Пратер у Відні

Ми вирішили відвідати парк атракціонів. Відповідно пішли в Пратер (Prater) - великий парк та зона відпочинку у Відні. Там знаходиться один з символів міста - гігантське колесо огляду! Побудоване воно ще у 1890-х роках, а його висота становить 60 метрів!

З верхівки колеса відкривається чудовий вид як і на сам парк..

 ..так і на місто вцілому

Ціна одного кола трохи кусається  - 9 євро. Але так як щодня на ньому кататися ніхто не буде, то один раз спробувати можна і треба :) А ще перед входом на колесо тебе фотографують і пропонують купити ці фото всього-на-всього за 9 євро :) Ми, звичайно, подякували за пропозицію, чемно відмовилися і відкланялися :)

Вид на кусочок парку і на мене з нашої кабінки :)

Рухається колесо дуууже повільно, то ж налюбуватися краєвидами та пофотографувати їх є вдосталь часу. Вид на Відень

 

Кабінки багатомісні, засклені (правда віконця відкриваються), закриваються ззовні, щоб ніхто не вирішив вийти собі десь посеред подорожі в недозволеному місці :) Всередині - дерев'яний столик з лавочками, на стінах - панорами Відня, щоб туристи орієнтувалися з висоти 60 метрів що чим є на горизонті :) Ще там були і романтичні 2-х місні кабінки з накритим столиком :) А вночі, кажуть, тут дуже гарно все освічується. Отак от!

 Якось зовсім не страшно, у Львові ж на Чортовому колесі трохи страшніше :)
Красиво там, але насправді нічого особливого.. Далі просто гуляли собі, оглядаючи найрізноманітніші атракціони. Багато тут всяких кімнат страху з різноманітною нечистю та моторошними звуками і криками переляканих відвідувачів :)

 

Про один атракціон хотілось би написати окремо). З нього гучніше ніж з усіх інших кричали люди :)  Ота змія - то просто жжесть!) Я б туди нізащо не сіла :)

Брр... Ото людям адреналіну бракує :)

На висоті мало того, що крутишся з великою швидкістю по колу, так ще і крутишся навколо іншої осі догори дриґом.. Бррр).. Але як виявилося згодом, це був ще не найстрашніший атракціон, то були тільки квіточки ;)

За отим втомленим кашалотом височіє ще один атракціон. Вся родзинка його полягає, мабуть, лише у шаленій висоті.. На схожому я каталася (але, звісно, на значно меншому), це не страшно, досить навіть приємно, правда потім трохи ноги не слухаються, заносить трохи :)

Я просто не могла не сфотографуватися біля такого здоровенного мухомора. Тим паче на мені були власноручно зроблені кульчики-мухоморчики, яких тут, правда, не дуже добре видно :)

Андрій із задоволенням пішов на картинг, я встигла зробити ще декілька фото і фотоапарат розрядився..

В гарному настрої ми пішли додому :)