Сторінки

пʼятниця, 23 березня 2012 р.

Пратер у Відні

Ми вирішили відвідати парк атракціонів. Відповідно пішли в Пратер (Prater) - великий парк та зона відпочинку у Відні. Там знаходиться один з символів міста - гігантське колесо огляду! Побудоване воно ще у 1890-х роках, а його висота становить 60 метрів!
З верхівки колеса відкривається чудовий вид як і на сам парк..
 ..так і на місто вцілому
Ціна одного кола трохи кусається  - 9 євро. Але так як щодня на ньому кататися ніхто не буде, то один раз спробувати можна і треба :) А ще перед входом на колесо тебе фотографують і пропонують купити ці фото всього-на-всього за 9 євро :) Ми, звичайно, подякували за пропозицію, чемно відмовилися і відкланялися :)
Вид на кусочок парку і на мене з нашої кабінки :)
Рухається колесо дуууже повільно, то ж налюбуватися краєвидами та пофотографувати їх є вдосталь часу. Вид на Відень
 
Кабінки багатомісні, засклені (правда віконця відкриваються), закриваються ззовні, щоб ніхто не вирішив вийти собі десь посеред подорожі в недозволеному місці :) Всередині - дерев'яний столик з лавочками, на стінах - панорами Відня, щоб туристи орієнтувалися з висоти 60 метрів що чим є на горизонті :) Ще там були і романтичні 2-х місні кабінки з накритим столиком :) А вночі, кажуть, тут дуже гарно все освічується. Отак от!
 Якось зовсім не страшно, у Львові ж на Чортовому колесі трохи страшніше :)
Красиво там, але насправді нічого особливого.. Далі просто гуляли собі, оглядаючи найрізноманітніші атракціони. Багато тут всяких кімнат страху з різноманітною нечистю та моторошними звуками і криками переляканих відвідувачів :)

Про один атракціон хотілось би написати окремо). З нього гучніше ніж з усіх інших кричали люди :)  Ота змія - то просто жжесть!) Я б туди нізащо не сіла :)
Брр... Ото людям адреналіну бракує :)

На висоті мало того, що крутишся з великою швидкістю по колу, так ще і крутишся навколо іншої осі догори дриґом.. Бррр).. Але як виявилося згодом, це був ще не найстрашніший атракціон, то були тільки квіточки ;)
За отим втомленим кашалотом височіє ще один атракціон. Вся родзинка його полягає, мабуть, лише у шаленій висоті.. На схожому я каталася (але, звісно, на значно меншому), це не страшно, досить навіть приємно, правда потім трохи ноги не слухаються, заносить трохи :)
Я просто не могла не сфотографуватися біля такого здоровенного мухомора. Тим паче на мені були власноручно зроблені кульчики-мухоморчики, яких тут, правда, не дуже добре видно :)

Андрій із задоволенням пішов на картинг, я встигла зробити ще декілька фото і фотоапарат розрядився..
В гарному настрої ми пішли додому :)

неділя, 18 березня 2012 р.

Собор св. Стефана у Відні

Собор святого Стефана  (Stephansdom) - національний символ Австрії та Відня. 
Нажаль, ззовні його дуже важко сфотографувати "в повний ріст у всій красі".. Біля його стін близько десятка впряжених коней з каретами чекають на охочиш покататися під цокіт копит.. Заходимо всередину собору..
 Просто бракує слів..
Правда в той час було дуже багато туристів, які не дуже то і стишували голос, балакаючи поміж собою.. Зі всіх сторін блимали спалахи.. Це якось трохи дратувало і не давало в повній мірі відчути того, що відчуваєш, заходячи в храм..
Обов'язково мушу попасти сюди на відправу! А у великі свята храм ще дуже красиво прикрашають. Мушу це побачити!
І ще обов'язково мушу послухати музику органу!..
І піднятися на дві вежі храму! Хух.. ще стільки роботи в мене ;)

