Мандрівка по Альпах на авто

В п'ятницю остаточно вирішили, що беремо машину на прокат, але так і не вирішили куди саме ми нею їдемо: розглянули декілька варіантів, але жоден не витримав грунтовної критики. В кінці кінців я заспала на диванчику, а коли мене розбудили, то поставили до відома, що план складений, маршрут прокладений і машина заброньована. Отак-от :) Карта наших мандрів:

Кінцевою точкою мав бути пункт Mixnitz - гори з оглядовими площадками, з яких відкривається гарний вид на навколишні території. А щоб більше як 200 км. не їхати одноманітними автобанами, маршрут проклали собі через гори. Закинули в рюкзаки їжу, по дорозі в Гофері докупили все інше необхідне і пішли забирати заброньовану машину. І тут на нас чекав сюрпрайз: нам зробили "подарунок" - замість заброньованої компактної машинки, за ту саму ціну нам видали новеньку, дорогу і здоровенну махінерію.. В цьому були як і свої плюси, так і мінуси, але не будемо забігати наперед :) Машину нам оформили швидко, запропонували взяти страхівку за 25 євро. На всяк випадок взяли. Спустилися на стоянку, оглянули машину, побачили на ній декілька царапин - пішли виясняти, чи в доках це зазначено :) Все було в порядку то ж ми, врешті, зручно вмостилися і поїхали... Перш ніж виїхали з Відня, довелося трохи попетляти вуличками, поки я знайшла спільну мову з нашим GPS навігатором :) Так і почалися наші пригоди :)

Баден, Нижня Австрія (Baden, Niederösterreich)

Дорога пролягала через Баден, тож ми вирішили припаркуватися в центрі міста і піти прогулятися - розім'яти руки-ноги. Шкода, що не вдалося побачити молодят, що приїхали на цій симпатичній машині з причепленими бляшанками :)

Пройшлися серед пальм, зробили декілька фотографій..

Все ж таки гарно у Бадені.. Але довго там ми вирішили не затримуватися, бо попереду ще була дооовга дорога.

Чи то я отруїлася тою грибною Suppe, чи то від того, що машину заносило на поворотах, але почувала я себе дуже і дуже недобре. Як після шаленого атракціону, на який мене під дулом автомата не заженеш.. В кінці кінців хотілося просто піти проблюватися (сорі), щоби стало легше, але навіть це мені не вдалося..  З'їла яблуко, запила енергетиком, вийшла з машини, відчула під ногами тверду основу і душа моя наповнилася радістю - трохи попустило :)

А навколо були гори і ліси, гріло сонце і співали птахи. Вирішила протестувати машину на комфортабельність :)

Як виявилося - дуже зручно! Тільки не сприйміть то як рекламу :)

Потім ще була фотосесія у жилеті хD

Потім ми ще трохи перекусили і рушили далі.

Місцеві краєвиди:

Минуло небагато часу їзди і дорога поволі ставала все вужчою. В одному місці наша дорога була просто-напросто прорубана у скелі!

Раз за разом стали появлятися неймовірної краси краєвиди! Дуже шкода, що фотографії не в силі передати і половини того, що можна побачити вживу! Справді захоплює подих!

Гори, вкриті лісом, глибокі ущелини і провалля.. І все це там, прямо біля тебе - навколо тебе! І ти дивишся на ту красу широко відкритими очима, ніби хочеш охопити її всю повністю і помістити в пам'ять оту отриману об'ємну панораму - картинку, щоби при першій ліпшій нагоді змогти відтворити її в своїй уяві. 

З'їхали на узбіччя, перекусили фруктами і дивились як повз нас на шалених швидкостях пролітають байкери,  шикарні старі та не дуже автівки.

І рушили далі у дорогу..

Маріацелль, Штирія (Mariazell, Steiermark)

Наступна наша зупинка була у містечку Маріацелль (Mariazell). Тут (як і в багатьох інших населених пунктах, які ми проїжджали) стояли ось такі високі стовпи, на верхівці яких була закріплена ялинка. Правда я поки що не знаю, що воно означає, що символізує і з чим пов'язане..

Також там знаходиться дуже гарний католицький храм - Базиліка Різдва Діви Марії, або ж  Базиліка Маріацелля (Basilica Mariä Geburt ,Basilika von Mariazell). Він відомий як місце, в якому зберігається дерев'яна фігурка Богородиці  «Magna Mater Austriae» - Велика Матір Австрії, що є національною святинею. А також є головним місцем паломництва Австрії.

Всередині дуже затишно, гарно і спокійно..

Купили собі магнітика з храмом на пам'ять, але він десь загубився :(

А навколо знову неймовірні краєвиди!..

