Фатіма, Мис Кабу да Рока (Португалія)

А сьогодні ми відвідаємо місто, назване красивим арабським ім'ям - Фатіма. Місто Фатіма - всесвітньо відомий центр паломництва. Щороку його відвідують близько п'яти мільйонів прочан майже зі ста країн світу.  До початку XX ст. Фатіма залишалася невеличким поселенням. Але після об'явлення Діви Марії у 1915 - 1917 роках навколишня територія почала активно забудовуватися і нікому не відоме поселення отримало статус міста.

У Фатімі знаходиться один з найбільших у світі Санктуарій Діви Марії Фатімської - архітектурний комплекс, збудованим на честь Богородиці. До комплексу входить Молитовна площа з величезним розп'яттям Ісуса Христа. На задньому фоні - Церква Пресвятої Трійці.

Церква Пресвятої Трійці - одна з найбільших церков у світі. Площа внутрішнього простору церкви займає 12 000 кв. м. Церква має овальну форму, всередину ведуть 13 бронзових дверей - символ тринадцятьох чоловік на Тайній Вечері. На стіни храму нанесені цитати з Біблії на 23 мовах.

Особливою прикрасою храму є золота мозаїка на вівтарній стіні. На ній зображена сцена з 21-ої глави Одкровення Йоана Богослова, в якій описується золотий престол Бога і Агнця, а також Небесний Єрусалим із постатями ангелів і святих. 

В приміщенні церкви саме проходила виставка, на яку ми і потрапили. Виставка "NESTE VALE DE LÁGRIMAS" (порт. "В цій долині сліз") присвячена об'явленню Діви Марії трьом пастушкам, яка передбачила їм прийдешню Другу Світову війну, замах на Папу Римського..

Експозиція складається з документів, фотографій та інших матеріалів, пов'язаних з життям трьох пастушків (Франциско, Гіацинта та Люція), а також і з цілим рядом об'єктів, скульптур, зображень, пов'язаних з Першою Світовою війною. Перша частина виставки "Після вигнання.."

Друга частина виставки "Стогін і плач.."

Третя і заключна частина виставки "Помолися за нас, Пресвята Богородице".

Пам'ятник Папі Римському Пію ХІІ поблизу церкви Трійці.

Базиліка Діви Марії Вервиці Фатімської у необароковому стилі. Зліва від базиліки знаходиться Мала Каплиця Об'явлення Богородиці - це "серце" Санктуарія. Саме на тому місці відбулося п'ять з шести об'явлень Богородиці.

Свічки тут не просто запалюють, а спалюють повністю, кидаючи у вогонь цілі оберемки, що було для мене дуже незвично..

Ми ще трохи прогулялися містом. Такої величезної кількості сувенірних магазинів на релігійну тематику, скупчених в одному місті я ще не бачила ніколи. Коли робити було вже нічого, ми сіли в машину і поїхали до мису Кабу да Рока (порт. Cabo da Roca).

Мис Рока відомий і популярний серед туристів тим, що він є найзахіднішою точкою Португалії, Європи і в цілому Євразійського континенту. Далі - лишень Атлантичний океан.

Мис - це скеля, що здіймається над рівнем Атлантичного океану на 140 метрів.

Ось тутечки на карті ми зараз і знаходимося :)

Атлантичний океан гнав зі свого безкрайого простору холодні вітри, які неприємно проникали попід одяг, змушуючи тіло їжачитись та втягувати шию в плечі :)

Але ми так і не полишали ідеї скупатися в океані. Спустилися до нього трохи ближче.. Океан трохи бушував і гнав білосніжну піну далеко на берег..

Спробувавши воду на дотик, ми остаточно переконалися в тому, що купанню не бути :)

Але не зважаючи ні на що, було якось так по особливому гарно..

Ну і трохи відео на додачу :)

Трохи мідій..

І ще, ще більше фотографій! :)

А були і такі люди, що все ж наважилися купатися! І ні, то не птахи на фото, то параплани!

І на сьогодні це вже все. А завтра нас чекатиме столиця! Лісабон, ми скоро будемо! ;)

<<Попереднє: Коїмбра (Португалія)

Наступне: Лісабон (Португалія). Далі буде..>>

Коїмбра (Португалія)

Настав час дослідити нову країну, в якій ми ще ніколи не були. Ох, як я люблю ці відчуття, коли перетинаєш наземний або ж повітряний кордон нової країни і не знаєш наперед, чого від неї очікувати. Взяли машину на прокат і поїхали знайомитися з Португалією. Почнемо з невідомого нам досі міста Коїмбра. Місто Коїмбра (порт. Coimbra) відоме своїм університетом, який є одним з найстаріших у Європі та світі, а також тим, що воно було першою столицею країни до 1255 року. Найперше враження від Португалії (яке заклало міцну основу і згодом лише нашаровувалося і зміцнювалося) - це геть інша Європа, ніж та, до якої ми звикли. Далека спекотна Європа, омита холодним океаном, овіяна пронизуючими вітрами, наповнена своїм особливим настроєм і колоритом, старенька, древня і потроху занепадаюча. Ось так я б її описала в декількох словах. 

Саме місто Коїмбра виявилася доволі симпатичним і колоритним містом, що розкинулося на берегах річки Мондегу (порт. Mondego). А так як приїхали ми сюди заради одного з найстаріших університетів світу, то відразу і попрямували до нього.

Коїмбра - це такий собі португальський Оксфорд або ж Кембридж - місто студентів. А студенти тут масово гуляють містом в довгих чорних плащах - такі собі міні-угрупування гарріпоттерів, а поодинокі туристи з ними залюбки фотографуються :)

Тридцятитрьохметрова вежа університету є символом не лише самого навчального закладу, а й усього міста Коїмбра. Що цікаво, знаменитий університет було засновано у 1290 році в Лісабоні. Згодом його було переведено до Коїмбри. З того часу він ще декілька разів кочував туди-сюди, аж поки в 1537 році за розпорядженням короля Жуана ІІ остаточно не залишився в Коїмбрі. В університеті навчається близько 23 тисяч студентів. 

В одній із аудиторій університету. Вже тут ми помітили любов португальців до оздоблення як внутрішніх так і зовнішніх стін керамічною плиткою. Спочатку це було якось доволі дивно :)

Пам'ятник королю Жуану ІІІ на площі перед університетом. 

Університет діючий, там прямо зараз навчаються студенти, а от з туристів за огляд університетських приміщень беруть плату за вхід. Треба було згадати молодість і спробувати вдати і з себе студентів :) Насправді прогулянка університетом виявилася цікавою і пізнавальною. Деякі аудиторії виявилися справді помпезними та просякнутими атмосферою науки та розуму :)

Гуляючи, натрапили на студентську їдальню. Там і пообідали в оточенні коїмбрських студентів. Їдальня як їдальня - дешево і сердито. Зате знову на короткий час відчули себе студентами :)

Університет знаходиться на пагорбі, то ж з його вікон відкривається вид на все місто.

Біля головного корпусу університету знаходиться каплиця святого архангела Михаїла (порт. Capela de São Miguel), оздоблена блакитною керамічною плиткою. Нажаль всередині проводилися ремонтні роботи і більша її частина стояла в риштуваннях. 

Поруч з каплицею знаходиться Бібліотека Жуаніна (порт. Biblioteca Joanina) - історична університетська бібліотека Коїмбрського університету. Вважається однією з найстаріших, найбагатших та найкрасивіших академічних бібліотек у Європі, яка, до слова, проектувалася за зразком Віденської придворної бібліотеки. Нажаль нам не вдалося потрапити всередину. У фондах бібліотеки зберігається 250 000 томів видань до 1800 року. 

Церква Святого Іоанна Альмединського (порт. Igreja de São João de Almedina).

Новий Собор Коїмбри (порт. Sé Nova de Coimbra).

Оздоблення собору всередині

Ангели під склепінням храму..

Ще трохи гуляємо по університетському пагорбі і починаємо поволі спускатися вниз..

Старий Собор Се-Велья в Коїмбрі (порт. Se Velha de Coimbra) - храм у романському стилі, який зберігся до наших днів у первісному вигляді, без значних пошкоджень і змін.

"Resistimos continuamos" - "до сих пір опираємося" (порт.).

По дорозі нам ще декілька разів траплялися такі цікаві кричущі бунтарські будиночки :)

Акведук святого Себастіана (порт. São Sebastião Aqueduct).

Далі ми зайшли до Ботанічного Саду Університету Коїмбри. Він вважається одним з найкрасивіших у Європі. Займає площу 13,5 гектарів та складається з двох частин: власне ботанічного саду (де можна побачити старовинні дерева) та дендропарку площею 9 гектарів з колекцією евкаліптів, екзотичних дерев та бамбукового лісу. Гуляти по саду справді цікаво - ми побачили велику кількість дивних дерев, яких нам ще ніколи не доводилося бачити: то з одних кора звисає шматтями, то хвойні дерева, вкриті дивними колючками, то гігантські дерева, які наче зрослися з декількох менших, як, для прикладу, оце..

Трохи рок-н-ролу..

Португалія вона така: місцями розвалюється, місцями цвіте і пахне..

Ще трохи акуратного і симпатичного плиткового декору

А тут вже просто рябить в очах :)

І тут, і тут теж! :)

Перший день знайомства з Португалією добігає свого логічного завершення. Було багато нового, цікавого і незвичного. Мені подобається! Подивимося, чим здивує нас Португалія завтра ;)

<<Попереднє: Мілан (Італія)

Наступне: Фатіма, Мис Кабо да Рока (Португалія)>>

Мілан, Міланський собор (Duomo di Milano), Італія

Коли ви чуєте слово "Мілан", з чим він асоціюється у вас в першу чергу? У мене от Мілан стійко асоціюється з його прекрасним мармуровим готичним собором. А, ну і ще з однойменним футбольним клубом :) Тож перше, що ми зробили в Мілані, це залишили машину десь на окраїні на довгостроковому паркінгу, сіли на метро і приїхали прямо до головного символу Мілану - собору Дуомо, який я вже дуже давно хотіла побачити.

Міланський собор (італ. Duomo di Milano) - кафедральний собор, присвячений різдву святої Діви Марії. Побудований в готичному стилі з білого мармуру. Собор захоплює своєю величчю та красою як ззовні, так і всередині.

В цьому соборі відбувалася коронація Наполеона Бонапарта, статуя якого прикрашає один з шпилів собору.

Міланський собор є одним з найбільших соборів світу. Загальна довжина храму становить 158 метрів, ширина - 92 метри, висота до найвищого шпиля - 106,5 метрів. Собор прикрашений 3 400 статуями, серед яких є статуї пророків, святих, мучеників, химер. В середині собору є велика кількість вітражів. Вітраж позаду вівтаря вважається одним з найбільших у Європі, а найстарішому вітражеві біля 500 років. 

Статуя Святого Варфоломія, одного з 12-ти апостолів Ісуса Христа.

Також є можливість піднятися на дах собору. Для цього потрібно купити квиток і вистояти чергу, але повірте, це того варте!

Піднімаючись на дах собору ти наче піднімаєшся над всім містом і бачиш його як на долоні. І відчуваєш себе наче в кам'яному лісі, посеред різноманітних шпилів та статуй. 

Там можна легко загубитися, тож щоб цього не сталося, для особливо не уважних шлях  помічений стрілочками.

Галерея Віктора Еммануїла ІІ  (італ. Galleria Vittorio Emanuele II) - міланський пасаж, одне з популярних туристичних місць. Тут розташовані такі відомі бренди як Gucci, Prada, Louis Vuitton, а також відомі кафе та ресторани. Також в галереї проводяться концерти і виставки.

До слова про кафе і ресторани. Саме настав час пообідати і ми пішли шукати, де можна було б це зробити. Вибір до речі на будь який колір і смак. Знайшовши одне симпатичне кафе, сіли досліджувати меню. За сусіднім столиком сиділа велика компанія іноземців, які саме теж збиралися робити замовлення. І тут офіціанти неприємно здивували своєю поведінкою: постійні підсміювання, високомірність, голосне перегукування і обговорення замовлення з іншим персоналом прямо над головами у своїх же клієнтів.. Тонка грань між дружелюбністю, невимушеністю, наглістю та безпардонністю була грубо перейдена і від того було якось ну дуже неприємно. Чим далі, тим більше все ставало схоже на якийсь балаган і базар. Геть не професійно. До чого я це? А до того, що якісь такі дрібні деталі теж вносять свої корективи у загальне сприйняття міста. 

Рухаючись навмання вуличками, побачили мужчину, який сидів на землі і вирізав з овочів просто таки неймовірні фігурки! Звичайнісінька морква у вправних руках майстра перетворювалася на золотих рибок та чарівних пташок, буряки - на червоні квіти.. Неймовірно!

А от ми вже біля замку Сфорца, або ж Каслелло Сфорцеско (італ. Castello Sforzesco) - одного з головних символів Мілану.   

В минулі часи замок був однією з основних військових цитаделей Європи, сьогодні ж тут розташовані декілька музеїв. Цікавий факт: за зразком замку було зведено мури і вежі Московського Кремля.

Вхід в замок та музеї, що в ньому знаходяться, платний. А от прилеглий до замку парк Семпіоне (італ. Parco Sempione) може відвідати безкоштовно кожний бажаючий.

Парк великий і гарний. Тут можна гуляти годинами, насолоджуючись зеленню та природою, відпочиваючи від шумного міста..

Озеро та багато всякої живності в ньому

Модерн-арт: інсталяція "Яблуко" італійського художника, живописця і скульптора Мікеланджело Пістолетто (італ. Michelangelo Pistoletto).

Арка Миру (італ. Arco della Pace) або Ворота Семпіоне - монумент розташований в центрі площі Семпіоне, поблизу Парку Семпіоне.

На цьому наше знайомство з Міланом закінчується. Вже завтра ми будемо знайомитися з новою для нас країною - Португалією!

<<Попереднє: Монако (Князівство Монако)

Наступне: Коїмбра (Португалія)>>