Зранку важкі ватні хмари опустилися на гори. Було прохолодно, але день обіцяв бути сонячним і теплим. Навколишні краєвиди створювали гарний настрій і налаштовували на позитив.
Ми планували їхати прямо в Гальштатт. Перед від'їздом господар готелю потиснув нам всім руки на прощання, запросив приїжджати зимою на лижі та спитав, чи знаємо ми про ущелину Ліхтенштейнклямм? Ми про неї нічого не чули. А вона виявляється тут зовсім поруч! Вирішили обов'язково скористатись порадою. І ми не пожаліли про це!
Ущелина Ліхтенштейнклямм (Liechtensteinklamm)
Нам дуже пощастило - ми добралися до ущелини зранку, коли ще практично не було людей. Ми були навіть у подвійному виграші - сонце ще не встигло піднятися достатньо високо, тому в ущелині панувала особлива атмосфера, яка ще не встигла розвіятися. Я підозрювала, що там буде красиво, але щоб аж настільки - я навіть подумати не могла! Поміж вузьких щілин пробивається сонячне проміння, падає на кам'яні брили, які відкидають вглиб важкі похмурі тіні...
Внизу, поміж камінням, бурлять води гірської ріки Großarler Ache (Großarlbach), що впродовж тисячоліть формували ущелину. Вони наповнюючи повітря вологою та стрясають його гуркотом, що вдаряється об скелі, не в змозі вирватися з лабіринту ущелини.
Отак рев потоку і блукає, заглушуючи собою все..
Бачили фільм "Аватар"? Особливо той момент, де показують "острови", що "плавають" в повітрі, а з них донизу стікає собі вода.. Так от, в ущелині мене не покидало відчуття того, що я якимось чином телепортувалася на Пандору :)
Ущелина Ліхтенштейн має довжину близько 4км (близько 1км доступно для відвідувачів) та сягає до 300 метрів в глибину. У деяких місцях її ширина становить лише декілька метрів. Ущелина закритий протягом зимових місяців.
За легендою, ущелина була створена Дияволом, якому було необхідно якнайшвидше провести воду до містечка Гросарль (нім. Großarl). Та на перших порах йому це не вдалося. Тож повний люті і гніву він пролетів над землею і жбурнув на неї воду, яка і вимила собою ущелину.
Маршрут по ущелині закінчується біля водоспаду.
Час повертатися назад..
Ну і фото на згадку, як же без нього :)
Ущелина названа на честь князя Ліхтенштейну Йоганна ІІ, який пожертвував кошти для розширення ущелини.
В ущелині можна побачити веселку. Це виглядає дуже ефектно!
А якщо пощастить, то можна побачити навіть подвійну :)
Ущелина неймовірна! Приїжджайте сюди зранку і насолоджуйтеся її красою в повній мірі!
Гальштат (нім. Hallstatt)
А далі ми рухаємося в сторону містечка Гальштатт.
А які пейзажі навколо!
Вид на озеро Галлштаттерзее (нім. Hallstätter See).
А ось, мабуть, найвпізнаваніший ракурс Гальштату.
Затишне, спокійне і дуже красиве містечко, оточене горами та озером. Сюди теж однозначно вартує приїхати.
Сонце поволі котиться до заходу.. Час повертатися до Відня..
Немає коментарів:
Дописати коментар