Сторінки

суботу, 20 травня 2017 р.

Грузія: Тбілісі. День Восьмий

Гамарджоба! Гамарджоба, друзі! От і настав останній день нашого перебування у Грузії. Зранку прокидаємося і йдемо до моря, до якого рукою подати. Здавалось би, все чудово і все по плану. Але що це за запах? З кожним кроком в сторону моря сморід все дужчає і дужчає. Аа.. ось і його джерело - величезна дохла риба, яку викинуло на берег.  І скільки не віддаляйся, запах, здається, намертво завис у повітрі... Бррр.. Та не дуже то і купатися хотілося. Підемо в басейні краще поплаваємо.. А тут вже і до Тбілісі час повертатися.  


За 20 км. до Тбілісі над містечком Мцхета знаходиться один з найдавніших християнських храмів Грузії - храм Джварі (храм Хреста, груз. ჯვარი).


Храм побудований на вершині скелі і дуже гармонійно вписується в навколишній ландшафт. Ми потрапили на церемонію вінчання двох прекрасних молодих осіб, відповідно біля підніжжя гори яблуку ніде було впасти - ледве знайшли місце для машини. Наречених вже чекав велетенський, прикрашений квітами, лімузин. Ми зайшли до церкви, яка вщерть була заповнена гостями, та подивились трохи на церемонію вінчання, хоч жодного слова і не зрозуміли :) Але це було якось так натхненно і проникливо.. Добра і щастя молодятам! 

Ех! Хотілось би потрапити на грузинське весілля десь в далекому глухому закутку з усіма традиціями в наявності. Але ж не запрошує ніхто :) А тим часом перед нами відкриваються простори. Є в тому щось захопливе.. Але в нас залишається не так вже і багато часу, потрібно поспішати до столиці.

От ми і в Тбілісі. Здали машину і тепер залишилися без транспорту. Поселилися в готель. І тут відчули врешті справжню грузинську гостинність :) Власник готелю вийшов до нас особисто, привітався і приніс нам.. цілу бутлю вина - пийте на здоров'я! Не келих, не два, а цілу бутлю. Безкоштовно, просто так. Вино було добре і смачне і п'янке, тож налили собі по келиху і віднесли все решту назад, від гріха подалі :)


Завтра над ранок у нас літак. Поспати б нам не завадило, але ще ж білий день на дворі. Йдемо на прогулянку. То тут то там трапляються нам грузинські солодощі. Ну і як же повернутися додому без справжньої грузинської чурчхели? Просто очі розбігаються: до кольОру до вибОру. Я все розпитувала: а з чого ця, а он та з чого? Вибрала собі декілька різних видів і таки не втрималася, надгризла прямо на вулиці :)


Повечеряли в Грузії востаннє там, де вечеряли вперше. Вийшло символічно :) А тим часом геть звечоріло.. 


На мості побачили хлопця у вишиванці та почули знайому мову - своя людина! Побалакали трохи, поділилися враженнями. І знову ж таки, він лише приїхав, а нам час повертатися додому.. Шукаю символізм всюди, де тільки можна.. ;)


Погуляли, пофотографували трохи нічне місто і спішимо в готель.. Хоч трохи поспати б!


Здавалося, що лишень приклала голову до подушки, а вже задзвонив будильник і вирвав зі сну.. На вулиці ще темно. Нашвидкоруч закидаємо речі у валізу, беремо Анну на руки, сідаємо в таксі, яке цього разу вже не блудить і не петляє, а чітко привозить нас в аеропорт. Все. Літак і прощавай, Грузія! Це було гарно, це було цікаво, яскраво і насичено. Або ні, не прощавай - до наступної зустрічі! Користуючись нагодою, дякуємо Марті і Дмитру за гарну компанію, було файно, нє? :)

Але на цьому наші пригоди не закінчилися. Наш рейс безсовісно затримувався. А у нас же пересадка в Ризі. Сталося як і гадалося - літак з Риги до Відня полетів без нас. Пішли виясняти ситуацію. Але окрім нас, в черзі за поясненнями вишикувалась ще добра половина літака. Прийшлося знову чекати.. Як компенсацію дали нам талончики-знижки на їжу і повідомили, що зможуть нас відправити додому аж ввечері. І що нам робити більше як половину дня в аеропорту? Що, що - гуляти містом! Сіли на таксі і поїхали в столицю. В Ризі ми вже колись були і вона мені сподобалась. І знаєте, як не дивно, я навіть орієнтувалася на місці і пам'ятала, куди яка дорога веде :)



Прогулялися містом і час швидше проминув - все ж краще, аніж сидіти на валізах в аеропорту.. Ніколи не втомлюся повторювати, що все те добре, що добре закінчується. І ми повернулися додому.. Ось і казочці кінець, а хто слухав - молодець! ;)

Немає коментарів:

Дописати коментар