Чинадіївський замок

Спустившись з гори Пікуй, сіли в машину і поїхали в Чинадійово. По трасі проскочили палац Шенборнів, однак назад вирішили вже не вертатись. Отож, ледіс енд джентлменс - Чинадіївський замок, або ж замок "Сент-Міклош"! 

Чинадіївський замок - кам'яна споруда з двома кутовими вежами та стінами метрової товщини, зведений в XIV столітті. На перший погляд скидається дуже компактним та строгим.. Обшарпані стіни, вибиті шибки.. 

Свого часу замок слугував і в'язницею, і сільрадою, і військовою частиною, і складом автобази.. Заходимо всередину..

Обвалена стеля, обвалені стіни, по кутках - уламки цеглин.

Чинадіївський замок від 2001 року зданий у тимчасову експлуатацію закарпатському художнику Йосипу Бартошу, який фактично врятував його від остаточної руйнації 

В кутку стоїть старенька радіола. У нас теж колись така була :)

Спускаємося сходами на перший поверх. 

І тут починається найцікавіше! Перший поверх цілком відреставрований. Тут розташовані експозиції кельтської та скіфської культур.

Кімната в червоних тонах. Спочатку була наповнена купою малих дітлахів на яких постійно розсіювалася увага.. А коли вони пішли геть, то стало якось так зловіще тихо і моторошно..

Особливу атмосферу створює голова людини з закрученими рогами та трохи підозрілий єдиноріг на стіні. Не знаю що конкретно вони собою уособлюють, але враження таки справляють..

Єдиноріг. мабуть..

Та ще багато дивних та малозрозумілих речей..

Довгий дерев'яний стіл і два крісла з високими спинками на його кінцях

Сонячне світло крізь вітражі

Під час реставраційних робіт в одній із стін був знайдений замурований людський скелет. Згідно однієї з версій, у середньовіччі існував звичай - після побудови фортеці замурувати в її стіну живу людину, мовляв, це значно покращить обороноздатність споруди.. 

Ну а нам час рухатись далі..

<< Попереднє: Сходження на гору Пікуй

Продовження: Невицький замок >>

Підгорецький замок

З Буська їдемо в Підгірці. На трасі зупиняємося, щоб сфотографувати Олеський замок та перекусити канапками і томатним соком :) Впродовж всієї нашої мандрівки нас злісно переслідують важкі дощові хмари, але поки що нам непогано вдається втеча від них :) 

Пам'ятник на високому пагорбі, який видно здалека і який неможливо залишити поза увагою - монумент бійцям Першої кінної армії. 

Здалеку виглядає досить ефектно!

А видряпавшись нагору та придивившись ближче, помічаєш іржаві штирі та покручену місцями обшивку та всюдисущі надписи а-ля "тут був Вася".

Під'їжджаємо ближче.. Бачимо перед собою неймовірної краси храм.. Ніби з античних часів.. Це - римо-католицький костел Воздвиження та святого Йосипа. Костел був побудований на замовлення Вацлава Жевуського як родова усипальниця. 

Костел має форму барокової ротонди. На аттику портика розміщені скільптури восьми святих. Дев'ята скульптура, нажаль, була зруйнована в Другій світовій війні.

Пам'ятник загиблим радянським солдатам

Липова алея, яка, власне, і веде до замку. Починається сильний вітер, який зриває з землі сухе листя і закручує його у вихорі-танці перед нами. А навколо - ні душі.. Мертва тиша, яку порушує лише шелест листя у танку. Магічне і атмосферне місце від якого віє незвіданою таємничістю. Уявляю собі, як гарно тут літом, коли дерева вкриваються зеленим листям та ароматним цвітом..

А ось і він! Підгорецький замок у всій своїй красі! Підгорецький замок (або Палац у Підгірцях) - пам'ятка архітектури епохи пізнього Ренесансу у стилі бароко, що є одним з найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями. Замок будувався впродовж 1635 - 1640 років за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. 

Замок має форму квадрата, сторона якого дорівнює приблизно 100 метрів. На його рогах розташовані п'ятикутні бастіони.

