Словенія: Постойна Яма, Пред'ямський замок та Любляна

Тепер їдемо знайомитись зі Словенією. В Пулі (Хорватія) ми затрималися надто довго, то ж їхати довелося вже за темряви. Над нами нависали зловіщі чорні хмари, а небо розтинали блискавки - ми в'їжджали в грозу. Дощ не змусив себе довго чекати. Вперіщила така ливняка, що видимість за декілька секунд стала нульовою. Ми сповільнилися до мінімальної швидкості і їхали практично навпомацки. На щастя, окрім нашої, машин не було. Блудили ми довго, навігатор водив нас за носа, ми пропускали потрібні з'їзди і кружляли-кружляли, петляли-петляли вздовж кукурудзяних полів. Зупинив нас дорожній знак з надписом на хорватській. Що він означав: можна їхати? Не можна їхати? Благо, їхати тою дорогою було зовсім трішки.. Нарешті ми добралися до готелю! А поки зробили тих п'ять стрибків від машини до вхідних дверей, то, здавалося, промокли наскрізь.. Зате як солодко тої ночі нам всім спалося :)

На ранок дощ збіднів, однак повністю переставати дощити навіть не думав. Та і хай собі! Він нам - не перешкода, бо ось там, за деревами, видніється наша ціль, до якої ми наближаємося швидкими перебіжками поміж дощем - Постойна Яма!

Постойнска-Яма (словен. Postojnska jama) - система карстових печер та одне з найбільш відвідуваних туристичних місць у Словенії. Загадкове і таємниче підземне царство сталактитів та сталагмітів! І ми прямо вже починаємо в нього занурюватися!

Однією із особливостей цієї печери є те, що вона оснащена залізницею. І оснащена вона, звісно, не просто так: її протяжність становить близько 20 км, з яких трохи більше п'яти кілометрів доступно для огляду! Такого розмаху відкритих для широкого загалу печерних просторів ви не знайдете більше ніде у світі.

Це далеко не перша наша печера, але враження вона справляє незабутнє. Вагончики курсують поміж освітлених вузьких печерних коридорів, петляють, а ти оглядаєшся навколо і розумієш, що справа, зліва - сітка лабіринтів, а за ними - ще лабіринти, і ще, і ще.. Уух! Це так захопливо! Але це ще не кінець. Далеко не кінець. Це лише початок :) Вагончики зупиняються - час виходити.

В одному із залів печери. Температура тут тримається сталою весь рік - близько 10 градусів.

Над головою нависають сталактити найдивовижніших форм

Такі собі мінеральні бурульки :)

Слово "сталактит" походить від грецького Сталактос (гр. Σταλακτίτης) - "крапання зверху" - мінеральне утворення , яке звисає зі стелі і "росте донизу"

Ще один тип сталактитів. Наш гід ніжно називає їх "спагеті"

А символом печери є сталагміт "Білий діамант"

На відміну від сталактитів, сталагміти "ростуть" вгору

А ось тут бачимо вже сталагнат - це коли сталактит "зростається" разом із сталагмітом.

Пройде незліченна кількість років і цей мініатюрний сталагнат перетвориться у одну з таких колон..

Колони, наче вирізані з мармуру легкою рукою митця.. Справляє враження!

А в десяти кілометрах від печери знаходиться один з найстаріших та найцікавіших замків Словенії - середньовічний Пред'ямський замок (слов. Predjamski Grad). Цікавий він насамперед своїм зовнішнім виглядом - він вбудований в скелю. Собою він закриває вхід в величезну печеру. Та й дослівно з словенської "Пред'ямський" перекладається як "передпечерний". Детальну інформацію про робочий час та ціну білетів можна подивитись тут.

Ну і куди ж без легенд? Свого часу одним із власників замку був барон Еразм Ямський, який відзначався своїм вибуховим характером. Подейкують, що він вбив на дуелі родича імператора Священої Римської імперії. Так розпочалася війна між імператором та бароном. Імператор наказав взяти замок, однак це виявилося непростим завданням. І лише підкуп одного із слуг барона дав результат: зрадник запалив ліхтар в кімнаті, де перебував барон - це було сигналом і ціллю - полетіли гарматні ядра і так Еразм і загинув. 

А тепер потрібно ще заїхати в Любляну. І обов'язково відвідати Люблянський град (словен. Ljubljanski grad). Чому обов'язково? А тому, що колись давно я прочитала Коельївську "Вероніку", що вирішує померти. Хоча сам роман особливо не вразив, але Любляна і її замок в описі мені сподобалися. Настільки, що захотілося їх відвідати. 

Люблянський град (словен. Ljubljanski grad) - середньовічна фортеця на пагорбі, що височіє над містом Любляною, один із символів міста. До замку можна піднятися за допомогою фунікулера. Ну, що можна сказати? Замок як замок. Особливого враження не справив. З мурів замку відкривається вид на місто.

Каплиця Св. Георгія в Люблянському замку

Під куполом каплиці

А тепер йдемо оглядати місто. Без конкретного плану і маршруту

Любляна видалась мені такою тихою, спокійною, домашньою, без надлишкової метушні та помпезності

А також оригінальною та атмосферною

Кидати монетки у фонтан чи річку, щоб знову повернутися в місто - надто вже банально. А от кидати взуття - саме те, що треба! Шкода, не було з собою лишньої пари, а то теж повправлялася б в метанні і залишила б свої тапки тут в якості експонату, для, так би мовити, довершення композиції :) 

Любляна розташована на берегах річки Любляниця, а близько 20 км її течії проходять підземними карстовими печерами, день за днем вимиваючи та формуючи нові химерні химерності в тих печерах :)

Міст Змія (слов. Zmajski most) - пам'ятник архітектури та одна з найбільш впізнаваних споруд Любляни.

А от і один із зміїв-драконів на мості, що є символом міста

Міст - не міст, якщо він не обвішаний замочками, а у воді під ним не валяються ключики ;) 

Від Словенії залишилися яскраві і приємні враження і я більше ніж певна, що ми повернемося до неї і знайдемо в ній ще багато цікавого для себе.

<< Попереднє: "Про Хум - найменше місто у світі та Пулу (Хорватія)"