Віденські дива: ведмеді, мило та жаба :)

Після відвідання української церкви ми собі пішли гуляти містом. А так як то була неділя, то всі магазини, магазинчики і сувенірні лавки були зачинені. Але це не заважало нам розглядати вітрини :) На вітрині одного з магазинів стояли такі собі будиночки "у розрізі". будиночки були напичкані всім необхідним для комфортного проживання починаючи від шафи-ліжка-стола і закінчуючи тарілкою, ложкою, горнятком :)
 
І от в одному з таких будиночків, в одній із кімнат, я побачила наш прапор! Ніби дрібниця, а приємно :)
А далі натрапили на якесь дивне ведмеже сімейство.
Я навіть не бралася їх усіх перераховувати - стільки їх там було


 Оці два ведмедики мені видалися якимись найдушевнішими :) також сподобався ведмедик під синьо-жовтою парасолькою та з яскравою оранжевою валізою.

Ведмежі танці. Так ведмеді танцюють :)

Так ведмеді готують обід
Вдосталь нафотографувавши ведмежу сімейку, рушили далі. Пройшовши ще трохи, побачили  цікавий і дуже апетитний на вигляд магазинчик. Від нього віяло трошки специфічним, але приємним запахом. Я вже почала собі уявляти, як тануть у роті оці чудні різнокольорові зефіринки, як тут..
..виявилося, що це був магазин не солодощів, а... мила! 
Не маючи конкретного плану і кінцевої цілі, ми собі блукали вуличками, час від часу фотографуючи щось цікаве. Ота жаба вже декілька разів мені зустрічалася, тому я просто не могла її не сфотографувати. Бррррр... В автора малюнку буйна фантазія) От коли тільки  подивлюся на ту картинку, відразу мене якось аж перекошує) Бррр...

По дорозі додому вирішили заїхати ще на Штефанпляц, подивитись на візитку міста - Собор св. Стефана..

Українська церква у Відні

Добре виспавшися, вирішили піти оглянути місто. Відвідали українську церкву св. Варвари. Знаходиться вона на Postgasse 8 (зупинка метро - Schwedenpark). Так як транспортна система у Відні дуже "просунута", то з добиранням навіть у найвіддаленіший закуток міста проблем немає практично жодних. І взагалі, про транспорт тут можна говорити багато, але якщо коротко, то - "дорого, чудово продумано і швидко". Але повернемося до Української Греко-Католицької Церкви. Невеличка і не дуже помітна, я навіть якось умудрилася проскочити повз неї, не помітивши.. Поруч - погруддя Івана Франка. От, власне, і самі фото:

Всередині спокійно і затишно.. І ще.. дуже приємно почути тут рідну українську мову! Це якось підбадьорює - усвідомлюєш, що ти тут не сам :)
Зараз Служба Божа відправляється в неділю о 9.30 та 12.00. Можливо комусь ця інформація стане у пригоді. Сьогодні частина проповіді була німецькою. А ще співав хор.. Це було щось просто неймовірне, аж мурашки по шкірі! Скоро Великодні свята, то ж понесемо сюди святити Паску! :)

понеділок, 5 березня 2012 р.

Прогулянка в парку

Вирішили трохи оглянути місцевість. Погода цьому сприяла. Пішли в парк. З вершини пагорба нам відкрився гарний вид на озеро, вкрите льодом..
 Хех.. дехто вирішив протестувати кригу на міцність :) На щастя, все обійшлося :)
В парку було тихо, затишно і спокійно... Навіть зрідка вже щебетали птахи.. Австрійці вигулювали своїх собак або ж займалися вечірніми пробіжками.
 А ми просто гуляли собі, вдихаючи свіже повітря та балакаючи про своє..
 
 Сонце опускалося все нижче і нижче..
 Малюючи на воді вогняну "дорогу-в-нікуди"..
 
 ...