Замок бачив багато на своєму віку. Переходив із рук в руки, зазнавав значних руйнувань, сильно постраждав від пожежі, відбудовувався, був пограбований, слугував санаторієм для хворих на туберкульоз.. 

Замок зачинено на реставраційно-відновлювальні роботи, тож для огляду доступні лише навколишні території та фасад. А загалом замок планують перетворити на музей інтер'єрів. Подивимося, як воно буде і надіємося на краще. Бо зараз замок в дуже поганому стані..

На території підгорецькому замку знімали сцени мого улюбленого фільму "Три мушкетери" з Михайлом Боярським у ролі д'Артаньяна! За сюжетом фільму всередині мав відбуватися славнозвісний Марлезонський балет, на який королева Анна Австрійська мала вдягнути чудові діамантові підвіски.. Ех.. як же я люблю цей фільм :)

На цих сходах бився д'Артаньян з гвардійцями, що охороняли замок, пробираючись всередину. Однак, судячи з фільму, тоді ці сходи були в набагато кращому стані..

Замок розходиться по швах.. Рятуйте ж його, поки є ще що рятувати!

Вежі замку увінчують два атланти. Ось один із них

А тут другий атлант

Вигляд із тераси замку на навколишні території. А колись там розкидався неймовірної краси італійський парк з фонтанами та скульптурами..

Підгорецький замок є справжньою перлиною, не зважаючи на свій занедбаний стан. Сюди варто приїхати, тут своя, особлива атмосфера.

Важкі хмари довго ганялися за нами і дощ таки нас наздогнав. Разом зі снігом та пронизуючим вітром. Біжимо до машини. Але все ж зупиняюся на декілька секунд, аби ще раз глянути на чудовий костел та зберегти його образ на фото. 

Ми пробіглися під дощем і оцінили в повній мірі весь кайф від теплої машини, коли за вікном твориться чорт-зна-що :) 

Чудовий замок. Ми сюди ще повернемося, я у це вірю ;)

Поїздка в Старе Село

А почну-но я активно вести свій блог!.. Зараз і почну втілювати цю геніальну ідею в життя :)

Сьогодні був гарний день. Почався він, правда, трохи специфічно, але пройшов просто чудово :) Ми проґавили найпростішу можливість потрапити до місця призначення: пряма електричка поїхала без нас ще до нашого прибуття на вокзал...

Закупившись в Скрині, 29-тою маршруткою поїхали на Автовокзал №5. До прямої маршрутки залишалося чекати десь коло 1.5 год.. Тому ми сіли на "непряму" маршрутку + 3 км йшли пішки) Але то було того варте :) Мені чомусь дуже сподобались оті два дерева.. Композиція "Втома"...

По дорозі нам зустрічалися неймовірної краси килими з барвінку, що рясно цвів ніжно фіолетовими квіточками! 

Краса, скажу я вам, просто неймовірна! 

І ось нарешті, подолавши добрий шмат дороги, на горизонті з'являється старосільський замок

Підходимо ближче..

Заходимо всередину..

Старосільський замок справляє сумне враження, розвалюється і розсипається на очах.. Шкода, що владі наплювати на історичні пам'ятки своєї країни.. 

Біля стін валяються ось такі розбиті кам'яні завитки, які раніше прикрашали верх замку..

І я к невдалий жарт, вгорі біля входу висить нещасна табличка "Під охороною".. Цікаво, під чиєю ж саме?

Якщо замок розвалюється, всередині пасуться коні, в приміщенні підвалу (мої здогадки) зробили смітник (!), а, ховаючись між стінами, молоді і не дуже люди розпивають алкоголь.. І хз що взагалі там ще роблять..

А недалеко біля замку є таке собі колоритне озеро :) В ньому дуже мило і голосно виквакували свої серенади жаби :) 

Після оглядин замку ми помандрували до лісу на шашлики :) Ліс мене приємно здивував своєю чистотою! Ніяких хащів, заростей, сміття, тільки високі дерева і килими квітів :) 

П.С. Після нас ліс залишився таким же чистим, яким був і до нас! :)

П.П.С. То був гарний день, гарні спогади, смачний шашлик :)

Потім ми сіли на електричку і втомлені, але щасливі поїхали додому..