№28. "Кентавр в саду" (Моасир Скляр)

Книга №28. "Кентавр в саду" 
                      "O centauro no jardim"

Автор: Моасир Скляр          

             Moacyr Scliar

Країна: Бразилія

Жанр: роман

Дата написання: 1980 р.

Загальна оцінка (1-10): 4

Варто, чи ні: не раджу нікому 

Настрій книги: збоченський, якось так..

Як потрапила в список: через непорозуміння :) 

Після "100 років самотності" Маркеса знову захотілося поринути в світ магічного реалізму. Шукаючи щось на таку тематику, я і натрапила на "Кентавра в саду". І назва незвична і автор незнайомий. Дай-но, думаю, прочитаю. Початок книги мене захопив. Це було справді цікаво і доволі незвично. Все починалось багатообіцяюче. Тут нікуди правди діти і, віддаючи належне авторові, було все так, як треба. А от далі.. Далі автора неначе підмінили. Отож 4 бали ставлю за вдалий старт. Бо більше ставити вже не буде за що..

Особливістю цього роману є якась вже надто лінійна лінійність. Хоча ні, не так - ідеальна синусоїдність - жодних відступів за окреслені межі, монотонно і одноманітно. Така собі поганенька біографія. І наче старається автор підвести до кульмінації - чекаєш чекаєш, читаєш читаєш - а її все нема і нема.. А потім розумієш, що все - вже і по кульмінації :) 

Щодо сюжету.. Давайте в двох словах. Народилась УНІКАЛЬНА дитина - кентавр. Але згодом він умудрився зустрітися з такою ж УНІКАЛЬНОЮ кентаврихою. Любов, звісно, зі всіма витікаючими наслідками.. Все, як у звичайних людей, от тільки ще конячий зад на додачу. І наче цілком зрозуміле бажання стати нормальними людьми: операція - лікар просто відтинає "залишок" коня, залишаючи лише передні ноги з копитами - і кентаври перетворюються в майже нормальних людей. Але як же без третього-зайвого? І тут на обрії з'являється вже третій (!) знову ж таки УНІКАЛЬНИЙ кентавр. Потім двоногу (кентавриху) вже не влаштовує двоногий кентавр і вона зраджує йому з чотириногим красенем-кентавром.. Скандал звісно, депресія.. Ну, словом, все як у людей.. І тут (увага!) згорьованому невдасі-двоногому-кентавру хочеться чого? Ха-ха! Знову стати самим собою, тобто хоче, аби йому знову пришили кінський "зад"! Вибачте, але як на мене, це вже занадто) До цього моменту я ще так сяк читала, а тут просто "випала в осад". Можна, звісно, все списати на "магічний реалізм", але я навіть пробувати не буду, про мене, то ніяким реалізмом, хай навіть двічі магічним тут і не пахне. Ну і звісно все закінчується хепі ендом. Весь роман пронизаний нездоровою темою інтимних стосунків.. Наголос, власне, на слові "нездоровою". Одним словом гидко.. бррр. Наче автор хотів зачепити щось важливе, але так і не зачепив, не достукався. Читати не раджу. Особам до 18 взагалі заборонила б.

<<Попередня                                     50 книг у 2014 році                                      Наступна>>

Цитати:

• Только конь может плакать о человеке. Вот почему в кентавре соединились конская и человеческая природа.

• Бегай, приятель, не раскисай. Не ради того, чтобы убежать от инфаркта, а просто назло всем бедам. Брось вызов судьбе — иначе и жить не стоит. 

• Ночью он оставляет в комнате горящую лампу, ему известно, что в темноте страхи плодятся. В темноте дерево безумия растет быстрее, пускает корни, дает побеги. В темноте, как черви на тухлом мясе, размножаются кошмары.

• Кидаю ли я скрипку в реку, пытаюсь ли, нет ли покончить жизнь самоубийством, обретаю ли или теряю друга, — как бы то ни было, я живу.

• Читай, сынок, читай, говорила мать, то, чему ты научишься, у тебя уже никто на свете не отнимет; не важно, инвалид ты или нет — важно быть образованным человеком. 

• Там ледники, Гедали. Ледники, говорят, это такая красота, что аж до слез.

• Жизнь слишком коротка, чтобы тратить ее на глупости. 

• Если уж протестовать, то надо выбирать приемлемые формы протеста. Защищать потребителя, бороться за чистоту окружающей среды. Эти негодяи добавляют в консервы настоящие яды, губят природу — ты знаешь, что утконосов больше не существует, Гедали? Так вот: их больше не существует. Я видела фотографию последнего экземпляра: забавный был зверек, с утиным носом и сиськами. Сиськи, представляешь? То есть совершенно ни на кого не похожий! Ну скажи мне, Гедали, разве оттого, что он не похож на других, ему и существовать нельзя? 

• А еще стоит подумать о феминизме. Женщины, Гедали, это половина человечества, а сколько им приходится терпеть? С этим надо покончить, Гедали, это варварство. Дело не в одном только соперничестве с мужчинами в профессиональной сфере. Важен оргазм, Гедали. Мы должны бороться за женский оргазм. А вы, мужчины, должны помогать, вы не можете оставаться в стороне от такой важной проблемы. Вы всю жизнь вели себя, как жеребцы — Гедали, ты гаушу, ты знаешь, о чем я говорю. Налететь галопом, быстренько трахнуть и ускакать в поля. Это не дело, Гедали. Согласись. Не дело.

• Ложь. Нагромождения лжи, штабеля лжи, одни поверх других. Не всякий археолог докопался бы до истины, погребенной под толщами вранья, если истина и в самом деле существовала.