Музей скла "Скляний Замок" (Glasmuseum "Die gläserne Burg")

В сорока кілометрах від Відня знаходиться чудовий музей скла "Die gläserne Burg" (2483 Weigelsdorf Pottendorfer Straße 24–28). Сам музей хоч і не є великий, зате дуже гарний, цікавий, добре продуманий і дуже оригінально оформлений як ззовні так і всередині. Зовнішній вигляд будинку не залишиться непоміченим в жодному разі, він так і притягує до себе погляд :) 

Як звичайно, трохи загальної інформації. Вхід в музей коштує 7€, з Niederösterreich-CARD - безкоштовно, до того ж ця карточка дає змогу відвідувати музей необмежену кількість разів безкоштовно! В приміщенні знаходиться також магазин, в якому можна купити різноманітні цікаві скляні витвори. Ціни, звісно, не маленькі, але вироби справді дуже красиві і оригінальні. До цього ж, це ручна робота, а вона не може бути дешевою. Отож ось він, головний вхід. Заходимо всередину. 

Тільки но ми переступили поріг, як нас відразу ж помітили. Жіночка на касі широко до нас посміхнулася, привіталася, сказала, що рада нас тут бачити :) І взагалі, приділяла нам, здавалось, аж забагато уваги, було трохи ніяково). Я відчувала себе мало не якоюсь почесною персоною :) Трохи згодом жіночка помітила на мені мої улюблені кульчики каштани-колючки. Відразу спитала, чи не зі скла вони :) Коли ж почула, що це я сама їх зробила з полімерної глини, то була просто в захопленні. Звісно, було приємно :) Але щось я відійшла від теми :) 

На питання, чи можна фотографувати в музеї, жіночка ледь посерйознішавши і трохи вагаючись, сказала, що взагалі то не бажано, але якщо трошки і не все, то можна. Уточнила, що саме бажано не фотографувати. Не знаю, чи то ми їй сподобались, чи то дійсно "не все, але можна", але факт залишається фактом - повністю фотографувати нам не заборонили :) 

Першим, що ми побачили, була величезних розмірів скляна мозаїка на підлозі.  Вона входила в перелік "не бажано". Ми вирішили не нагліти, то ж не стали її фотографувати. Рухаючись далі, ми потрапили в кімнату "Скляний Ліс" зі звуковими та візуальними спецефектами. Доволі ефектно! Наступна кімната - "Вулкан". І кожна наступна кімната цікавіша за попередню. А враховуючи, що і найперша - теж цікава, то це просто супер! :)

У повний зріст

Наступна кімната "Льодовий Світ" сподобалась мені, мабуть, найбільше зі всього. Невеличке за розмірами приміщення з усіх сторін оточене дзеркалами та скляними "крижаними" бурульками. Під ногами - скло, то ж складається таке враження, що коли відчиниш двері і переступиш за поріг, то впадеш в провалля. Ефектно :) Для ще більшої ефектності всередині підтримується досить прохолодна температура, а дзеркала створюють ілюзію нескінченних крижаних коридорів

А тим часом в одному із дзеркал.. :)

Також в музеї можна було подивитись відео про те, як зі скла виготовляють квіти. Цікаво і пізнавально. Аж собі захотілось спробувати! Також ще було декілька експозицій, які нас попросили не фотографувати - різноманітні чудернацькі скло-картини та багато іншого. Також можна було посміятися з себе, дивлячись в криві дзеркала, які то розтягували, то сплющували, то витворяли з віддзеркаленням казна що :) 

Чергові експонати

На той час окрім нас не було жодних відвідувачів, то ж ніхто не "попадав у кадр", "не тинявся під ногами" та не дратував :) Особисто мені дуже сподобалось! При нагоді заглянула б туди ще раз!

MuseumORTH an der Donau

В замку Schloss ORTH знаходиться музей MuseumORTH an der Donau. Вхід - 9€, з Niederösterreich-CARD - безкоштовно. В музеї представлені різноманітні експонати з області риболовлі, бджолярства.. Їх там є більше 2500.

Мені не сподобалось. Навіть не те, що не сподобалось.. Просто типовий і звичайний музей. Надто звичайний і надто типовий. 

Ну є там старовинні знаряддя праці, одяг, різноманітні аксесуари, картини, фотографії.. Але в загальному - нічого особливого.

Чесно кажучи, ми навіть не старалися особливо вникнути у те, що бачили. Не цікаво.

Чи варто туди йти? Ні. Їхати заради цього музею однозначно сенсу немає. Варто їхати лише заради парку SchlossORTH Nationalpark-Zentrum, а вже за наявності гарного настрою і вільного часу, то за компанію, можна на хвилину заглянути і туди. І то лише якщо безкоштовно. А платити за відвідання цього музею 9€ сенсу ніякого не бачу. 

