Долина Вахау являє собою мальовничу 30-ти кілометрову туристичну і виноробну долину вздовж Дунаю, що простягається між містами Кремс (нім. Krems) та Мельк (нім. Melk). Під час нашої подорожі нам вдалося відвідати такі цікаві місця як:
1. Замок Графенег (нім. Schloss Grafenegg),
2. Місто Кремс (нім. Krems),
3. Місто Дюрнштайн (нім. Dürnstein),
4. Село Вайсенкірхен (нім. Weißenkirchen in der Wachau),
5. Замок Артштеттен (нім. Schloss Artstetten),
6. Замок Шаллабург (нім. Renaissanceschloss Schallaburg),
7. Руїни Аггштайн (нім. Burgruine Aggstein).
Карта подорожі тут.
План маршруту ми склали на диво швидко. Погода була теплою і сонячною, що дуже сприяло нашій мандрівці. По дорозі нам траплялися поля, рісно вкриті жовтим цвітом ріпаку, повз які неможливо було просто так взяти і проїхати, не зупинившись :)
1. Замок Графенег (Schloss Grafenegg)
Трохи менше години часу з Відня і ми вже поблизу нашої першої запланованої точки - поблизу замку Графенег.
Красивий і розкішний замок милує око. За 6 € можна потрапити всередину. В сувенірному магазинчику можна купити старі вина з погребу замку.
Навколо палацу знаходиться не менш розкішний парк, що займає площу 32 га.
Високі розлогі дерева, кущі, квіти, фонтани, скульптури, лавочки, на яких можна сісти і перепочити.. Також тут розташована велика сцена під відкритим небом на якій часто проводяться музичні фестивалі та концерти класичної музики.
2. Кремс (Krems)
На Кремс ми не планували витрачати багато часу. Взагалі-то спочатку ми навіть думали не заїжджати в нього, а їхати прямо в Дюрнштайн, але чудові краєвиди з вікна машини нас підкупили, тому і заїхали в місто. Музей карикатур.
Ми вибрали дуже підходящий час для нашої подорожі - час цвітіння сакури! Та і не тільки сакури: і каштани вгиналися від важких квітів-свічок, і клумби майоріли різнокольоровими тюльпанами, і зелені галявини були рясно вкриті кульбабами..
Кремс мені сподобався. Таке собі невеличке середньовічне місто з вузькими вуличками, бруківкою, симпатичними маленькими будиночками і якоюсь такою особливо приємною атмосферою.
Кремс - одне з найстаріших міст Нижньої Австрії. Саме тут були викарбовані перші австрійські монети.
А коли ми піднялися досить високо вгору, і дивились вниз на нетипові дахи маленьких будиночків, залитих сонячним промінням, мене не покидала думка, що я зараз не в Австрії, а десь в далекій Греції :)
Поблизу Кремса власне і починається долина Вахау.
Баржа на Дунаї
3. Місто Дюрнштайн (Dürnstein)
А далі ми планували заїхати в Дюрнштайн та подивитися на ще одні замкові руїни (нім. Burgruine Dürnstein). Колись в ньому перебував в ув'язненні король Англії Річард І Левове Серце, якого взяв в полон австрійський герцог Леопольд V. Але подивитись на історичну пам'ятку зблизька нам не вдалося. Ми намотали декілька кругів по місту, місця для паркування так і не знайшлося. То ж ми вирішили, що заїдемо сюди по дорозі назад. Вид на Дюрнштайн та руїни замку здалеку.
4. Село Вайсенкірхен (Weißenkirchen in der Wachau)
Невеличке симпатичне село на березі Дунаю по якому просто приємно прогулятися. А ще тут знаходиться парафіяльна церква Успіння Богородиці (нім. Die Pfarrkirche Mariä Himmelfahrt), що є однією з найбільш важливих церков-фортець у Нижній Австрії. Її будівництво розпочалося в другій половині XII ст. Пізні середньовічні укріплення церкви в основному збереглися до нашого часу. Фортеця була зведена близько 1530 року для захисту від нападу турків.
До церкви-фортеці можна потрапити високими покритими сходами, піднявшись якими, потрапляємо на площадку, з якої відкривається гарний вид на Дунай та гори..
5. Замок Артштеттен (Schloss Artstetten)
Замок Артштеттен - замок в Нижній Австрії, резиденція сімейства Гогенбергів, нащадків ерцгерцога Франца Фердинанта і його дружини Софії. Перша письмова згадка про замок датується 1263 роком. Зараз там знаходиться музей Франца Фердинанда. Замок оточений чудовим парком, просто ідеальним для прогулянок і відпочинку. На просторих галявинах стояло декілька розкладних крісел. Не знаю для чого і для кого їх там поставили, але ми всілися на них і довго насолоджувалися навколишньою красою :)
6. Замок Шаллабург (Renaissanceschloss Schallaburg)
Після подолання стрімкої дороги вгору, добряче захекавшись, ми опинилися в гарному доглянутому парку, в кінці якого височів замок. Прямо до нього ми і направилися. Проте до нас підійшов працівник і повідомив, що, нажаль, він мусить зачиняти ворота парку, оскільки робочий день вже закінчився. Нам не залишалося нічого іншого, як покинути територію замку, щоб була нагода повернутися сюди ще раз :)
7. Руїни Аггштайн (Burgruine Aggstein)
Далі ми попрямували до руїн Аггштайн. Сонце вже починало поволі схилятись до заходу. Дорога до замку стрімко бігла вгору, була звивистою та вузькою, оточеною по обидві сторони рівчаками та деревами. Ми приїхали запізно - замок вже був зачинений. Але в цьому було, мабуть, більше плюсів, аніж мінусів: жодних машин, жодних галасливих відвідувачів, туристів, шуму.. Тільки ми і замок, що є однією з найпривабливіших туристичних пам'яток в долині Вахау.
Замок був заснований в XII столітті в стратегічно вигідному для оборони місці - на широкій скелі, що здіймається над Дунаєм на висоті 300 метрів. З цього часу його неодноразово грабували та руйнували, проте кожного разу його відновлювали заново. У 1181 році замок став власністю роду Кюнрінген. Брати Кюнрінгени (яких в народі прозвали Кюнрінгськими псами) займалися розбоєм і грабуванням торгових кораблів на Дунаю. В 1685 році замок втратив своє військове значення. З того часу він ще декілька разів змінював власників, аж поки в 1930 році його не купив граф Освальд фон Зайлерн-Аспаг. Його сім'ї до сьогодні належать права на замок.
Руїни замку відвідують близько 55 тисяч людей щорічно. Цікавим також є той факт, що замок ніколи не завойовували штурмом, а лише довгими виснажливими облогами.
Трохи подалі від замку, за деревами над обривом стоїть маленька, непомітна з першого погляду, лавочка. З неї відкриваються просто фантастичні пейзажі: замок, Дунай, гори, виноградники і мініатюрні хатини вздовж ріки! Ми довго просиділи на тій лавочці, насолоджуючись красою природи і співом птахів..
Аж поки не почало сутеніти. Сонце поволі котилося до заходу, тіні все довшали.. Так гарно стало довкола, містично.. Але час був повертатися, попереду нас чекала довга дорога додому.
То була чудова мандрівка: гарний старт, наповнений цікавим змістом день та яскраве його закінчення на руїнах замку Аггштайн. Долина Вахау цілком і повністю виправдала наші сподівання!
Немає коментарів:
Дописати коментар