнявся чимось особливим серед собі подібних. І якби не дороговкази та шматок розмальованої стіни навпроти, ми б вже подумали, що навігатор привів нас трохи не туди. 


Погода тим часом остаточно зіпсувалася. Окрім дощу, який моросив ще з самого ранку, здійнявся сильний вітер, під яким стогнали дерева, який пронизував до кісток і з розгону бив дощем в обличчя. Стемніло. Все це разом створювало якусь таку достатньо гнітючу атмосферу. Ми чимдуж поспішили в приміщення.. Обійшовши будинок, натрапили врешті на вхід. 


І от ми всередині. Музей Gugging було відкрито в 2006 році. Декількома десятиліттями раніше це була звичайна психіатрична лікарня, в якій з часом почали приділяти все більше уваги творчості пацієнтів і використовувати в лікуванні методи арт-терапії, що допомагають людині за допомогою мистецтва висловити свої внутрішні переживання, страхи та проблеми. 

Знаходиться музей на території однойменного центру Art Brut (фр. Art Brut - грубе мистецтво, необроблене, неогранене). Цей термін ввів французький художник Жан Дюбюффе для зібраної колекції картин і скульптур, створених душевнохворими, інвалідами, ув'язненими. Характерними рисами цих робіт є спонтанність, незалежність від правдоподібності, перспективи, масштабів, культурних шаблонів.

Центр Gugging складається з трьох будівель: музей Gugging, галерея і магазин та Дім Художників. 


В Домі Художників живуть люди з різними психічними захворюваннями, але головне - з творчими здібностями. Їхній дім це, по суті, центр соціальної допомоги бувшим піцієнтам психіатричних лікарень. Художники-пацієнти власноручно перетворюють свої приміщення за допомогою пензлів у неймовірно-фантастичні простори.. Гроші заробляють, продаючи свої картини.

Дім Художника унікальний тим, що над роботами пацієнтів не проводиться ніяких медичних експериментів, художники можуть творити стільки, скільки захочуть, а можуть і взагалі піти, якщо їм набридне.


Вхід в музей коштує 7€, з Niederösterreich-CARD - безкоштовно.  Довгі коридори, виставкові приміщення-палати.. Білі підлога, стелі і стіни.. 


Мабуть тому, що було вже досить пізно, відвідувачів окрім нас в музеї не було. Час від часу напружену і важку тишу, що нависала над нами, порушував скрип підлоги під ногами. І боячись зайвий раз сколихнути голосом повітря, ми лише перешіптувалися, або красномовно обмінювалися поглядами.


І хочеш ти цього чи ні, а роботи пацієнтів-художників не залишать тебе байдужим. 


Робота художника August Valla








Захоплюючий проект німецьокого художника Ingolf Ebeling - "Der Sonnenstrahlenmillionär" ("сонячнопроменевий" мільйонер). Вся кімната, виділена під виставку, вкрита сотнями листівок, на яких художник зобразив сонячні промені в кількості від одного до максимум тридцяти. 


Загальна сума всіх променів складає рівно мільйон! Важко собі це уявити, правда?


Спочатку роботи викликають подив, здивування. Після цього мозок намагається побачити якусь суть в намальованому. Активно намагається, але йому це не вдається. Згодом намагається розгадати побачене, ніби ребус. Але і це не проясняє ситуацію. І тоді приходить розуміння, що ці художники бачать світ зовсім не так, як бачить його переважна більшість, та й взагалі.. живуть вони в зовсім іншому світі. 



Робота Освальда Чіртнера (Oswald Tschirtner) - величезне полотно, а внизу ряд безстатевих "головоногих"












Бррр..




Оглянули всі зали і вийшли на вулицю. Для мене це було чимось абсолютно новим, незрозумілим, неприйнятним.