Декілька разів доводилося проїжджати через тунелі. В такі хвилини якось  навіть не задумуєшся над тим, що над головою знаходяться десятки, а то і сотні тонн землі :)

Зальцаталь, Штирія (Salzatal, Steiermark)

По трасі на швидкості проскочили повз водоспад. Довелося зупинятися і здавати трохи назад :) Повторюся, але все ж скажу, що знову фотографія, нажаль, не передає і половини тої краси..

На дорогах все частіше стали появлятися знаки з намальованими оленями. А на одному із схилів нам вдалося побачити дику косулю. А вона наіть і не підозрює, що за декілька хвилин попаде у всесвітню павутину :)

Також по дорозі ми бачили дві оленячі ферми. Побачивши нашу машину, олені відірвалися від їжі, повернули свої голови в нашу сторону і підозріло дивились нам у слід :) 

Також тут я вперше в житті побачила стадо волохатих (!) довгошерстих корів! Нажаль, мені не вдалося їх зазнимкувати. Дуже часто нам траплялися отакі дивні штукенції. Цікаво, що то таке і яке їхнє призначення?

Нам зустрівся парад на дорозі :) Ми пригальмували, щоби подивитись на них, послухати та пофотографувати. Молодші учасники трохи зніяковіло поглядали на нас, старші ж байдуже дули у свої труби :) Отак ми стояли, аж поки поліціянт, що йшов за колоною музик, не махнув нам рукою: "та їдьте вже". Ну то ми і поїхали :) Мабуть, то було якесь національне австрійське свято, бо багато людей того дня ми зустрічали в національних костюмах.

  

Айзенерц, Штирія  (Eisenerz, Steiermark)

Наступною точкою нашої мандрівки було місто Айзенерц, що в перекладі з німецької означає "залізна руда".

Місто мені дуже сподобалося: невеличке, компактне, з цікавою архітектурою, старовинною церквою та чудовими краєвидами.

Церква св. Освальда

Декілька годин до цього, тут мабуть відбувався шлюб - храм був гарно прибраний білими трояндами та стрічками.

Церква знаходиться на горі, з якої відкривається чудовий вид на Альпи, вкриті снігом..

Місто цікаве також тим, що тут знаходиться гора Ерцберг, яка є найбільшим кар'єром залізної руди в Європі. І виглядає ця гора дуже ефектно завдяки своєму червонувато-рудому кольору!

Навіть бруківка у місті наче вкрита іржавим нальотом..

В той час ми навіть не підозрювали, що наш навігатор приведе нас до того самого моста!

І вже за декілька хвилин ми опинилися на мості! Зупинятися там було категорично заборонено, то ж довелося задовольнитися лише фотографіями, зробленими находу. Сонце помалу котилось до заходу, але ми якось навіть не відчували втоми, перебуваючи під враженнями від побаченого, настільки захоплені були красою!

Ех, це було так круто!

Вид на кар'єр:

Повітряний млин: сучасність :)

 

Сонце вже практично заховалось, а до кінцевої точки нашого маршруту залишалися ще десятки кілометрів. Ми усвідомлювали, що вночі там нема що робити, то ж вирішили вертатись додому.. Виїхали на автобан і дуже швидко по ньому заїхали у Відень.

Здавалось би на тому всі наші пригоди логічно мали б закінчитися. Але не тут то було :) До Відня приїхали близько 12 ночі. Постало питання, де заночувати машині? В подвір'ї побачили вільне місце.. Ну то ми туди взяли і заїхали.. А потім прочитали на табличці чорним по білому, що то місця "для обраних", а для "НЕ обраних" тут працює евакуатор. Довелося вирулювати назад.. Але з такими габаритами в такий вузький провулок це виявилось не простою задачею.. Після довгтх маневрувань ми таки почули зловіщий скрегіт.. Як результат - маленька вмятина і царапина на дверцятах машини.. Навіть не хотілося думати про те, в скільки нам ті царапинки обійдуться.. То ж з невеселими думами ми таки знайшли місце, де втулити машину і за декілька хвилин відключилися у сні..

На наступний день виявилося, що потрібно йти в міліцію писати рапорт, інакше наша страховка не покриє збитків і прийдеться платити 200-300 євро.. Довелося йти знайомитися з віденською поліцією. Поліцай, що писав нам рапорта, виявився приємною, культурною і ввічливою людиною. На кінець побажав нам гарного дня :) Дрібничка, а приємно :) Ще довелося писати пояснюючу записку, малювати якісь там малюночки.. Але все обійшлося і ми з полегшенням видихнули :)