SchlossORTH Nationalpark-Zentrum

Одного разу ми вже пробували сюди приїхати, але ця спроба виявилася невдалою. Мало того, що з дому ми вибралися мало не під вечір, так ще і навігатор водив нас кругами, не туди, куди треба. В кінці кінців ми таки опинилися в парку, правда не в тому, в який планували потрапити :) Цього ж разу ми підійшли більш серйозніше до справи і як результат - ми в потрібному місці в потрібний час :)

Сам замок (Schloss Orth) є центром Національного парку Донау Ауен (Donau-Auen). В ньому також знаходиться музей (Museum Orth an der Donau). Вхід на територію парку становить 9,90€. І як ви вже, мабуть, здогадались, з карточкою Niederösterreich-CARD - безкоштовно. (Це вже на рекламу схоже :) Отож, взяли ми білети, пройшли повз отаку злу рибину і пішли, власне, в сам парк.

Погода, скажем так, була не надто сприятливою для прогулянок в парку. Вітер змушував защіпати всі ґудзики на курточках та вдягати капюшони. 

Але, не зважаючи на це, мені там сподобалось. Багато "дикої" природи - просто є дерева, кущі, чагарники, високі трави, зарослі озера.. Немає тут викладених бруківкою доріжок, насаджених узорами клумб, пострижених під лінійку газонів та "вилизаних" дочиста водойм.

Крім рослинного світу, тут представлений також і тваринний світ. За огорожею пасуться вівці, а трохи подалі, за склом, мали б повзати змії. Такий висновок ми зробили з малюнку на табличці. Але самі змії чи то втекли, чи то їх відправили деінде зимувати, невідомо.

Багато тут є водойм. Водяні лілії певно вже відцвіли, залишилось одне листя.

Готель для комах. В Австрії такі "заклади" доволі популярні. Вже декілька разів їх зустрічала, причому в різних місцях. 

Також багато специфічних природних міні-виставок під відкритим небом. Наприклад, виставка екскрементів. А що, зате оригінально :) 

Або ось такі рогаті експонати.

А ось і ще одне ідеальне для фотографування озеро, а їх тут є багато.

Як я вже згадувала раніше, був сильний вітер, що продував мало не до кісток. А нам що, ми собі гуляємо :) І от догулялись ми до одного роздоріжжя і задумались, куди йти далі. І пішли ми правильним шляхом, бо вже за декілька кроків побачили вхід в якесь приміщення. Пройшлись темним коридором всередину. Так ми потрапили в підводну обсерваторію! А вибери ми інший шлях - навіть не дізналися б про її існування - холодний вітер погнав би нас додому :) 

Ось вони, два світи "у розрізі" - вода і повітря. Здавалось би, нічим не примітне озерце, заросле водяними рослинами та вкрите опалим листям. Нічого цікавого. А виявляється під цією маскою знаходиться абсолютно інший, новий і живий світ!

І від цього світу відділяє лише прозоре товсте скло. Це так захопливо і навіть значно цікавіше за акваріум :) Бо це природа як вона є. Може зі сторони виглядає, що нічого такого особливого в цьому нема, але от мені сподобалось надзвичайно :) І коли повз мене пропливали рибки, я була просто в захопленні :)

А коли з-за хмар визирало сонце і пронизувало зелену водяну гладь своїми променями - це було взагалі мега! :)

Ну і ще одне фото, майже останнє :)

І ще рибка. Тепер вже точно все :)

Чи варто туди їхати? Звичайно! Вже заради самої міні обсерваторії під водою! Хотілось би ще і зимою потрапити туди, коли ззовні все буде в снігу і озерце вкриється кригою! А до цього всього додайте ще чисте свіже повітря, багато зелені, водойм і простору. Але вирішувати, звісно, вам. Ну от, знову схоже на рекламу :) 

Паровозик В Шенбрунні (Schönbrunner Panoramabahn)

Проїхатись на паровозику навколо Шенбрунну на халяву (тобто з Niederösterreich-CARD, без неї - 7€) можна було до 31 жовтня включно. І якось постійно було не до того, та й погода не тішила - холод, дощі.. А от в останній день жовтня хмари якось розвіялися і виглянуло сонце - чудова нагода для прогулянки! Тож я з Анею і Марина з Катею домовились зустрітися біля Шенбрунну і скористатися останнім в цьому році шансом проїхатись на симпатичному жовтому паровозику. 

Паровозик робить велике коло навколо всього замкового комплексу Шенбрунн, який займає не багато не мало, а 160 гектарів! Тож всі визначні місця є в межах легкої досяжності для відвідувачів. Рухається зі швидкістю 10 - 15 км/год та долає всю відстань приблизно за 50 хв. 

Останній вагончик оснащений гідравлічним підйомником для інвалідних і дитячих колясок. Але це в ідеалі, а на практиці роль гідравлічного підйомника виконував водій, який своїми руками вносив та виносив наші коляски і при цьому був ввічливий і дружелюбний, за що йому і дякуємо :).  

На маршруті є дев'ять станцій. Початкова станція - Палац Шенбрунн (Schloß Schönbrunn)

Станції: 

1. Початкова станція - Палац Шенбрунн (Schloß Schönbrunn)

2. Музей Карет (Wagenburg)

3. Ворота Гітцінг (Hietzinger Tor)

4. Зоопарк / Будинок Пальм (Tiergarten / Palmenhaus) 

5. Тірольський Парк (Tirolergarten)

6. Глорієтта (Gloriette)

7. Гогенбергштассе / Тіволі (Hohenbergstraße/Tivoli)

8. Обеліск / Басейн Шенбрунн (Obelisk / Schönbrunner Bad)

9. Ворота Майдлінг (Meidlinger Tor)

Квиток дійсний впродовж всього дня, тобто можна входити / виходити скільки душа забажає. Це дуже зручно. Що цікаво, квитка як такого там не видають, а просто ставлять чорнилом штамп на руці у вигляді качечки. Головне не забутись і не помити руки :) Паровозик виручить тих, кому важко, або ж просто лінь ходити пішки, особливо в спеку, дощ чи холод :). 

Біля Глорієтти паровозик зупиняється на 15 хв. Цього часу нам виявилося замало, то ж ми не поїхали далі, а ще довго там гуляли, доки не стемніло і ми не вирішили, що пора заокруглюватись :)

Варто, чи ні? Для урізноманітнення життя проїхатись можна, ну і якщо, звісно, поставлена ціль за один день відвідати все-все в Шенбрунні. Тоді паровозик трохи зекономить вам сил. Але якщо ви хочете отримати задоволення власне від самої їзди та навколишніх краєвидів, то їхати на ньому не раджу. Ось так. 

Сад Тульн (Die Garten Tulln)

Чергова точка наших мандрівок - Сад Тульн (Die Garten Tulln). Знаходиться він в місті Тульн, це близько 40 км. від Відня.

Вхід на територію саду - 12€. З Niederösterreich-CARD - безкоштовно.

Die Garten Tulln, національний виставковий сад, відкрив свої двері для відвідувачів у квітні 2008 року після двох років будівництва. Сад займає 7 га площі, на якій трудяться і за якою доглядають національні та інтернаціональні садівники і дизайнери. Die Garten Tulln позиціонує себе як перше в Європі екологічне довготривале виставкове садівництво.

Він є ідеальним місцем для прогулянки та відпочинку всією сім'єю. 

В спекотний літній день приємно посидіти в тіні дерев біля невеличкого озера з красивими водяними ліліями..

Та послухати, як виспівують свої вечірні серенади жаби в зарослях :)

Щодо структури саду, то він розділений на велику кількість "менших садів". Для прикладу, тут знаходиться сад в англійському, японських стилях. А в загальному - 59 окремих садових частин-виставок.

В саді знаходиться цікава штукенція під назвою Baumwipfelweg, дослівно - "дорога по верхівках дерев". Ця споруда цікава тим, що складається вона з декількох поверхів - рівнів і на кожному з таких рівнів можна спостерігати за певними видами птахів, а з самої верхівки можна насолоджуватися гарними краєвидами навколишніх територій. Трохи цікавих даних: висота споруди становить 34,95м, вага - близько 380т, перила - 700м, кількість сходинок - 201.

Калина асоціюється в мене виключно з Україною :)

Сад - не сад без гарбузів. Ось такі красені висять прямо над головою :)

Garten der Kindheit (Сад Дитинства)

Лозунг: "Знову бути дитиною". Цей "підсад" (один з 59-ти інших) змушує кожного знову відчувати себе маленьким :) Хитрість полягає в тому, що всі елементи саду в декілька разів більші, ніж звичайно. Адже коли ви востаннє сиділи на трьохколісному велосипеді? Тут ви зможете без жодних проблем знову це зробити, не відчуваючи при цьому жодного дискомфорту: вам не доведеться згинатися у три погибелі та торкатися колінами власних вух :) Або ж можете запросто пірнути мало не по пояс у гумові чоботи, тримаючись при цьому за трьохметрову лопату. Як би там не було, але все таки в цьому щось є :)

Gigantengarten 

Цей сад є гігантським! Точніше не сам сад, а те, що в ньому росте. Тут  можна подивитись на такі "рослини-гіганти", як соняшник, цибуля чи, для прикладу, гарбузи. Gigantengarten акцентує увагу на тому, що основою для стабільної прибутковості є екологічна обробка землі та догляд. За допомогою лише селекції та контролю за добривами можна досягнути таких "гігантських" результатів абсолютно без генної інженерії!

Цікаві звисаючі штукенції. З огляду на назву саду  Gigantengarten, будемо вважати, що це - стручки фасолі ;)

Також там є багато цікавих скульптур. Ось, для прикладу, такий здоровенний павучок 

Оливкове дерево. Відразу Греція згадалася!  Гарні спогади :)

Ну і вже традиційно напишу своє враження: не скажу, що цей сад мені дуже сподобався, але як один із варіантів відпочинку на природі всією сім'єю - те, що треба.