Поїздка в Харків (11-12 вересня 2010)

За вікном нашого вагону появився симпатичний старенький потяг. І то був добрий знак, який віщував, що зовсім скоро ми прибудемо на місце :)   Після довгих 18 годин їзди, ступивши з поїзда на тверду землю, відчуваєш, як тебе поглинає неймовірне відчуття безпричинного щастя і радості :)  Навіть втома від часково неспокійно-безсонної ночі з незвички спати на рухомому ліжку кудись зникла :)  Харків зустрів нас теплою сонячною погодою, від чого настрій був просто чудовим.

В Харкові, та й взагалі на сході України, я ще ніколи не була, але чула про них багато :) Дещо підтвердилось, дещо ні... Колія, перон, вокзал.. багато сходин догори, декілька донизу і ми вже на привокзальній площі! Вона мені дуже сподобалась, якщо чесно!

Чудові фонтанчики, цікавий "глобус", клумби, простір, шалені згаї голубів, які то вилежувалися в траві, то хмарами літали над головами і жодної завантаженості автівками! (наявність метро явно дається взнаки). Таке враження, ніби то центральна площа. 

Шкода тільки, що пам`ятник отцю Федору з "12 стільців" я так і не побачила, втім так само як і пам`ятник самому Остапу Бендеру. Але нічого страшного, значить буде ще одна нагода приїхати до Харкова :)

Декілька фото тут, декілька там і пішли шукати, де буде проводитись It Jam). Але то вже трошки інша історія, не буду забігати наперед).

Загалом, перше, що кидається в очі, то це масштабність міста. Запам`яталась фраза "Харкову притаманний якийсь такий гігантизм" і, звичайо, простір.

Щось в ньому є і від Києва і навіть трохи від Львова :) Йдучи тихими вуличками, здавалось що ось-ось з-за повороту появиться універ Франка :)

Скрипаль на фоні голубого неба. Загадково і трохи містично :)

Серп і молот.. Що тут скажеш.. 

Тут певно ще довго житимуть і маритимуть радянським союзом..

Будинок-градусник

В обсерваторії ім. Гагаріна

Сходинки пофарбували, щоб вода здавалась божественно голубою :) Я майже купилася :)

Чудесні композиції фонтанів! Гуляти біля них в спеку певно одне задоволення :)

Краса!

Найбільш схожий відпечаток до моєї долоні)

В Харкові знаходиться найкращий у світі пам`ятник Тарасу Шевченку!

Монумент Тарасу Шевченку розташований в середмісті Харкова — у саду ім. Т.Г.Шевченка при вході на центральну алею з боку вулиці Сумської.

Художній стиль монумента можна визначити як соцреалізм і сталінське бароко, тоді як трактування особистості Тараса Шевченка так само є радянським — як ідейного борця за щастя простого люду, поета-революціонера.

Загальна висота монумента — понад 16 м., статуї Тараса Шевченка — 5,5 м.

Монумент було урочисто відкрито 24 березня 1935 року. А рівно через 54 роки народилася я :) 

Ленін.. Просто Ленін. Дивуєшся тому і надивуватися не можеш..

  Найбільша у світі площа.. І той самий Ілліч маячить вдалині)..

А ще у Харкові живуть привітні люди, які детально пояснюють як краще добратися до певної точки міста. Це, насправді, дуже приємно

   

Герб Харкова

 

Хто в Харкові не потрапить на канатну дорогу, той ризикує багато втратити :)

Повільно пливеш над кронами дерев і відчуваєш себе птахом :)

Чудо-механізм перетягування канату)

Канатна дорога веде до чудового затишного парку. Березового :) 

Де живе величезна кількість білочок, майже ручних які майже позують і дефілюють перед камерами :)

 

Це парк ім.Горького.. Кинувши вперше швидким поглядом на пам`ятник, обличчя помітно видовжується від здивування.. Хто-хто?? Але протерши очі і придивившись, розуміємо, що то лиш зоровий обман і ми помилилися).. хоча після Леніна, московських і совєтських вулиць може бути всяке)..

І ще трохи всяких фото)

Червоні чобітки

Мабуть дуже відома харківська алея, бо плакатики з її зображенням зустрічаються по цілому місту :)

З парку Горького канатною дорогою повертаємося назад, потім пішки до ботанічного саду (який, нажаль, не працював) на метро і на вокзал..

Всюди добре, але вдома - найкраще. Повертаємося до рідного Львова! Можливо колись ми побачимося з тобою ще раз, Харкове! ;)

P.S. Трьом міліціянтам з метро: хлопці, ви ганьбите всю українську міліцію! Мені за вас соромно...