Вчора подивитись місто нам не вдалося, то ж треба надолужити сьогодні. Дощу вже нема, але важкі хмари нависають над містом, погрожуючи своїм виглядом пролитися зливою. Йдемо до центру міста. Навколо нас маленькі симпатичні будиночки, щедро прикрашені квітами у вазонах та прапорцями. Симпатично і мило.
Над дахами будиночків ми помітили височенний шпиль - значить ми на правильному шляху. Монумент світла (ірл. Аn Túr Solais), який ще часто називають дублінською голкою (англ. Spire of Dublin) - стальний пам'ятник у вигляді голки висотою 120 метрів, який було зведено у 2003 році.
Діаметр основи голки сягає трьох метрів, а на самому вершечку звужується до 15 сантиметрів. Що можна сказати про цей пам'ятник? Він доволі дивний. Але чому б і ні? Ото Париж має свою вежу, Лондон має своє "око", а Дублін має свою "голку". Треба ж мати якийсь символ, по якому тебе будуть точно, чітко і однозначно ідентифікувати. А якщо підійти практично впритул до монументу та подивитися на нього знизу вгору, то він починає нагадувати собою безкінечну дорогу в небо :)
Одним з найстаріших районів Дубліна вважається район Temple Bar, який на сьогодні є одним з найпопулярніших місць в столиці. Туристів приваблюють та притягують, наче магнітом, велика кількість ресторанів та пабів на будь-який смак.
Центральна частина Дубліна - це симпатичні низенькі різнобарвні будиночки і вузькі, мощені бруківкою, вулички. І паби на кожному кроці, у яких та біля яких збираються групи людей, об'єднаних спільними інтересами :)
Кожен паб має свій стиль і атмосферу. Пивні заклади наче змагаються між собою за краще і оригінальніше оформлення. Ось, для прикладу, Hard Rock Cafe
Бути в Ірландії, а зокрема в Дубліні і не посидіти хоча б в одному з її незліченних пабів - це наче і не бути в Дубліні :). Мотивуючись такою думкою, ми потрапили до найстарішого дублінського пабу-броварні The Porterhouse (він саме святкував двадцятиріччя свого пивоваріння) щоб поїсти та спробувати їхнього власного пива. І самі того не відаючи, ми обрали дуже вдалий час для цього! Коли ми лише зайшли, то в приміщенні було практично порожньо. А поки ми знайомилися з меню, чорні хмари, які весь день тяжіли над головами, таки пролилися зливою. І людей вмить побільшало - ніде яблуку впасти, всі столики та місця біля барних стійок враз заповнилися людьми. Але хто зна, чи це через дощ, чи через футбол, який от-от мав розпочатися :)
Ось так виглядають колоритні вбиральні колоритних пабів :)
І о чудо! Тільки-но ми поїли та вийшли на вулицю, як злива закінчилася. Можна йти досліджувати місто далі. Місцеві "близнюки" на світлофорі
А ось і найстаріший паб Ірландії - The Brazen Head, датований 1198 роком!
Якісь дивні підозрілі труби на фоні церкви..
Ну і куди ж без усіляких графіті та просто малюнків. В кожному місті вони унікальні і додають атмосферності. Або ж просто викликають посмішку та піднімають настрій :)
На одній з чергових вуличок Дубліна
Йдемо в музей найвідомішого ірландського пива Гіннесс (англ. Guinness Storehouse). Офіційна назва - "Пивоварня біля воріт Святого Джеймса" (англ. St. James's Gate Brewery).
Знову почало дощити. Але ми вчасно зайшли всередину. Музей знаходиться в семиповерховій будівлі. Переміщатися з поверху на поверх зручно ліфтом, але на ескалаторі цей процес буде значно ефектнішим! Кожен поверх музею - тематичний.
Перший поверх присвячений основі основ пива: вода, ячмінь, хміль та дріжджі. І до всього можна торкнутися: набрати повні жмені зерен ячменю, яких тут насипали пару сотень кілограм і релаксувати, пересипаючи їх з долоні в долоню, або ж подивитися, як росте хміль, чи постояти під легкими бризками водоспаду :) А також на великому екрані можна подивитись художнє відео про ці складові.
Так як музей знаходиться в колишньому приміщенні заводу, то тут і залишилася велика частина від заводу
Всякі труби, цистерни, бочки..
Всякі прилади та механізми..
І навіть ось такі кумедні фігури
Можна безконечно дивитись на три речі: як горить вогонь, тече вода, та на рибу, яка їде на велосипеді!
Колекція пивних бочок
Симпатичний музей, але не більше. І як на мене, то ціна за вхід надто завищена. Навіть включаючи келих безкоштовного пива, який пропонують на останньому, сьомому поверсі. Однак музей користується неймовірною популярністю серед туристів! А власники користуються цим, заробляючи на цьому непогані гроші.
А ще там проводився майстер клас з традиційних ірландських танців, дегустація різних сортів пива, до якої вишикувалася грандіозна черга людей та ще багато всяких цікавинок. Поки ми обійшли всі сім поверхів, то добряче втомилися. Час пролетів непомітно. Нарешті вийшли на свіже повітря. І знову дощ перестав! нам щастить :)
Кафедральний Собор Св. Патріка або Собор Діви Марії та Св. Патріка (ірл. Árd Eaglais Naomh Pádraig) - найбільший собор Ірландії та головний храм протестантської церкви. Поблизу церкви розташований великий гарний парк Св. Патріка.
Дублін розкинувся по обидва боки ріки Ліффі (ірл. An Life). Вигляд на місто та веселку над ним з одного із мостів.
Веселковий прапор на фоні ледь помітної справжньої веселки :)
Сьогодні ми намотали багато кілометрів, побачили багато цікавого та прониклися атмосферою міста. Час повертатися в номер. Завтра з самого ранку у нас літак додому...
Не знаю, що має символізувати цей пам'ятник, але у мене він чомусь асоціюється з чеканням на зупинці на свій автобус, який має відвезти додому. Дуже символічне останнє фото з Дубліна :)
І от настав ранок. Ледь-ледь світає. А ми вже чекаємо на автобус. Той самий, двоповерховий, яким має відвезти нас до аеропорту. Приїхав. Зайняли вільні місця. Оглядаюся навколо: хто спить, втягнувши голову в плечі від холоду, хто ледь стоїть на ногах - певно добряче насвяткувався вчора, хто голосно балакає німецькою та висловлює своє захоплення містом. А ми втомлено мовчимо, мріючи про телепорт :) Це були неймовірні і чудові вісім днів Ірландії, які запам'ятаються нам надовго.
Спитаєте, що далі? А далі на нас вже зачекалася Грузія! ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар