Що то за дивна річ у мене в руках? Це - дуріан. Як тільки його не величають на просторах інтернету, як не піарять та як не розхвалюють! З найбільш пафосного (окрім того, що його називають королем фруктів): "неймовірно корисний і смертельно небезпечний", "смак неба і запах пекла", "смердюча смакота"..
Мабуть жоден інший фрукт не викликає таких суперечливих емоцій: одні гурмани його обожнюють, а у інших він викликає огиду. А також його заборонено приносити в готелі, таксі, брати з собою у літак.
Спробувати дуріан - це було лише питання часу :) І тут він саме з'явився в продажі і позиціонувався як "заморожений фрукт в вакуумній упаковці вагою 150-200г". Замовила я оті 150-200г дуріану онлайн, а на ділі він виявився ось таким колючим півторакілограмовим кабанчиком! Ну не повертати ж таку красу назад? :)
Стали ми розчленовувати той диво-фрукт. Це виявилося справою непростою, але ми впоралися. Завбачливо одягли рукавички, ввімкнули витяжку та відчинили вікна :) Відчували себе мало не нейрохірургами на надскладній операції :)
І тут прийшло якесь вселенське розчарування від усвідомлення того, наскільки мало у тому світі залишилося правдивого і не прикрашеного :) Де? Де той вибух аромату, через який його забороняють приносити у громадські місця?) Де? Де той смак амброзії, насолоди і задоволення? :) До слова, якщо вже мірятися ароматами, то наш дуріан навіть близько не стояв біля підніжжя трону хаукарлю - підтухлого м'яса гренландської акули - традиційної ісландської страви :)
Ну ок, має дуріан трохи дивний неприємний запах прілої підгнилої цибулі. Але доволі вбогий і ще й принюхуватися до нього треба. Ну а смак? Смак такого нудкого заварного солодкавого крему з домінантними нотками тої ж підгнилої цибулі. Ну таке.. ніяке :) На короля фруктів не тягне. Чи то нам якась лайт версія дуріану попалася, чи то просто він вже обріс небилицями і легендами, але я була трохи розчарована гіперболізацією всього того у тому недосконалому світі :)
П.С. А що ж з залишками? А залишки цього дивного фрукту ми завбачливо закинули у віддалений куток морозильної камери. А то хто його зна, може вже завтра наші смаки зміняться і нам знову захочеться відчути, як тане в роті та дивна кремоподібна субстанція з дивним гнилувато-цибульним смаком і ароматом ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар